- •Д ніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •Будова та експлуатація штучних споруд залізниць
- •Вимоги до оформлення роботи
- •1. Складання варіанту мосту
- •1.1. Вихідні дані та склад проекту
- •1.2. Гідрологічні умови мостового переходу
- •1.3. Геологічні умови мостового переходу
- •1.4. Підбір прогонів мосту
- •1.5. Підбір стоянів
- •1.6. Підбір проміжних опор
- •2. Визначення обсягів робіт
- •3. Розрахунок плити баластового корита залізобетонної залізничної прогонової споруди
- •3.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантажень та зусиль
- •3.1.1. Зовнішня консоль
- •3.1.2. Внутрішня консоль
- •3.2. Підбір перерізу плити баластового корита
- •3.3. Перевірка за міцністю від дії згинального моменту
- •3.4. Перевірка за витривалістю від дії згинального моменту
- •3.5. Перевірка за міцністю від дії поперечної сили
- •3.6. Перевірка плити за тріщиностійкістю
- •4. Розрахунок балок проїзної частини металевої прогонової будови з наскрізними фермами
- •4.1. Розрахунок поздовжніх балок проїзної частини
- •4.1.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантажень та зусиль
- •4.1.2. Підбір перерізу поздовжньої балки
- •4.1.3. Перевірка перерізу балки на міцність за нормальними напруженнями
- •4.1.4. Перевірка перерізу балки за нормальними напруженнями на витривалість
- •4.1.5. Перевірка перерізу балки на міцність за дотичними напруженнями
- •4.1.6. Перевірка стінки балки при сумісній дії нормальних та дотичних напружень
- •4.1.7. Розрахунок поясних швів поздовжньої балки
- •4.1.7. Розміщення ребер жорсткості та визначення їх розмірів
- •4.2. Розрахунок поперечної балки проїзної частини
- •4.2.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантажень та зусиль
- •4.2.2. Підбір та перевірка перерізу поперечної балки
- •4.3. Розрахунок прикріплення балок проїзної частини
- •4.3.1. Розрахунок прикріплення поздовжньої балки до поперечної
- •4.3.2. Розрахунок прикріплення поперечної балки до ферми
- •Бібліографічний список
- •Додатки Додаток 1
- •Підмостові габарити судноплавних прогонів мостів у метрах
- •Додаток 2
- •Величини нормативних еквівалентних навантажень для завантаження однозначних і окремих ділянок двозначних ліній впливу [2]
- •Додаток 3
- •Додаток 4
- •Характеристики типових металевих наскрізних прогонових будов із сталі 10г2с1д (або15хснд) з проїздом внизу на дерев’яних поперечинах
- •Додаток 5
- •Додаток 6
- •Додаток 7
- •Додаток 8
- •Додаток 9
- •Основні дані уніфікованих прогонових будов під залізницю
- •Об’єм матеріалів
- •Об’єм матеріалів
- •Додаток 14
- •Основні характеристики опорних частин
- •Додаток 15 Масивні проміжні збірно-монолітні та монолітні бетонні опори під залізобетонні прогонові будови довжиною 16.5-34.2м з їздою верхом. Типовий проект №828/2, лдтм, 1971р. [6]
- •Додаток 24
- •Додаток 25
- •Додаток 26
- •Додаток 27
- •Розрахункові опори бетону різних класів при розрахунку конструкцій мостів за граничними станами першої групи (таблиця 3.6 [2])
- •Додаток 28 Коефіцієнти та формули для розрахунку прямокутного перерізу
- •Коефіцієнти для розрахунку прямокутного перерізу
- •Додаток 29
- •Додаток 30
- •Додаток 31
- •Додаток 32
- •Додаток 33
- •Коефіцієнт, що враховує ступінь зчеплення арматурних елементів з бетоном (таблиця 3.24 [2])
- •Додаток 34
- •Навантаження від ваги балок проїзної частини [8]
- •Додаток 35
- •Сортаменти сталі для конструкцій мостів (таблиця 4.)
