- •Практичні заняття Пояснювальна записка
- •Метою вивчення української мови на першому курсі є:
- •Основні вимоги до знань та вмінь студентів
- •Види односкладних речень
- •Перелік тем практичних робіт ііі семестр
- •1 Мета:
- •2 Методичне забезпечення:
- •3 Література:
- •4 Теоретичні відомості
- •Просте речення
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 27 ( 2 години)
- •2 Методичне забезпечення:
- •3 Література
- •4 Теоретичні відомості
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •4 Теоретичні відомості
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •Самостійна робота Пояснювальна записка
- •Головними завданнями курсу української мови є:
- •Основні вимоги до знань та вмінь студентів
- •Самостійна робота №3 (5 годин)
- •Завдання для самостійної роботи №3
- •5 Знайдіть речення, в якому наявна прикладка.
- •6 У якому реченні додаток виражений іменником в орудному відмінку?
- •7 Знайдіть неозначено-особове односкладне речення.
- •8 Вкажіть, яке з наведених речень є односкладним неозначено-особовим.
- •9 Знайдіть речення з однорідними підметами.
- •10 У якому реченні вжито тире на місці пропущеного члена речення?
- •11 У якому реченні на місці риски треба поставити двокрапку?
- •12 Укажіть, в якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
- •Лекції Лекція № 15
- •Лекція № 16
- •Відокремлені члени речення
- •Лекція № 17
- •Складне речення
- •Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях
7 Контрольні запитання
7.1 Що таке речення?
7.2 Які види простих речень Ви знаєте?
7.3 Пригадайте правила вживання розділових знаків у простому реченні.
Практичне заняття № 27 ( 2 години)
Тема: Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення.
Перевірка мовної теми
1 Мета:
1.1 Навчальна: знати і вміти виділяти відокремлені члени речення в реченні, знати правила вживання розділових знаків при відокремленні;
1.2 Розвиваюча: розвивати вміння правильно розставляти розділові знаки, пам’ять, увагу;
1.3 Виховна: виховувати культуру мислення, поведінки тощо.
2 Методичне забезпечення:
2.1 Письмове приладдя. 2.3 Зошит.
2.2 Опорні конспект. 2.4 Завдання.
3 Література
3.1 Вороніна В. І. Українська мова: підручник для 10 – 11класів загальноосвітн. навч. закл. / За ред. проф. Чабаненка В. А. – Запоріжжя: Прем’єр, 2005. – 208 с.
3.2 Українська мова: Підруч. для 10 – 11 кл. пік. з укр. та рос. мовами навчання / О.М. Бєляєв та ін. – К.: Освіта, 2001. – 239 с.
4 Теоретичні відомості
Відокремленими називаються такі другорядні члени речення, які вико-ристовуються в мові для підсилення, пояснення або уточнення смислової ро-лі якогось члена речення і виділяються при вимові та на письмі.
За функцією і синтаксичною роллю в реченні розрізняють відокремлені означення, прикладки, додатки, обставини й уточнюючі члени речення.
Відокремлені члени речення функціонують переважно в художньому, публіцистичному, науковому стилях.
Для відокремлення у складі простого речення вживаються коми й тире. Цi знаки служать для виділення i підсилення ознак, об'єктів мовлення та об-ставин виконання дії (другорядних членів речення).
Правило |
Приклад |
Відокремлені узгоджені означення |
|
Узгоджені означення виділяються за змістом та iнтонаційно, а на письмі комами в таких випадках: |
|
1. Якщо означення, виражені прикметнико-вими i дієприкметниковими зворотами, стоять після пояснюванного ними слова: |
Повір'я, осяяне вранішнім сонцем, здавалося святковим (Підб.).
