5 Хід роботи

5.1 Відповісти на контрольні запитання до практичної роботи.

5.2 Виконати індивідуальні завдання.

6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання

Завдання 1 Продовжіть речення.

До основних частин протоколу належать...

Основний текст протоколу поділяється на...

У розгорнутому протоколі відбивається весь хід...

Назви рубрик пишуться...

Текст протоколу має бути...

Завдання 2 Скласти протокол:

Варіант 1 Загальних зборів студентів Вашої групи.

Варіант 2 Засідання бібліотечного гуртка.

Варіант 3 Засідання активу Вашої групи.

Варіант 4 Зборів студентів Вашого відділення.

7 Контрольні запитання

7.1 Дайте визначення протоколу та назвіть реквізити даних документів.

7.2 З’ясуйте, до якої групи документів відноситься протокол.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 30 (2 години)

Тема: Перевірка мовної теми

1 Мета:

1.1 Навчальна: навчити застосовувати набуті знання про просте і складне речення на практиці.

1.2 Розвиваюча: розвивати вміння правильно вживати розділові знаки в реченнях; розвивати пам'ять, увагу.

1.3 Виховна: виховувати любов до української мови, літератури.

2 Методичне забезпечення:

2.1 Письмове приладдя. 2.3 Зошит.

2.2 Опорні конспект. 2.4 Завдання.

3 Література:

3.1 Вороніна В. І. Українська мова: підручник для 10 – 11класів загально-освітн. навч. закл./ За ред. проф. Чабаненка В.А.– Запоріжжя:

Прем’єр, 2005. – 208 с.

3.2 Українська мова: Підруч. для 10 – 11 кл. пік. з укр. та рос. мовами навчання / О.М. Бєляєв та ін. – К.: Освіта, 2001. – 239 с.

3.3 Олійник О. Українська мова: Підручн. для 10 – 11 кл. середньої школи. 5-те вид. – К.: Вікторія, 2003. – 446 с.

4 Теоретичні відомості

Важко переоцінити значення мовлення в житті людини і суспільства в цілому як засобу передачі знань і досвіду, як засобу духовного розвитку, виховання, освіти, як засобу спілкування, впливу один на одного. Відомо, що 70-80 % того часу, коли людина не спить, вона слухає, говорить, читає, пише, тобто займається мовленнєвою діяльністю, пов'язаною із змістовним сприйняттям мовлення і його створенням.

Читання – один із видів мовленнєвої діяльності, основним компонентом якого є сприйняття тексту й активна переробка інформації.

Виділяють читання вголос (правильне озвучення тексту) і читання мовчки (осмислене читання).

5 Хід роботи

5.1 Відповісти на контрольні запитання до практичної роботи.

5.2 Виконати індивідуальні завдання.

6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання

Завдання 1 Виконайте тестові завдання.

Варіант 1

1 На які типи поділяють речення за наявністю другорядних членів?

1.1 Розповідні, питальні, спонукальні.

1.2 Односкладні, двоскладні.

1.3 Повні, неповні.

1.4 Поширені, непоширені.

1.5 Прості, складні.

2 Знайдіть речення, в якому наявна прикладка.

2.1 Життя — не прогулянка, не забава, а важка праця (І. Цюпа).

2.2 Підростає людина, вимовляє перше чарівне слово «мама», робить перші кроки в житті (3. Воскресенська).

2.3 Ми — народ! Шлях наш повен дерзаннями (О. Новицький).

2.4 Задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки лісові (Вінг.).

2.5 Конвалія — рослина отруйна (М. Стельмах).»

3 У якому з речень є обставина умови?

3.1 Якщо в дитинстві, отроцтві, ранній юності тобі все було легко — ти мо­жеш вирости безвольною ганчіркою (В. Сухомлинський).

3.2 Яка любов-краса, коли веселими руками не твориш світу доброго нав­круг? (М. Стельмах)

3.3 Відберіть у людини мову, і вона здичавіє (І. Цюпа).

3.4 Найтяжчі рани вигоїть природа, лишень довірся мудрості її (Северн.).

3.5 Чорні брови ясно чорніли на дівочому лобі, а рум'янець на щоках було знать навіть при місяці (І. Нечуй-Левицький).

4 Визначте, в якому реченні додаток вжито при прислівнику.

4.1 До сліз вражає доброта (Ю. Дмитренко).

