- •Д ніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •Будова та експлуатація штучних споруд залізниць
- •Вимоги до оформлення роботи
- •1. Складання варіанту мосту
- •1.1. Вихідні дані та склад проекту
- •1.2. Гідрологічні умови мостового переходу
- •1.3. Геологічні умови мостового переходу
- •1.4. Підбір прогонів мосту
- •1.5. Підбір стоянів
- •1.6. Підбір проміжних опор
- •2. Визначення обсягів робіт
- •3. Розрахунок плити баластового корита залізобетонної залізничної прогонової споруди
- •3.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантажень та зусиль
- •3.1.1. Зовнішня консоль
- •3.1.2. Внутрішня консоль
- •3.2. Підбір перерізу плити баластового корита
- •3.3. Перевірка за міцністю від дії згинального моменту
- •3.4. Перевірка за витривалістю від дії згинального моменту
- •3.5. Перевірка за міцністю від дії поперечної сили
- •3.6. Перевірка плити за тріщиностійкістю
- •4. Розрахунок балок проїзної частини металевої прогонової будови з наскрізними фермами
- •4.1. Розрахунок поздовжніх балок проїзної частини
- •4.1.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантажень та зусиль
- •4.1.2. Підбір перерізу поздовжньої балки
- •4.1.3. Перевірка перерізу балки на міцність за нормальними напруженнями
- •4.1.4. Перевірка перерізу балки за нормальними напруженнями на витривалість
- •4.1.5. Перевірка перерізу балки на міцність за дотичними напруженнями
- •4.1.6. Перевірка стінки балки при сумісній дії нормальних та дотичних напружень
- •4.1.7. Розрахунок поясних швів поздовжньої балки
- •4.1.7. Розміщення ребер жорсткості та визначення їх розмірів
- •4.2. Розрахунок поперечної балки проїзної частини
- •4.2.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантажень та зусиль
- •4.2.2. Підбір та перевірка перерізу поперечної балки
- •4.3. Розрахунок прикріплення балок проїзної частини
- •4.3.1. Розрахунок прикріплення поздовжньої балки до поперечної
- •4.3.2. Розрахунок прикріплення поперечної балки до ферми
- •Бібліографічний список
- •Додатки Додаток 1
- •Підмостові габарити судноплавних прогонів мостів у метрах
- •Додаток 2
- •Величини нормативних еквівалентних навантажень для завантаження однозначних і окремих ділянок двозначних ліній впливу [2]
- •Додаток 3
- •Додаток 4
- •Характеристики типових металевих наскрізних прогонових будов із сталі 10г2с1д (або15хснд) з проїздом внизу на дерев’яних поперечинах
- •Додаток 5
- •Додаток 6
- •Додаток 7
- •Додаток 8
- •Додаток 9
- •Основні дані уніфікованих прогонових будов під залізницю
- •Об’єм матеріалів
- •Об’єм матеріалів
- •Додаток 14
- •Основні характеристики опорних частин
- •Додаток 15 Масивні проміжні збірно-монолітні та монолітні бетонні опори під залізобетонні прогонові будови довжиною 16.5-34.2м з їздою верхом. Типовий проект №828/2, лдтм, 1971р. [6]
- •Додаток 24
- •Додаток 25
- •Додаток 26
- •Додаток 27
- •Розрахункові опори бетону різних класів при розрахунку конструкцій мостів за граничними станами першої групи (таблиця 3.6 [2])
- •Додаток 28 Коефіцієнти та формули для розрахунку прямокутного перерізу
- •Коефіцієнти для розрахунку прямокутного перерізу
- •Додаток 29
- •Додаток 30
- •Додаток 31
- •Додаток 32
- •Додаток 33
- •Коефіцієнт, що враховує ступінь зчеплення арматурних елементів з бетоном (таблиця 3.24 [2])
- •Додаток 34
- •Навантаження від ваги балок проїзної частини [8]
- •Додаток 35
- •Сортаменти сталі для конструкцій мостів (таблиця 4.)