- •Додаток 36
- •Додаток 37
- •Додаток 38
- •Додаток 39
- •Додаток 40
- •Додаток 41
3.3. Перевірка за міцністю від дії згинального моменту
Розрахунок залізобетонних елементів мостів необхідно виконувати, порівнюючи розрахункові зусилля від зовнішніх навантажень із граничними. Розрахунок прямокутного перерізу плити (рис. 9) виконується згідно пункту
Рис. 9. Схема зусиль вутів залізобетонної прогонової будови
а) трикутний вут б) криволінійний вут
3.61
ДБН В.2.3-14-2006, при цьому має виконуватися
в залежності від величини відносної
висоти стиснутої зони
визначеної з відповідних умов рівноваги.
Величина
при розрахунку конструкцій, як правило,
не має перевищувати відносної висоти
стиснутої зони бетону
при якій граничний стан бетону стиснутої
зони настає не раніше досягнення в
розтягнутій арматурі напруження, що
дорівнює розрахунковому опору
або
з урахуванням відповідних коефіцієнтів
умов роботи для арматури.
Величини визначається за формулою
(38)
де
– для елементів із звичайним армуванням;
– для
елементів із скісним
армуванням.
При
цьому розрахунковий опір бетону
необхідно приймати в МПа, а величина
– має дорівнювати
,
але не більше від 0,15. Напруження в
арматурі
,
МПа,
Напруження
є граничним напруженням в арматурі
стиснутої зони і має бути прийнято
таким, що дорівнює 500 МПа.
В
відповідності до п.3.62 [2] розрахунок
прямокутних перерізів при
необхідно виконувати за умови:
де – згинальний момент для розрахунку за міцністю.
При
цьому висоту стиснутої зони
слід визначати за формулою
(39)
3.4. Перевірка за витривалістю від дії згинального моменту
В відповідності до п.3.94 [2] розрахунок на витривалість елементів залізобетонних конструкцій з не напружуваною арматурою виконується за формулами опору матеріалів без врахування роботи бетону розтягнутої зони. Цей розрахунок зводиться до:
перевірки за бетоном
(40)
перевірки за арматурою
(41)
де
– згинальний момент для розрахунку на
витривалість;
– момент
інерції приведеного перерізу відносно
нейтральної осі без врахування розтягнутої
зони бетону з введенням відношення
до площі всієї арматури згідно з п.3.48
[2]
(42)
– висота
стиснутої зони бетону, яка визначається
за формулами пружного тіла, без врахування
розтягнутої зони бетону;
(43)
-
відношення модулів пружності, при якому
враховується віброповзучість бетону.
Значення
необхідно приймати при бетоні класів
В20 –
22,5; В22,5 і В25 – 20; В27,5 – 17; В30 і В35 – 15; В40
і вище – 10.
і
– коефіцієнти, що враховують асиметрію
циклу напружень у бетоні й у ненапружуваній
арматурі (з урахуванням зварних з'єднань)
згідно з п.3.26 і 3.39 [2], що вводяться до
розрахункових опорів відповідно бетону
і арматури
та розраховуються:
(44)
де
– коефіцієнт, що враховує збільшення
міцності бетону в часі і приймається
відповідно до табл. 3.8
[2] або
за Додатком 29 даних Методичних вказівок;
– коефіцієнт,
який залежить від асиметрії циклу
змінювання напруг
та приймається за таблицею 3.9 [2]
або
за Додатком 30 даних Методичних вказівок.
(45)
де
– коефіцієнт, який залежить від асиметрії
циклу зміни напруг в арматурі
приймається за таблицею 3.15 [2]
або
за Додатком 31 даних Методичних вказівок;
–
коефіцієнт,
що враховує вплив на умови роботи
арматурних елементів наявності зварних
стиків або приварки до арматурних
елементів інших елементів, приймається
за таблицею 3.16 [2] або за Додатком 32 даних
Методичних вказівок.
Амплітуду циклу напружувань рекомендується визначати за формулою [7]:
(46)
де
– нормативне постійне навантаження;
– нормативне
тимчасове навантаження, які приймається
в залежності від того, для якого перерізу
(1–1 чи 2–2) визначений найбільший момент
за витривалістю. Якщо
то
необхідно приймати, як для
.
– коефіцієнт,
який приймається рівним