4.2 Там наодинці з дубами і кленами він заспокоївся (Ю. Смолич).

4.3 Все так буденно й так високо. Жита колосяться, жита (Г. Світлична).

4.4 Поруч в річку проміння-весла сонце кидало золоте (В. Соколов).

4.5 було партизану-хлопчині вісімнадцять – не більше – літ (В. Симоненко).

5 Виберіть означено-особове односкладне речення.

5.1 У народі кажуть: розумно жити — хвилиною дорожити (3 журналу).

5.2 Я спішу до вас на розмову, на розраду у час вечірній. Перед вами я, ма­мо, знову у любові моїй безмірній (В. Колодій).

5.3 Поклич мене. Я по тонкім льоду до тебе знов дорогу віднайду (С. Пушик).

5.4 Не вбити нас! Не спопелити мою Хатиноньку, Хатинь! Наш дух незлам­ний буде жити в серцях прийдешніх поколінь (В. Бровченко).

5.5 Жити — щоб шукати істину, і в цьому щастя (П. Загребельний).

6 У якому рядку односкладне речення є називним?

6.1 Отак би завжди — без парадності (В. Бцзилевський).

6.2 Околиця міста. Горіховий гай (В. Базилевський).

6.3 Ніяких рук і нічиїх сердець, ти сам-один в шумному многолюдді (Сит.).

6.4 Пахне злегле сіно (В. Швець).

6.5 Прекрасна усмішка весни, немов людські найкращі сни (М. Терещенко).

7 Укажіть, яке речення має однорідні додатки.

7.1 В наші дні українська книга, українське малярство, музика, блискуча виконавська майстерність наших артистів і цілих ансамблів здобувають щодалі ширшу популярність (О. Гончар).

7.2 Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї (В. Симоненко).

7.3 Поряд з творами російських письменників том за томом постали на по­лиці книги білорусів і казахів, узбеків і латишів... (О. Гончар)

7.4 Наша література спроможна творити значне, довговічне (О. Гончар).

7.5 Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над нами (Сав.).

8 У якому реченні дієприслівниковий зворот виконує синтаксичну функцію обставини причини?

8.1 Будяки, притаївшись неприязною юрбою на рові, шепотіли якісь про­кльони невідомо кому (Г. Журба).

8.2 Сюди зібралися крамарі, сподіваючись корисно розпродати свої товари.

8.3 Не розбурхавши сестер, він не увійде в свою палату (М. Хвильовий). . 4. 8.4 Знаєш приказку: давши слово — держись! (А. Головко)

8.5 Передчуваючи велику користь, Сафар радісно всміхався (3. Тулуб).

9 Назвіть різновиди складносурядного речення.

9.1 З єднальними сполучниками.

9.2 З розділовими сполучниками.

9.3 З протиставними сполучниками.

9.4 Сполучникові, безсполучникові.

9.5 Єднальні, розділові, протиставні.

10 У якому реченні неправильно вжито тире між підметом і присудком?

10.1 Жити — означає любити (Ю. Мушкетик).

10.2 Мати — це вічне одкровення, вічна радість природи, сталь і ніжність поезії життя (Г. Кривда).

10.3 Очі їхні — любов та благання, синій смуток ячить з-під повік (М. Луків).

10.4 Дівчина була — як" у гарячці (М. Коцюбинський).

10.5 Поезія — це діло совісне, не грайся нею безпричинно (А. Малишко).

11 У якому реченні з однорідними членами допущено пунктуаційну помилку?

11.1 Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів — ось що дає змогу людині стисло і небагатослівно висловити досить складні думки (Ков.).

11.2 Майже всі опери Миколи Лисенка: «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба» написані на лібрето Михайла Старицького.

11.3 У неї було все: багатство і дивовижна врода (Б. Лепкий).

11.4 піч, і комин, і жердка для убрання, і лави, і стіл, і колиска — все на сво­їм усталенім зручнім місці, як у кожнім житлі людськім (М. Влад).

11.5 І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).

12 У якому реченні допущено помилку при виокремленні дієприкметникового звороту?

12.1 Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками.

12.2 Переповнений любов'ю, я відкрив кохання книгу (П. Тичина).

12.3 Виткнулось яснеє сонечко з-за гори й обдало своїм світом безкраї по­ля усіяні, мов сльозами, ранньою росою (Панас Мирний).

