- •Поняття й основні ознаки права
- •Проблеми права
- •Глава II сутність права
- •§ 3. Теоретичне й практичне значення категорії "сутність права"
- •Глава III функції права
- •§ 1. Поняття функцій права
- •§ 2. Система функцій права
- •§ 3. Коротка характеристика основних власне-юридичних функцій права
- •§ 4. Основні соціальні функції права
- •§ 5. Не основні власне-юридичні функції права
- •§ 6. Не основні соціальні функції права. Інформаційна функція права
- •§ 7. Функції правових норм
- •Глава IV принципи права
- •§ 1. Поняття принципу права
- •§ 2. Класифікація принципів права
- •§ 3. Коротка характеристика загальновизнаних (загальних) принципів права, закріплених і діючих у правовій системі Росії
- •Глава V право в системі соціальних норм
- •§ 1. Соціальні норми: поняття й класифікація
- •§ 2. Право й економічні норми
- •§ 2. Право й економічні норми
- •§ 3. Право й політичні норми
- •§ 4. Право й корпоративні норми
- •§ 5. Право й звичай
- •§ 6. Право й релігійні норми
- •§ 7. Взаємозв'язок права й моралі
- •8. Професійна етика юриста
- •§ 9. Норми мови й лінгвістична культура юриста
- •§ 10. Право, технічні й інші норми
- •Глава VI правове життя
- •§ 1. Правове життя: постановка проблеми, поняття, ознаки, види
- •§ 2. Співвідношення поняття "правове життя" з іншими, схожими поняттями
- •§ 3. Правові акти як основна форма прояву правового життя
- •§ 4. Суперечливість сучасного російського правового життя й шляхи її впорядкування
- •Глава VII правові системи сучасності
- •§ 1. Правові системи й критерії їхньої класифікації. Правові родини
- •§ 2. Англосаксонська правова родина
- •§ 3. Романо-германская правова родина
- •§ 4. Правова система Німеччини
- •§ 5. Правова система Франції
- •§ 6. Мусульманське право
- •Глава VIII порівняльне дослідження міжнародного й національного (внутрішньодержавного) права
- •§ 1. Відносно самостійний характер міжнародного права й національних правових систем
- •§ 2. Загальне й особливе в міжнародного права й національних правових систем
- •§ 3. Характер взаємозв'язку й взаємодії міжнародного й внутрішньодержавного права
- •§ 4. Міжнародне право й право сучасної Росії
- •Глава IX форми вираження, або джерела, права
- •§ 1. Поняття форм, або джерел, права
- •§ 2. Основні види джерел права в сучасних державах Джерела права різних правових систем
- •§ 3. Основні джерела (форми) права в Російській Федерації Основні принципи системи джерел права в Російській Федерації
- •§ 4. Інші джерела російського права Договори нормативного змісту
- •§ 5. Межі дії нормативних правових актів й інших джерел права
- •Глава X правотворчество
- •§ 1. Природа й призначення правотворчества
- •§ 2. Види правотворчества
- •§ 3. Забезпечення правотворческой діяльності
- •Глава XI законодавча техніка
- •§ 1. Сутність законотворчості й поняття законодавчої техніки
- •§ 2. Ознаки закону і його структура
- •§ 3. Правова норма й стаття закону
- •§ 4. Логіка, стиль і мова закону
- •Глава XII рецепція права
- •§ 1. Поняття рецепції права
- •§ 2. Про сутності явища, називаного "рецепцією римського права в Західній Європі в Середні століття"
- •Глава XIII норми права
- •§ 1. Поняття й ознаки правових норм
- •§ 2. Соціальне буття правових норм
- •§ 4. Види правових норм
- •Глава XIV система права
- •§ 1. Поняття й структурні елементи системи права
- •§ 2. Предмет і метод правового регулювання як підстави розподілу права на галузі й інститути
- •§ 3. Система права й система законодавства: співвідношення й взаємозв'язок
- •§ 4. Загальна характеристика галузей права. Функціональні міжгалузеві зв'язки
- •Глава XV система законодавства
- •§ 1. Поняття системи законодавства, її структура й внутрішньоструктурні зв'язки
- •§ 2. Ієрархічна структура законодавства
- •§ 3. Федеративна структура системи законодавства
- •§ 4. Галузева структура системи законодавства
- •Глава XVI систематизація законодавства
- •§ 1. Поняття систематизації законодавства
- •§ 2. Облік нормативних актів
- •§ 3. Інкорпорація законодавства
- •§ 4. Консолідація законодавства
- •§ 5. Кодифікація законодавства
- •Глава XVII публічне й приватне право
- •§ 1. Природа публічного й приватного права
- •§ 2. Динаміка співвідношення публічного й приватного права
- •Глава XVIII правові відносини
- •§ 1. Поняття "відношення" і його основні значення
