- •§ 1. Становлення та розвиток міжнародного права
- •§ 2. Основні поняття міжнародного права
- •§ 3. Відповідальність у міжнародному праві
- •§ 4. Територія в міжнародному праві
- •§ 5. Дипломатичне та консульське право
- •§ 11. Міжнародно-правове регулювання питань юрисдикції
- •§ 12. Право збройних конфліктів
- •§13. Право європейського союзу
- •2. Розвиток міжнародного права від найдавніших часів до вестфальськоґо конгресу.
- •3. Міжнародне право між Вестфальським конгресом 1648 р. Й епохою Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть).
- •4. Розвиток міжнародного права від епохи великої французької революції до створення версальської системи.
- •5. Міжнародне право від створення версальської системи до наших днів.
- •2. Суб’єкти міжнародного права.
- •3. Принципи міжнародного права.
- •4. Джерела та система міжнародного права.
- •5. Норми міжнародного права та їх реалізація.
- •6. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •7. Міжнародні спори та їх розв’язання.
- •§ 3. Відповідальність у міжнародному праві
- •2. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •3. Класифікація міжнародних правопорушень держави.
- •4. Види та форми відповідальності.
- •5. Обставини, що виключають відповідальність держав.
- •§ 4. Територія в міжнародному праві
- •2. Державні кордони.
- •3. Правомірні зміни державної території.
- •4. Протиправні зміни державної території.
- •5. Оренда території.
- •6. Міжнародно-правовий режим рік і озер.
- •7. Державна територія з міжнародно-правовим режимом.
- •2. Дипломатичні представництва.
- •3. Голова дипломатичного представництва.
- •4. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •5. Консульські установи.
- •6. Спеціальні місії.
- •§ 6. Міжнародне морське право
- •2. Внутрішні морські води.
- •3. Територіальне море.
- •4. Відкрите море.
- •5. Континентальний шельф та виключна економічна зона.
- •6. Міжнародні протоки та міжнародні канали.
- •7. Міжнародно-правовий режим Арктики.
- •§ 7. Право міжнародних організацій
- •2. Структура та функції міжнародних організацій.
- •4. Організація з безпеки та співробітництва в Європі (обсє).
- •5. Організація Північноатлантичного договору (hаto).
- •6. Рада Європи (рє).
- •§ 8. Право міжнародних договорів
- •7) Третя організація.
- •2. Види та структура міжнародних договорів.
- •3. Стадії укладання міжнародного договору.
- •4. Визнання, тлумачення, припинення міжнародних договорів.
- •§ 9. Міжнародне повітряне право
- •2. Принципи міжнародного повітряного права.
- •Принцип виключного суверенітету держави над її повітряним
- •Принцип свободи польотів в міжнародному повітряному просторі;
- •Принцип забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації.
- •3. Правовий режим повітряного простору.
- •4. Правове регулювання міжнародних повітряних сполучень.
- •5. Відповідальність у міжнародному повітряному праві.
- •6. Міжнародні авіаційні організації.
- •§ 10. Міжнародне космічне право
- •2. Права і обов’язки держав відносно їх діяльності в космічному просторі згідно з Договором 1967 року.
- •3. Космічні об’єкти.
- •4. Правовий режим космічного простору.
- •5. Правовий статус космонавтів та космічних об’єктів.
- •6. Відповідальність у міжнародному космічному праві.
- •7. Міжнародні космічні організації.
- •2. Взаємодія по боротьбі із рабством та работоргівлею.
- •3. Боротьба з тероризмом.
- •4. Міжнародна протидія піратству.
- •5. Боротьба з незаконним обігом наркотиків і психотропних речовин.
- •6. Міжнародна правова допомога.
- •7. Міжнародне кримінальне право.
- •2. Початок війни то його правові наслідки, театр війни
- •3. Учасники воєнних дій.
- •4. Ведення морської війни.
- •5. Засоби та методи ведення військових дій.
- •6. Міжнародно-правова охорона цивільного населення.
- •7. Режим військового полону.
- •2. Організаційно структура Європейського Союзу.
- •3. Правовий статус держав-членів у Європейському Союзі.
- •4. Громадянство Європейського Союзу.
- •Раздел I
- •Глава 1
- •18 Апреля 1961 г.