12.4 Ліс, повитий срібнопилим димом, в синяві, у золоті, в іржі... (Рильський)

12.5 Напливала на річку ніч, настояна на синій воді, місячному сяйві і пахо­щах верболозу (Ю. Мартич).

13 Визначте, в якому реченні з відокремленими означеннями правильно розставлено розділові знаки.

13.1 Високий і ставний, повернувся Яків додому (А. Шиян).

13.2 Батько роздратований тим, що з Грицька поганий помічник, побив його .

13.3 Десь за юртою почувся молодий жіночий голос дзвінкий і прозорий, як весняний струмок (3. Тулуб).

13.4 Місяць закоханий в ніч чарівну сяє, щасливий, і світить (О. Олесь).

13.5 Хвилювалося, розбуджене весняним вітерцем, жито (Г. Тютюнник).

14 Вкажіть, у якому складносурядному реченні допущено пунктуаційну помилку.

14.1 Отак би тут стоять години цілі і слухать мову птиць, лугів, дібров(Дрок).

14.2 Сіножаті скосяться і пшениця вижнеться, листячком засиплються всі сади (С. Пушик).

14.3 У вікна дивиться степ, і все спливає, як безконечне море (М. Коцюб.).

14.4 Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (Рил.).

14.5 Тебе утрачу — і сама загину (Т. Севернюк).

15 У якому реченні тире вжито між частинами складного безсполучникового речення?

15.1 Життя прожити — не поле перейти (Народна творчість).

15.2 Дорогоцінність багатства Карпат — букові ліси (І. Цюпа).

15.3 О, це тонка річ — гумор... (П. Загребельний)

15.4 Прислів'я і приказки — стислі крилаті вислови: в них сконцентровано житейську мудрість і філософію народу (3 журналу).

15.5 Хочеш зробити добро — не відкладай його на той світ (Нар. тв.).

16 У якому реченні на місці риски треба поставити двокрапку?

16.1 Ось послухай / десь за гаєм соловей заплакав враз (О. Олесь).

16.2 Струмки полощуть срібло тиші / в росі купається трава (Б.-І. Антонич).

16.3 Зійде сонце / утру сльози, ніхто й не побачить (Т. Шевченко).

16.4 Сонце впало / на сизу хмару / обрій полум'ям запалав... (В. Симоненко)

16.5 Куди не глянь / просто й ясно всюди... (М. Старицький)

17 У якому реченні допущено помилку при відокремленні додатків?

17.1 На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Мирний).

17.2 Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що опріч назви осінь не­має імені їй (М. Рильський).

17.3 Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера(Трубл.).

17.4 Більш жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого повітря в розквітленому гіллі саду (Марко Вовчок).

17.5 У нашій лоцманській слободі, замість тополь, край шляху виросли ме­талеві щогли, вищі за всяку тополю (О. Гончар).

18 У якому реченні прикладку із сполучником як потрібно відокремити?

18.1 Якось сидимо ми з бабусею вдвох у садку: бабуся як спеціаліст по про­мисловості пір'я дере (Остап Вишня).

18.2 Усі знали Оришку як відьму (Панас Мирний).

18.3 Мелашка була потрібна в господі як робітниця (І. Нечуй-Левицький).

18.4 Верига як рядовий козак не був закликаний на козацьку раду (П. Панч).

18.5 Він починав цінувать Ольгу як жінку, як свого будущого товариша на ці­лий вік (І. Нечуй-Левицький).

Варіант 2

1 На які типи поділяють речення за будовою?

1.1 Повні, неповні.

1.2 Двоскладні, односкладні.

1.3 Поширені, непоширені.

1.4 Прості, прості ускладнені, складні.

1.5 Сполучникові, безсполучникові.

2 Виберіть речення, в якому наявна прикладка.

2.1 А на небосхилі — білі хмари-хвилі, наче Рось купається в гаю (М. Под.).

2.2 Хочу в батька-матері погостить (Н. Кащук).

2.3 Коли виросте син і під зорями — добра прикмета! — піде з рідного дому щастя-долю кувати трудом (В. Соколов).

2.4 Рідна мова — не степ, не хата, а народу мого душа (В. Гончаренко).

2.5 Мов душа і сама болю-лиха хотіла, щоб сьогодні у землю ударити лихом.

3 Вкажіть речення з обставиною часу (із значенням міри часу).

3.1 З літечка в осінь пором відпливає старенький (Т. Севернюк).