- •§ 2. Загальна характеристика правових суспільних відносин
- •§ 3. Правове відношення і юридична норма
- •§ 4. Правове відношення і його сторони
- •§ 5, Види правовий відносин
- •§ 6. Поняття правового відношення
- •Глава XIX юридичні факти
- •§ 1. Поняття юридичного факту
- •§ 2. Історія питання
- •§ 3. Класифікація юридичних фактів
- •§ 4. Види юридичних фактів
- •§ 5. Функції юридичних фактів
- •§ 6. Складні юридичні факти й фактичні склади
- •§ 7. Конкретизація юридичних фактів
- •§ 8. Проблема вибору юридичних фактів
- •§ 9. Юридичні факти й соціальні ситуації
- •§ 10. Спеціально-юридичні вимоги до юридичних фактів
- •§ 11. Більші фактичні системи
- •§ 12. Установлення й доведення юридичних фактів
- •§13. Фіксація й посвідчення юридичних фактів
- •Глава XX реалізація права
- •§ 1. Форми реалізації норм права
- •§ 2. Поняття й особливості застосування права
- •§ 3. Основні елементи й стадії правозастосовного процесу
- •§ 4. Акти застосування права
- •§ 5. Правозастосування при пробілах у праві
- •Глава XXI тлумачення права
- •§ 1. Поняття, необхідність і загальна характеристика тлумачення права
- •§ 2. Способи тлумачення
- •§ 3. Результат тлумачення. Види тлумачення по обсязі
- •§ 4, Види тлумачення по суб'єктах
§ 7. Конкретизація юридичних фактів
У механізмі правового регулювання функції юридичних фактів тісно переплітаються з функціями актів індивідуального регулювання. У механізмі правового регулювання індивідуальні правові акти, як правило, виступають елементами фактичних складів.
Поява індивідуального акту - необхідна умова для завершення фактичних складів трудових, пенсійних, житлових і багатьох інших правових відносин. Разом з тим індивідуальний акт - не рядовий елемент фактичного складу. Він як би "акумулює" юридичний зміст фактичного складу, підбиває підсумок його розвитку. Не випадково в більшості складів індивідуальний акт передбачений у якості його завершального елемента. Включення індивідуального акту у фактичний склад покликано забезпечити контроль із боку держави за виникненням, зміною, припиненням правовий відносин.
Але взаимоотношение юридичних фактів й актів індивідуального регулювання має й іншу сторону. У юридичній практиці їх нерідко розглядають як різні й навіть протилежні частини фактичного складу. Завдання юридичних фактів бачать у тім, щоб обмежити акт індивідуального регулювання, виступити стосовно нього в якості своєрідного "противаги". Наприклад, громадянам Російської Федерації, визнаним у встановленому порядку нужденними в поліпшенні житлових умов, відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 10 червня 1994 р. може бути надана безоплатна субсидія на будівництво або придбання житла. Попередні юридичні факти ("визнання у встановленому порядку нужденної в поліпшенні житлових умов") не тільки створюють передумову для ухвалення рішення про видачу субсидії, але й установлюють для нього відомі рамки. У деяких ситуаціях сторони змушені "чекати" всіх необхідних юридичних фактів, щоб одержати право на прийняття бажаного для них юридичного рішення. У цьому випадку, на нашу думку, можна говорити ще про одну додаткову функцію юридичних фактів: з їхньою допомогою обмежуються межі вільного розсуду при виданні індивідуальних правових актів.
Дана сторона функціонування юридичних фактів іноді перебільшується - вони розглядаються винятково як кошти обмеження повноважень державних органів і посадових осіб. Здається, це - однобічний підхід. Юридичні факти покликані не тільки "формалізувати" діяльність державних органів і посадових осіб, але й сигналізувати про виникнення соціально-юридичних ситуацій, забезпечувати своєчасність і точність правової реакції.
Індивідуальне регулювання приводить до того, що до процесу правового регулювання "підключаються" фактичні обставини, які не визначені з достатньою виразністю в нормах права. Цю групу фактичних обставин можна назвати індивідуально обумовленими (або відносно певними) фактами Індивідуально обумовлені факти мають юридичне значення для настання правових наслідків - виникнення, зміни, припинення прав й обов'язків суб'єктів правовий відносин. Їхня особливість укладається в тім, що вони вимагають не тільки встановлення, як будь-які юридичні факти, але ще й конкретизації з боку правозастосовного органа.