|
2. Якщо означення, виражені прикметнико-вими i дієприкметниковими зворотами, сто-ять перед пояснюваним словом i мають до-даткове обставинне значення (можливе до-давання слів будучи, бувши) : |
Спрямовані на серйозне навчання, учні можуть досягти великих yспіхів (3 журн.). |
3. Коли два або більше одиничних означень стоять июля пояснюваного ними слова, пе-ред яким уже є означення: |
Веселі очі, примруженi, блакитні, здава-лися казковим видивом. Іноді для підси-лення у таких випадках вживається тире. |
4. Якщо означення пояснюють особовий займенник, незалежно від його позиції: |
Вона, вражена, cпостерігала за швидки-ми рухами свого наставника (Гонч). |
5. Якщо означення стоїть не безпосередньо біля пояснюваного слова (незалежно від значения й позиції) : |
Пожежа швидко розросталася, страшна, несподівана (Стельм.). |
Відокремлені неузгоджені означення |
|
Неузгоджені означення можуть відокремлю-ватися лише за наявності відповідної паузи i особливого смислового навантаження: |
Ростислав, у солдатській шинелі Іванова, і Боженко поспішали тепер до залізничних майстерень (Збан.). |
Відокремлені прикладки |
|
Прикладки бувають відокремленими й виділяються комами в таких випадках: |
|
1. Коли прикладка iз залежними від неї сло-вами чи без них стоїть після пояснюваного iменника: |
Іван Степанович, вчитель географії, на хвилину замовк i прислухався (Гонч.). |
2. Якщо прикладка стоїть перед пояснюва-ним іменником i має причиновий відтінок значення: |
Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно тонко й художньо передавав твори Шумана, Шопена, Лicтa (3 журн.) |
3. Коли прикладка стосується особового за-йменника (незалежно від місця в реченні) : |
Вдумливий споглядач, він ніколи не пропускав жадної дрібниці (3 газ.) |
4. Коли прикладка вживається зi сполучни-ком як i має причиновий відтінок значення: |
Як справжній син свого народу, Іван Франко розглядав народні та cвої влас-ні пісні поряд, в одному ряду (3 журн.). |
5. Коли прикладка приєднується до поясню-ваних нею Іменників чи особових займенни-ків уточнюючими словами (сполучниками, прислівниками, частками та ін.) тобто, або (тобто), наприклад, особливо, в тому числі, зокрема, як-от, а саме, так званий, навіть, на iм'я, родом, походженням. При словах як-от, а саме кома ставиться перед ними, а після них – тире. |
Атоли, тобто кільцевидні коралові острови, трапляються найчастіше в Тихому океані (3 журн.).
|
Тире ставиться: |
|
1. Коли поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки: |
Мати – ставна смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользi, – са-ме ув'язувала вузли, коли дівчата зайш-ли до хати (Гонч). |
2. У кінці речення: |
А на пopiг вже пнеться друге мале – Орися, материна доня (Гонч.). |
Відокремлені обставини |
|
Незалежно від місця в реченні обставини відокремлюються комами у таких випадках: |
|
1. Коли обставина виражена дієприслівни-ковим зворотом: |
Повечерявши, вона поспішила вийти з дому (Стельм.). |
2. Якщо обставина виражена одиничним дієприслівником, що означає час, причину, умову, cпосіб дії: |
Похлипавши, гармошка починає снува-ти й прясти розлогу мелодію (Підб.). |
3. Коли обставина виражається дієприслів-ником чи дієприслівниковим зворотом, який стоїть після сполучника, що стосується ін-ших членів речення. Якщо сполучники a, i відносяться до обста-вини, вони відокремлюються разом з нею. |
Обличчя натхненно розшарілося і, освітившись якимись новими думками, стало мовби тоншим, ітелектуальнішим, багатшим... (Гонч.). |
4. Якщо обставини виражені словосполу-ченням, до якого входять слова незважаючи на, у зв'язку з, згідно з, завдяки, відповідно до, на відміну від, залежно від, внаслідок, наперекір, всупереч: |
Всупереч повідомленням метеорологів, пішов дощ. |
Відокремлені додатки |
|
Додатки відокремлюються порівняно рідко. Їx відокремлення відбувається за наявності прийменників замість, крім, oпріч, за винят-ком, прислівників особливо, зокрема, часом, часто, завжди, часток навіть, аж, сполучни-ків хоч, не тільки – але й: |
Прибуток поділяють між колгоспами, за винятком суми, необхідної для будівництва ( 3 газ.) |
