Лекція № 16

Тема: Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення

Відокремлені члени речення

Відокремленими називаються члени речення, що за змістом виділя-ються при усному мовленні інтонацією, а на письмі – розділовими знаками:

Наприклад: Позамістом лежали Кримські гори, вкриті лісом (П. Панч).

Відокремлений член речення виділяється на письмі комами, рідше – ти-ре.

Відокремленими можуть бути додатки(_ _ ), означення (також приклад-ки)(~~), обставини(_._. ).

Додатком називається другорядний член речення, який означає пред-мет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.

Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет.

Означенням називається другорядний член речення, який вказує на оз-наку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скільки? (в усіх їх-ніх відмінкових формах). Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прик-ладки.

Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи озна-ки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія.

Кома і тире при відокремленому означенні

▬ Відокремлюються, виділяючись інтонацією при вимові і комами на письмі:

1. Будь-які означення узгоджені й неузгоджені, поширені й непоширені у позиції перед означуваним словом і після нього, якщо вони відносяться до особового займенника:

Переляканий і розтривожений, я вискакую у затоплений місячною повінню двір. (Стельм.)

2. Узгоджені поширені означення, а також здебільшого однорідні непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного іменника:

Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О.Г.)

3. Узгоджені означення, що стоять перед означуваним іменником, відокремлюються лише тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення:

Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи. (О.Г.)

▬ Декілька відокремлених означень, що стоять у кінці речення, можуть виділятися за допомогою тире:

З моря здіймалась хмара — чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірські пасма. (Коп.)

Кома при відокремленому додатку

▬ Можуть відокремлюватися інтонацією і виділятися на письмі комами додатки, що вживаються з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, замість. Ці додатки відповідають на питання родового відмінка і мають значення додаткового повідомлення до основної думки речення:

Співають усі, за винятком Ліни Яцуби. (О.Г.)

Кома і тире при відокремленій прикладці

▬ Відокремлюються і виділяються комами:

1. Будь-які прикладки, якщо вони відносяться до особового займенника:

Я, полководець миру, сонце несу у жмені. (Павл.)

2. Поширені прикладки, якщо вони відносяться до загального іменника (стоять перед ним або після нього):

Хоробрий воїн, капітан ніколи не розгублювався в бою.

3. Непоширені і поширені прикладки, якщо вони стоять після іменника — власної назви:

Дмитрик, восьмирічний хлопчик, вискочив із душної низенької хати. (Коцюб.)

4. Завжди відокремлюються прикладки, виражені сполученнями слів чоловік, людина, дід, дівчина, хлопець з неузгодженим або узгодженим означенням:

Тим часом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік. (О. Г.)

5. Прикладка із сполучником як виділяється комами тоді, коли вказує на причину висловленого в реченні:

Гордій Байда, як колишній унтер-офіцер, розумівся на військовій справі.

Іноді, щоб чітко виділити відокремлювану прикладку, замість коми ставлять тире, особливо тоді, коли поширена прикладка має в своєму складі розділові знаки:

Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев— густі й непролазні зарослі, — і від них пахло вогкістю і рясним листям. (См.)

Кома при відокремленій обставині

▬ Обставини, виражені дієприслівниками (непоширені обставини) і дієприслівниковими зворотами (поширені обставини), відокремлюються і виділяються комами незалежно від їх місця в реченні:

Вітру в обличчя жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну. (Пригара)

▬ Завжди відокремлюються обставини з прийменниковим сполученням незважаючи на та іноді (для посилення) з прийменниковими сполученнями у зв’язку з, згідно з, завдяки, всупереч, наперекір, за відсутністю, при наявності, на випадок.

▬ Не відокремлюються і не виділяються комами одиничні дієприслівники (непоширена обставина), що мають значення обставини способу дії, коли вони стоять після дієслова-присудка:

Рушниця в його руках стріляла не хиблячи. (Трубл.)

Вправа 1. Перепишіть речення і поставте, де треба, розділові знаки. Поясніть їх вживання.

1. Тепер співаючи дівчата тією стежкою ідуть на спільну працю. Пахне м’ята хліба радіючи цвітуть (Рил.). 2. Все це пережив старий Мирон за плу-гом ходячи; все це переболіло його гаряче серце коло хазяйства нудячись… (Мирн.). 3. Іван з жахом побачив як виткнувшись з-за галузок затрясли голо-вами бородаті цапи (Коцюб.). 4. Незважаючи на малесенький вітерець парило і робилося душно (Тют.). 5. Замислившись Євген не помітив як підійшов до нього з-за спини Роман Блаженко і зупинившись теж мовчки став дивитися вниз на містечко (Гонч.). 6. Прощаючись з бійцями які збившись навколо свого командира всіляко зичили йому щастя Брянський заспокоював їх. 7. Вона не звикла сидіти задумавшись (Н.-Лев.). 8. Він з радістю покинув буди-нок живучи в якому натерпівся стільки горя (Донч.). 9. Хто знає що тільки одиниці зважуються на це а зважившись знаходять силу розбити кайдани (Коцюб.). 10. Автор «Клима Самгіна» постійно й послідовно стверджував що всі великі письменники світу виростали на ґрунті народної творчості що тіль-ки припадаючи устами до цього невичерпного джерела могли вони написати свої поеми драми романи ліричні вірші (Рил.). 11. Можна бачити деякі зорі й не дочекавшись настання темряви (З газ.).

Вправа 2. Перепишіть речення і поставте, де потрібно, розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. На доброму шматкові виноградника оголеному від зрубаних кущів стирчали невисокі пні порубані та поранені немилосердною сокирою (Ко-цюб.). 2. Народжена для пісень вона проплакала все життя проводжаючи ді-тей назавжди (Довж.). 3. Прожив той вік мов поле перейшов квітчастеє весе-ле та зеленее (Гл.). 4. Битий не раз ворог відступав на захід (Цюпа). 5. І наша земля засніжена й біла кличе в простори свої (Сос.). 6. Трем­тячий блідий він привітався до доктора попрохав його сісти (Коцюб.). 7. Незнайомий простяг свої натружені важкою працею руки (Гонч.). 8. На городі цвіли соняшники цвіла молода картопля добре прополота та обгорнена вже двічі (Шиян). 9. Лед­ве-ледве пізнав Хо в ньому того юнака з повним рум’яним обличчям що рвався до слова пам’ятного вечора (Коцюб.). 10. А він сліпий сивоусий про колишнє плаче! (Шевч.).

Вправа 3. Перепишіть речення. Виділіть, де треба, поширені прикладки. Поясніть вживання розділових знаків.

1. Кривинський як посередник вийшов наперед громади (Мирн.). 2. Мед як лікувальний засіб набув значного поширення (З газ.). 3. Як учений ет-нограф і фольклорист Франко все життя з палким інтересом ставився до на-родної творчості; як людина він любив народну пісню (Рил.). 4. Про нього почали говорити як про людину що завжди плутається під ногами. 5. Ліс зу-стрів мене як друга горлиць теплим воркуванням (Рил.). 6. Як справжній лі-рик Сосюра надзвичайно різноманітний у своїх переживаннях (Біл.). 7. Шев-ченко як поет відомий усьому світу (З газ.). 8. Як визволителів своїх нас зу-стрічали на кордоні.