3.2 Від Троянівки до Вовчої долини — сім кілометрів (Гр. Тютюнник).

3.3 Утомивсь поет від праці, третій день лежить в недузі (Леся Українка).

3.4 Чи бачив хто з вас тепер грози приливи ранні... (Р. Братунь)

3.5 У цих розмовах сам на сам з людиною іншого, далекого світу Хаєцький почував себе зовсім інакше, ніж під час розмови з своїми товаришами по зброї (О. Гончар).

4 У якому реченні прямий додаток виражено родовим відмінком іменника?

4.1 Я злякано поглянув на матір, та не побачив гніву на її обличчі (Стел.).

4.2 Пророста добром добра засів (Д. Черевичний).

4.3 Прокинься рано і твори добро! (А. М'ястківський)

4.4 Це був найкращий хліб мого дитинства! (М. Стельмах)

4.5 За хліб і сіль, що маєм від народу, віддаймо кров гарячу, а не воду ( Заб.).

5 Знайдіть серед наведених речень узагальнено-особове.

5.1 Хай сумується серцю прекрасно серед свята обсипаних віт (Г. Чубач).

5.2 Літа, як стрілки, не переведеш, життя, як гирю часу, не підтягнеш (Сев.).

5.3 На кожну голову приходить своя хуртовина (М. Стельмах).

5.4 Не хоче півень на чуже весілля, та несуть (М. Стельмах).

5.5 Життя вдивляється в наші очі очима болю, очима втрат (Т. Севернюк).

6 Вкажіть, у якому рядку наведено називне речення.

6.1 Нічого кращого за траву і наївні веселі кульбабки... (Г. Тарасюк)

6.2 Велике дерево поволі росте (Народна творчість).

6.3 Життя моє — квітник, у ньому рослин багато (Ю. Дмитренко).

6.4 Час — не хвилини, час — віки і вічність (Л. Костенко).

6.5 Тиша. Тиша. Вітер жито колише (В. Швець).

7 Структура якого речення ускладнена однорідними означеннями?

7.1 Хотів би я бути міцним і суворим. На славу байдужим, на слово неско- рим... (А. Малишко)

7.2 ...І квітла, снила, парувала важка чорноземна рілля (А. Малишко).

7.3 Україно тернова, свята і висока, не зів'януть твої корогви золоті (Север.).

7.4 Часто чуємо, яка важка вона, творча праця, як нам нелегко (О. Гончар).

7.5 А Настя усе була добра, тиха, сумирна (М. Коцюбинський).

8 Вкажіть, у якому реченні дієприслівниковий зворот виконує функцію обставини умови.

8.1 Усміхаючись, роздивляючись на всі боки, вийшла Люба на край лісу.

8.2 Прославши скатерті при обелісках, своїх солдатів поминають вдови.

8.3 Забувши сміх, і примовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти.

8.4 Під'їжджаючи до дому разом з Катериною, Кравчина помічає світло і рух у домі (О. Довженко).

8.5 Не піймавши на крадіжці, не кажи, що злодій (Народна творчість).

9 Як поділяють складні речення за засобом зв'язку?

9.1 На єднальні, розділові, протиставні.

9.2 На сурядні і безсполучникові.

9.3 На підрядні і безсполучникові.

9.4 На сполучникові і безсполучникові.

9.5 На ускладнені і неускпаднені.

10 У якому безсполучниковому реченні між його частинами замість риски треба поставити тире?

10.1 Я знаю / перекують на рала мечі (Є. Плужник).

10.2 Марилось / по кладочці іду, а кладочка не проста, а тесюва (Севернюк). 10.3 Снилися мені все білі сни / на сріблі сяли ясні самоцвіти, стелилися не­знані трави, квіти, блискучі, білі... (Леся Українка)

10.4 Життя як метелик / подув вітер і зламав крила (О. Олесь).

10.5 Люди кажуть: посієш вчасно / збереш рясно (Народна творчість).

11 Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку при однорідних членах.

11.1 Набігла хмара чорна і закрила останній клапоть неба (Б. Лепкий).

11.2 Любить він такі ночі безвечірні, і цю тишу, і якусь таємничість, і гармо­нію у всій природі (О. Гончар).

11.3 Хмари, і крапельки води на латаття, пісок на урвищах берегів, і туман над річкою набрякли густим червоним мороком (Г. Тютюнник).