- •Раздел I Общие положения Статья 3
- •Статья 4
- •Статья 5
- •Статья 7
- •Раздел II Постановление общего характера о защите военнопленных Статья 13
- •Статья 14
- •Статья 15
- •Статья 16
- •Раздел III Плен Часть I Начало плена Статья 17
- •Статья 18
- •Часть II Интернирование военнопленных Глава I Общие положения Статья 21
- •Статья 26
- •Статья 27
- •Статья 22
- •Глава II Помещение, питание и одежда военнопленных Статья 25
- •Глава VII Воинские звания военнопленных Статья 43
- •Статья 44
- •Статья 45
- •Часть III о работе военнопленных Статья 49
- •Статья 50
- •Статья 51
- •Статья 52
- •Статья 53
- •Статья 54
- •Статья 55
- •Статья 56
- •Статья 57
- •Часть IV Денежные средства военнопленных Статья 58
- •Статья 60
- •Статья 61
- •Статья 62
- •Статья 63
- •Часть V Сношения военнопленных с внешним миром Статья 70
- •Статья 71
- •Статья 72
- •Глава III Уголовные и дисциплинарные наказания I. Общие положения Статья 82
- •Статья 87
- •Статья 88
- •Статья 89
- •Статья 90
- •Статья 91
- •Статья 92
- •Часть II Освобождение и репатриация военнопленных по окончании военных действий Статья 118
- •Статья 119
- •Раздел 1. Общие положения
- •Раздел 2. Границы территориального моря
- •Раздел 3. Мирный проход в территориальном море
- •Раздел 4. Прилежащая зона
- •Часть III
- •Часть V
- •Часть VI
- •Часть VII
- •Раздел 1. Общие положения
- •Часть I
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава V
- •Глава VI
- •Часть II
- •Глава VII
- •Глава XV
- •II. Дипломатичні представництва
- •III. Консульські установи
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XIV
- •Глава XV
4. Міжнародна протидія піратству.
Міжнародно-правові норми про піратство спочатку виникли та розвивалися як звичаєво-правові. Пірати здавна були віднесеш міжнародним правом до розряду «ворогів усього людства», що давало право позбавити пірата життя та потопити судно. Такі суворі заходи не завадили піратству зберегтися до наших днів і залишатися розповсюдженим злочином. Особлива небезпека сучасного піратства в тому, що воно перетворюється на промисел міжнародних злочинних організацій.
Пропозиції з кодифікації норм про злочинність піратства та боротьби з ним виникали з початку XIX ст., але реалізовані були значно пізніше – у Конвенції про відкрите море 1958 р. і в Конвенції з морського права 1982 р. Піратство – це «будь-який неправомірний акт насильства, затримки чи грабежу, що вчиняється з особистими цілями екіпажем чи пасажирами якого-небудь приватновласницького судна чи приватновласницького літального апарату та спрямований:
а) у відкритому морі проти будь-якого іншого судна чи літального апарата, проти осіб чи майна, що знаходяться на їх борту;
б) проти будь-якого судна чи літального апарата, осіб чи майна в місці, що знаходиться за межами юрисдикції будь-якої держави». Піратством є також добровільна участь у використанні піратського судна, а також підбурювання, свідоме сприяння здійсненню дій, кваліфікованих як піратство.
З конвенційного визначення піратства випливають два висновки, винятково важливі для його кваліфікації. По-перше, піратство не може бути здійснене за наказом органу державної влади на підставі наданих державою повноважень; піратство не може бути здійснене військовими чи іншими урядовими суднами, за винятком випадків, коли «екіпаж підняв заколот і захопив владу над цим судном чи літальним апаратом ». Піратство може бути здійснене лише в особистих цілях.
По-друге, піратство не може бути здійснене в межах державної території. Якщо ж такі дії мали місце, вони не можуть бути кваліфіковані на підставі міжнародного права як піратство, але можуть бути кваліфіковані відповідно до національного законодавства. Не можуть бути віднесені до піратських дії, вчинені екіпажем чи пасажирами хоча б і у відкритому морі, але на борту свого судна, – такі діяння не виходять за межі юрисдикції держави прапора. У той самий час діяння, вчинені в межах виняткової економічної зони, слід кваліфікувати як піратство, оскільки вона не є територією прибережної держави.
Боротьба з піратством є обов’язком усіх держав. У відкритому морі чи в якому-небудь іншому місці, що знаходиться за межами юрисдикції держави, будь-яка держава може захопити піратське судно, піратський літальний апарат чи судно, захоплене за допомогою піратських дій і таке, що перебуває під владою піратів, заарештувати осіб і захопити майно, що знаходиться на цьому судні чи літальному апараті. Судові установи держави, що зробила це захоплення, можуть винести постанови про призначення покарань і визначати, які заходи мають бути вжиті щодо таких суден, літальних апаратів чи майна, не порушуючи прав сумлінних третіх осіб. Захоплення піратського судна може бути здійснене тільки військовим кораблем.