3.5. Перевірка за міцністю від дії поперечної сили
Так
як плита баластного корита не має
поперечної арматури, то в відповідності
до п. 3.81 [2]
має
дотримуватися умова
,
що обмежує розвиток нахилених тріщин.
В формулі даної умови:
– поперечна
сила від зовнішнього навантаження для
розрахунку за міцністю;
– поперечна
сила, яку сприймає бетон стиснутої зони
[7]
(47)
при
цьому відношення
слід брати не менше 0,5 та не більше 1,65;
– поперечна
сила, що сприймається горизонтальною
арматурою, мПа [7]:
(48)
де
– площа горизонтальної арматури,
(крім поздовжньої арматури сіток).
Коефіцієнт
k
визначається за умови
де
– кут між похилим перерізом та поздовжньою
арматурою, град.;
– розрахунковий
опір арматури (табл.. 3.14 [2])
з урахуванням коефіцієнту
,
що визначається згідно з 3.40 [2] (для не
напружуваної арматури
)
– розрахунковий
опір бетону осьовому розтягу;
с
– довжина проекції похилого перерізу,
яку слід приймати не більше 2
.
3.6. Перевірка плити за тріщиностійкістю
Плита баластового корита, враховуючи її вид, як конструкції, і призначення, застосовувану арматуру й умови роботи, у відповідності до таблиці 3.22. п.3.95 [2] відноситься до 3в категорії вимог з тріщиностійкості. Тріщиностійкість характеризується розтягувальними і стискальними значеннями напружень у бетоні і розрахунковою шириною розкриття тріщин.
В
відповідності
до п.3.99
[2]
тріщиностійкість залізобетонної
конструкції плити баластового корита
мосту забезпечується обмеженнями
розтягувальних і стискальних напружень.
В відповідності до
п.3.100
[2]
утворення поздовжніх тріщин від
нормальних стискальних напружень на
всіх стадіях роботи конструкції
неприпустиме. Нормальні стискальні
напруження, що виникають від діючих
нормативних навантажень і впливів
у перерізах елементів, не повинні
перевищувати розрахункових опорів
(з урахуванням п.3.48 [2] або за Додатком
27 даних Методичних вказівок);
Так як плита баластового корита проектуються за категоріями вимог з тріщиностійкості 3в то згідно п. 3.102 [2] припускається утворення поперечних тріщин.
Ширину
розкриття нормальних до поздовжньої
осі тріщин
,(см),
у плиті
баластового
корита у
відповідності
до п.3.105
[2],
необхідно визначати за формулою
(49)
де
– розтягувальне напруження, воно
дорівнює для не напружуваної арматури
напруженню
у найбільш розтягнутих (крайніх) стержнях;
(50)
– плече
внутрішньої пари сил;
– модуль
пружності арматури, що приймається
згідно з табл. 3.17 [2],
тобто для арматури класів А-І, А-ІІ та
Ас-ІІ –
МПа (
),
дя арматури класу А-ІІІ –
МПа
(
);
–
коефіцієнт
розкриття тріщин, що визначається в
залежності від радіуса армування
(враховує вплив бетону розтягнутої
зони, деформації арматури, її профіль
і умови роботи елемента) і приймається
згідно з 3.109 [2];
см
– граничне значення розрахункової
ширини розкриття тріщин, см, прийняте
згідно з табл. 3.22 [2].
Коефіцієнти
розкриття тріщин
необхідно приймати в залежності від
радіуса армування
(см) такими, що дорівнюють:
– для гладкої стержневої арматури;
– для
стержневої арматури періодичного
профілю.
Радіус армування в відповідності до п.3.110 [2] визначається за формулою:
(51)
де
– площа зони взаємодії для нормального
перерізу, прийнята обмеженою зовнішнім
контуром перерізу і радіусом взаємодії
(рис. 10);
– коефіцієнт, що враховує ступінь зчеплення арматурних елементів з бетоном згідно з табл. 3.24 [2] або за Додатком 33 даних Методичних вказівок;
– число
арматурних елементів з однаковим
номінальним діаметром
;
– діаметр одного стержня .
Рис. 10. Переріз плити баластового корита
Радіус
взаємодії 
необхідно відкладати від осі ряду
стержнів. Зона взаємодії не повинна
виходити за нейтральну вісь, і її висота
не повинна перевищувати висоти перерізу.