11.4 З грубки пахло жаром, пригорілою картопляною скоринкою та гарячим відпаром дерези (Г. Тютюнник).

11.5 Отак жив Чіпка, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах.

12 У якому реченні неправильно відокремлено дієприкметниковий зворот?

12.1 Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М. Коцюбинський).

12.2 Довкола йшли високі вали збудовані з каміння і землі, з дерев'яними і мурованими вежами, з глибоким ровом, що через нього вели мости (Малик).

12.3 Далеко-далеко на південь засиніли смугою гори, вкриті лісом.

12.4 Роз'ятрений нудьгою, затоплений в задумі, плентався я тихою ходою берегом річки... (М. Коцюбинський)

12.5 Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці, дихаючи гарячим смоляним запахом (І. Франко).

13 У якому реченні допущено помилку при відокремленні обставини?

13.1 Незважаючи на ранню пору то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (О. Гончар).

13.2 Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої яс­ні осередочки; під тином червоніла, ніби кров'яні краплі, червона смілка, ріс жовтий кущик дроку (І. Нечуй-Левицький).

13.3 Нарешті, зібравшись з духом, він шугнув у текучий натовп, пішов, як голка в сіно (О. Гончар).

13.4 Гілки дерева, підтримуючи склепіння крон, немов колони, тяглися стрім­ко вгору, і тому здавалося, що йдеш безкраїм храмом (В. Шевчук).

13.5 Розганяючи тумани, сонечко вставало (Б. Грінченко).

14 У якому складносурядному реченні правильно розставлено розділові знаки?

14.1 А десь ще б'ють у крицю ковалі А хтось несе меди в життєві соти І припадає небо до землі:

14.2 Не всі й не всіх вивищують висоти (Т. Севернюк).

14.3 Глянеш і щоразу тенькне тобі щось у душі (О. Гончар).

14.4 Грім все гуркоче, і руда хмара лівим крилом обійма небо (Коцюб.).

14.5 Далеко на горизонті рожевіло небо, і виднілася смужка жита (Коц.).

15 У якому рядку правильно розставлено розділові знаки у складнопідрядному реченні?

15.1 Якби не поезії дивнії чари убогі жили б ми, понурі, як хмари (І. Франко).

15.2 А ти для мене й досі молодий хоч вже і сивий, як стебло полинне (Тар.).

15.3 Людина без знань — це босоногий мандрівник, який не сміє йти в дале­ку дорогу бо назад не повернеться (С. Пушик).

15.4 Ми всі за те, щоб сонцеві сіяти, і щоб земля не мокнула від сліз (Сос.).

15.5 Ліс, повитий срібноперим димом, в синяві, у золоті, в іржі, ніби осінь пензлем невидимим в небі розписала вітражі (М. Рильський).

16 У якому безсполучниковому складному реченні на місці риски треба поставити двокрапку?

16.1 Рідко посієш / рідко й зійде (Народна творчість).

16.2 Менше говори / більше почуєш (Народна творчість).

16.3 Трава залишає корені / людина — нащадків (Народна творчість).

16.4 Сьогодні зранку музика в мені / дошукуюсь мотивів і причини (Крищ.).

16.5 Час, окрім судійської, має ще й іншу особливість / він працює на того, хто працює, а слава приходить до того, кому ніколи за роботою думати про неї (В. Земляк).

17 У якому безсполучниковому складному реченні на місці риски треба поставити двокрапку?

17.1 Рідко посієш / рідко й зійде (Народна творчість).

17.2 Менше говори / більше почуєш (Народна творчість).

17.3 Трава залишає корені / людина — нащадків (Народна творчість).

17.4 Сьогодні зранку музика в мені / дошукуюсь мотивів і причини (Крищ.).

17.5 Час, окрім судійської, має ще й іншу особливість / він працює на того, хто працює, а слава приходить до того, кому ніколи за роботою думати про неї (В. Земляк).

18 Знайдіть речення з відокремленою прикладкою.

18.1 Дзвени, моя пісне, і клич до роботи... (В. Сосюра)

18.2 Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду .

18.3 Хлопець сидить ніби аж трохи знічений прилюдним сусідством з нею, з юною шкільною красунею (О. Гончар).

18.4 А дівочі молодії веселії літа, як квіточка за водою, пливуть з сього сві­та .

18.5 Cміх, голосний, розгонистий, перестрибує снігами й стихає в морознім повітрі, як дзвін (М. Стельмах).