Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕтаЕД Конспект короткий.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
587 Кб
Скачать
☆

6.Реформування господарської системи у другій половині 80-х років.

Соціально-економічна ситуація в країні й далі загострювалась. У 1984 році суттєво знизилися світові ціни на енергоносії, внаслідок чого катастрофічно зменшився дохід від продажу нафти і газу. Це позначилось на забезпеченні споживчого ринку. У квітні 1985 р. був прийнятий „курс прискорення”. В червні 1987 р. була прийнята програма корінної перебудови системи управління економікою, зокрема у 1987 р. прийнято постанову про переведення усіх підприємств на повний госпрозрахунок. Проте і в цей період права підприємств залишалися обмеженими. З травня 1990 р. прийнято курс на перехід до регульованої ринкової економіки – стартував ринок.

19 серпня 1991 р. у Москві був вчинений заколот з метою обмеження демократичних свобод та економічних реформ. Національно-демократичні сили України стали наполегливо вимагати виходу України з складу СРСР та відновлення державної незалежності, що й було реалізовано Верховною Радою України 24 серпня 1991 року та підтверджено на референдумі 1 грудня 1991 р.

Тема 15. Еволюція неокласичних ідей.

1. Неолібералізм

2. Економічний лібералізм Мізеса

3. Економічні погляди Ф. Гайєка

4. Монетаризм Фрідмена

5. Нова класична макроекономіка

1. Неолібералізм

Ні Кейнс, ні його послідовники не вирішили соціально-економічних проблем, зокрема проблеми безробіття.

XX століття являє собою протистояння між кейнсіанством та різними напрямками неолібералізму. На зміну економічному піднесенню 60-х років прийшла криза, особливістю якої стала стагфляція (одночасне зростання безробіття та інфляції на фоні спаду виробництва). Таке явище не можна було пояснити за кейнсіанською теорією, що спричинило зневіру у його дієвості. Тому відбулося повернення до ідей неокласичної школи у формі неолібералізму та монетаризму.

Метою неолібералізму є обгрунтування необхідності поєднання державного регулювання економіки з принципами вільної конкуренції. Увага зосереджується на мікроекономічному аналізі, вихідним пунктом якого є точка зору господарюючого суб'єкта. Відносини власності не виділяються, а вивчаються технічні, організаційні та функціональні аспекти виробництва. Ця теорія ґрунтується на концепції трьох факторів виробництва Сея плюс четвертий фактор - підприємницькі здібності, заповзятливість.

Вальтер Ойкен сформулював поняття про ідеальні типи економіки:

- вільна ринкова економіка (зв'язок між господарствами через закони ринку);

- централізовано-керована економіка (зв'язок через керівний центр).

Теорія економічних порядків Ойкена стала методологічною основою соціального ринкового господарства, встановленого у Німеччині після Другої світової війни. Це так званий "третій шлях", засадами якого є:

    1. Свобода ціноутворення і стабільність грошового обігу.

    2. Конкуренція без монополії.

    3. Недоторканність приватної власності.

    4. Економічна самостійність підприємств.

    5. Обмежена економічна роль держави.

Мета такої економічної політики досягалася через забезпечення трьох свобод:

  1. свободи ринку;

  2. свободи конкуренції;

  3. свободи від монополії.

Людвіг Ерхард - один із авторів концепції соціального ринкового господарства і "конструктор" нового господарського порядку. За його безпосередньої участі було розроблено план і здійснено грошову та економічну реформу, внаслідок якої Німеччина вийшла з повоєнної кризи і досягла вражаючих результатів.

Реформа Ерхарда стала зразком ефективного використання засобів і методів соціально-економічних перетворень, але економічні і екологічні кризи вимагали інтенсивного державного регулювання економіки. Модель соціального ринкового господарства була модифікована і доповнена політикою економічного зростання та глобальним регулюванням. Державне втручання допускалося єдиним шляхом - через грошово-кредитну систему. Філософією соціального ринкового господарства є лозунг "Економічна влада кожного збігається з інтересами всього суспільства".