- •Додаток 36
- •Додаток 37
- •Додаток 38
- •Додаток 39
- •Додаток 40
- •Додаток 41
3.1.2. Внутрішня консоль
Постійне нормативне навантаження на внутрішню консоль (рис. 7д) складається із навантаження від власної ваги плити та баласту з частинами колії:
від
власної ваги плити –
(Кн/м)
де
– задана товщина плити баластного
корита (м),
(Кн/м3)
– питома вага залізобетону;
від
ваги баласту з частинами колії та
гідроізоляцією –
(Кн/м)
де
(м) – товщина баласту,
(Кн/м3)
– питома вага баласту з частинами колії.
Тимчасове нормативне навантаження від рухомого складу для розрахунків внутрішньої консолі визначається за формулою:
(28)
Згинальні моменти в розрахунковому перерізі 2–2 необхідно визначати за формулами:
для розрахунку за міцністю
(29)
для розрахунку за витривалістю
(30)
для розрахунку за тріщиностійкістю
(31)
Поперечні сили в розрахунковому перерізі 2–2 необхідно знаходити за формулами:
для розрахунку за міцністю
(32)
для розрахунку за тріщиностійкістю
(33)
В зв’язку з близьким розташуванням перерізів 1–1 та 2–2 послідуючі розрахунки виконуються за найбільшими величинами зусиль.
3.2. Підбір перерізу плити баластового корита
Підбір
перерізу плити виконується за найбільшими
значеннями згинальних моментів, які
одержані для перерізів 1–1 та 2–2, причому
в перерізі 1–1 від першої або другої
комбінації навантажень. Взагалі необхідно
перевірити декілька перерізів консольної
плити, наприклад на початку та в кінці
вуту. Однак, враховуючи досвід проектування,
можна перевірити тільки переріз 1–1 або
2–2, враховуючи вути не більше 1:3
(рис. 8).
Тоді розрахункова висота перерізу
або
(
–
ширина трикутного вуту, R
– радіус криволінійного вуту).
Рис. 8. Схеми вутів залізобетонної прогонової будови
а) трикутний вут б) криволінійний вут.
Для
визначення необхідної висоти плити
задаються коефіцієнтом армування
(визначуваний як відношення площі
перерізу розтягнутої поздовжньої
арматури до площі поперечного перерізу)
та визначають параметр
(34)
Де
– розрахунковий опір поздовжньої
арматури в мПа розтяганню для розрахунків
за граничним станом першої групи
(приймається в відповідності п.3.37
табл.3.14 [2]
або за Додатком 26 даних Методичних
вказівок);
– розрахунковий
опір бетону осьовому стиску (мПа) для
розрахунків за граничним станом першої
групи (приймається
в
відповідності п.3.24 табл.3.6 [2] або за
Додатком 27 даних Методичних вказівок).
Користуючись
таблицею (Додаток 28 даних Методичних
вказівок) для підбору перерізів
залізобетонних елементів прямокутного
перерізу, визначають
.
Необхідна робоча висота плити знаходиться
за формулою
(35)
де
–
найбільший згинальний момент від
розрахункових навантажень;
(м)
– розрахункова ширина плити.
Для
плити необхідно підібрати діаметр
робочої арматури
(мм)
заданого в завданні на курсову роботу
класу. Кількість стержнів на погонний
метр ширини плити повинна бути не менше
восьми (відстань між осями арматури не
повинна бути більшою ніж 15 см).
Повна
висота плити буде
(м)
Одержану висоту округлюють до цілих сантиметрів, після чого визначають нове значення робочої висоти плити
(36)
Кількість робочої арматури в розтягнутій зоні плити приблизно можна визначити за формулою
(37)
Остаточно нормальний переріз плити повинен бути розрахований за міцністю, за витривалістю, а також за тріщиностійкістю (на виникнення поздовжніх та поперечних тріщин). Для нахилених перерізів плити достатньо виконати розрахунок за міцністю від дії поперечної сили.
