§ 7. Конкретизація юридичних фактів

У механізмі правового регулювання функції юридичних фактів тісно переплітаються з функціями актів індивідуального регулювання. У механізмі правового регулювання індивідуальні правові акти, як правило, виступають елементами фактичних складів.

Поява індивідуального акту - необхідна умова для завершення фактичних складів трудових, пенсійних, житлових і багатьох інших правових відносин. Разом з тим індивідуальний акт - не рядовий елемент фактичного складу. Він як би "акумулює" юридичний зміст фактичного складу, підбиває підсумок його розвитку. Не випадково в більшості складів індивідуальний акт передбачений у якості його завершального елемента. Включення індивідуального акту у фактичний склад покликано забезпечити контроль із боку держави за виникненням, зміною, припиненням правовий відносин.

Але взаимоотношение юридичних фактів й актів індивідуального регулювання має й іншу сторону. У юридичній практиці їх нерідко розглядають як різні й навіть протилежні частини фактичного складу. Завдання юридичних фактів бачать у тім, щоб обмежити акт індивідуального регулювання, виступити стосовно нього в якості своєрідного "противаги". Наприклад, громадянам Російської Федерації, визнаним у встановленому порядку нужденними в поліпшенні житлових умов, відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 10 червня 1994 р. може бути надана безоплатна субсидія на будівництво або придбання житла. Попередні юридичні факти ("визнання у встановленому порядку нужденної в поліпшенні житлових умов") не тільки створюють передумову для ухвалення рішення про видачу субсидії, але й установлюють для нього відомі рамки. У деяких ситуаціях сторони змушені "чекати" всіх необхідних юридичних фактів, щоб одержати право на прийняття бажаного для них юридичного рішення. У цьому випадку, на нашу думку, можна говорити ще про одну додаткову функцію юридичних фактів: з їхньою допомогою обмежуються межі вільного розсуду при виданні індивідуальних правових актів.

Дана сторона функціонування юридичних фактів іноді перебільшується - вони розглядаються винятково як кошти обмеження повноважень державних органів і посадових осіб. Здається, це - однобічний підхід. Юридичні факти покликані не тільки "формалізувати" діяльність державних органів і посадових осіб, але й сигналізувати про виникнення соціально-юридичних ситуацій, забезпечувати своєчасність і точність правової реакції.

Індивідуальне регулювання приводить до того, що до процесу правового регулювання "підключаються" фактичні обставини, які не визначені з достатньою виразністю в нормах права. Цю групу фактичних обставин можна назвати індивідуально обумовленими (або відносно певними) фактами Індивідуально обумовлені факти мають юридичне значення для настання правових наслідків - виникнення, зміни, припинення прав й обов'язків суб'єктів правовий відносин. Їхня особливість укладається в тім, що вони вимагають не тільки встановлення, як будь-які юридичні факти, але ще й конкретизації з боку правозастосовного органа.