- •Практичні заняття Пояснювальна записка
- •Метою вивчення української мови на першому курсі є:
- •Основні вимоги до знань та вмінь студентів
- •Види односкладних речень
- •Перелік тем практичних робіт ііі семестр
- •1 Мета:
- •2 Методичне забезпечення:
- •3 Література:
- •4 Теоретичні відомості
- •Просте речення
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 27 ( 2 години)
- •2 Методичне забезпечення:
- •3 Література
- •4 Теоретичні відомості
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •4 Теоретичні відомості
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •Самостійна робота Пояснювальна записка
- •Головними завданнями курсу української мови є:
- •Основні вимоги до знань та вмінь студентів
- •Самостійна робота №3 (5 годин)
- •Завдання для самостійної роботи №3
- •5 Знайдіть речення, в якому наявна прикладка.
- •6 У якому реченні додаток виражений іменником в орудному відмінку?
- •7 Знайдіть неозначено-особове односкладне речення.
- •8 Вкажіть, яке з наведених речень є односкладним неозначено-особовим.
- •9 Знайдіть речення з однорідними підметами.
- •10 У якому реченні вжито тире на місці пропущеного члена речення?
- •11 У якому реченні на місці риски треба поставити двокрапку?
- •12 Укажіть, в якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
- •Лекції Лекція № 15
- •Лекція № 16
- •Відокремлені члени речення
- •Лекція № 17
- •Складне речення
- •Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях
Лекція № 17
Тема: Пунктограми у складному реченні
Складне речення
Складне речення – це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень.
Складні речення поділяють на складні безсполучникові, складні сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними видами зв’язку.
Складносурядне речення – це складне речення, що складається з рівноправних частин.
Розділові знаки у складносурядних реченнях
Прості речення як частини складносурядних, з’єднані сполучниками і(й), та, а, але, проте, однак, зате, не те, або, чи ні ... ні, то ... то, не то ... не то та ін. розділяються комами:
Чорнява його голівонька була закустрана, очі заспані, зате молоде личко пашіло здоров’ям, грало краскою.
Кома не ставиться:
1. Між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з’єднаними сполучником і(й):
Коли відбудеться лекція і хто її буде читати?
Як пишно цвітуть каштани і який гарний Київ у цей час!
2. Між двома безособовими реченнями за умови, коли присудки цілком однорідні за значенням:
Сумно й глухо!
3. Між двома сурядними реченнями, коли вони мають спільний член, що стосується обох простих речень, або спільне підрядне речення:
На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух усякий замер.
Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася.
4. Якщо частини складносурядного речення дуже поширені, або мають уже всередині свої розділові знаки, або автор хоче підкреслити їх самостій-ність, або далекі за змістом, то замість коми ставиться крапка з комою:
Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання.
5. Якщо сурядні речення, з’єднані сполучником і(й), та(і) та й, вира-жають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то пе-ред сполучником ставиться тире:
Сонце зійшло – і враз над Києвом занялося ревище гудків.
Складнопідрядне речення – це складне речення, що складається із залежних одна від одної частин.
Розділові знаки у складносурядних реченнях
Кома ставиться:
1. Підрядне речення відокремлюється від головного комами:
Що за літо заробить Мотря, те за зиму і проживуть.
2. Якщо підрядне речення стоїть після головного й з’єднується з ним складеними сполучниками підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, по-дібно до того як, так що, то кома ставиться або перед усім складеним сполуч-ником, або в середині його, але тільки один раз. Місце коми визначається змістом речення:
Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на те що другого дня треба було рано вставати. (Н.-Лев.)
Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці незважаючи на те, що другого дня треба було рано вставати.
3. Між однорідними підрядними реченнями ставиться кома так само, як між однорідними членами в простому реченні:
Як не мостився, як не ладнав,
А оберемка не підняв.
Дітям здавалося, що вже вечір і що зараз прийде мати. (Вас.)
4. Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними повторюва-ними сурядними сполучниками, ставиться кома, але перше підрядне речення від головного комою не виділяється:
Ішли на берег моря і коли яскраво світило сонце, і коли важкі хмари низько пливли над землею.
5. Якщо в складнопідрядному реченні збігаються два підрядні сполуч-ники або сполучник сурядності й сполучник підрядності, то кома між ними ставиться тільки в тому випадку, якщо при вилученні підрядного речення не вимагається перебудова того речення, від якого залежить підрядне:
Це рішення виникло в нього раптово, і він хотів його негайно здійснити, ніби не знаючи, що, коли мине хвилина, він не зможе сказати.
Кома не ставиться:
1. У словосполученнях більш ніж, менш ніж, не раніше ніж, не пізніше ніж і подібних:
Це більш ніж зворушливо.
2. У стійких висловах, близьких за значенням до іменної частини скла-деного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеоло-гічного типу: руки стали як лід, упав як сніп, полетів як стріла, і приніс скіль-ки зміг, все одно який, байдуже хто та ін.
3. Якщо після головного речення перед сполучним словом або сполуч-ником підрядності стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності:
Хотілось би знати не що він казав, а як він казав.
Він уважно розпитував і як себе почуває брат і що він устиг зробити на заводі.
4. Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається тільки з одного відносного слова з прийменником чи без нього:
Черниш теж кричав, не пам’ятаючи що. (О. Г.)
Тяжко, важко нудить світом, не знаючи за що. (Шевч.)
5. Підрядні речення, що складаються із стійких словосполучень не-відомо хто (де, коли ...), хто завгодно, де попало, (є) над чим працювати тощо:
Парубок обертається на стук і невідомо кому погрожує кулаком.
6. Якщо підрядне речення зі складеним сполучником підрядності стоїть на першому місці (перед головним), то сполучник комою звичайно не розді-ляється:
Перед тим як починати передачу – зайвих попросили із студії.
Безсполучникове складне речення – це таке складне речення, части-ни якого поєднуються без сполучників за допомогою смислових та інтонацій-них зв’язків.
