7.2. Familia calamitaceae. Родина каламіти

Таблиця ІV. Фігура1-3.

Для цих вищих рослин, на відміну від усіх інших, характерні: наявність пагонів, які складені з чітко виражених члеників (міжвузлів) і вузлів, тобто місць кільчастого прикріплення листя (3-70 штук у кільці) завдовжки 0,2-7,0 см; наявність типових структур спорангіофорів, на яких розміщені спорангії (по одному або три на кінцях гілок); деревоподібна форма рослин з порожнім у середині стовбуром і кільцем вторинної деревини завтовшки до 12 см . Висота стовбура до 15 м, діаметр понад 0,5 м.

Росли в заболочених тропічних лісах.

Пізній девон-перм; Львівсько-Брестська западина, Донбас, Карагандин­ський басейн, Середнє Поволжя, Північний Кавказ, Урал, Казахстан, Європа, Туреччина, Китай, США, Канада, Італія, Корея, о. Суматра.

Рід CALAMITES Suckow, 1784

(від лат. calamus - очерет, тростина)

У викопному стані відомі ризоми, коріння, вегетативні та спороносні пагони, зліпки. Терміном Calamitеs їх називали від початку вивчення нині так називають зліпки та відбитки стінок центральної порожнини стовбурів (стебел) деревоподібних палеозойських членистостеблових з ребрами, які чергувались у суміжних міжвузлях. Рід Calamitеs у сучасному ботанічному розумінні є збірним з такою загальною характеристикою. Стовбур заввишки до 15 м, діаметром понад 0,5 м, колоноподібний, піднімається вертикально від вузлів членистого, горизонтально розміщеного в ґрунті кореневища. Зовнішня поверхня міжвузля гладка, помережена поздовжніми борознами, рідше тонкоребриста. Листя коротке і довге, ланцетне або лінійне, інколи з частково розширеною основою, де з'єднується одне з одним. Воно розмі­щене кільцями на всіх вузлах, ярусами лише на окремих з них, або просто на стовбурі без будь-якого порядку. Рубці на стовбурі від опалих гілок мають округлу, овальну або майже квадратну форму, містяться над або близько під вузловою лінією зближено або на певній відстані один від одного (Табл.ІV, фіг. 1-3).

Провідний циліндр артростелічний, з ендархною первинною ксилемою в мілких численних колатеральних пучках, які облямовують суцільним кільцем серцевину або центральну порожнину, що утворюється на місці серцевини у дорослих стовбурах. Первинна ксилема облямована суцільним шаром вторинної ксилеми, яка складається з радіальних рядів трахеїд і деревинного проміння. Ранні вторинні трахеїди сходинкові, а пізніші - з овальними облямованими порами.

Флоема з ситоподібних елементів, з ситоподібними ділянками на їхніх бокових стінках. Циліндр вторинної тканини товстий, міцний, особливо міцною була перидерма, яка утворювала внутрішній шар кори. Велике коріння мало анатомічну будову, близьку до будови стовбура, центральну порожнину і перидерму. Від нього відходило мале коріння з ди-, три- або тетрархною актиностелою з екзархною ксилемою. Спори діаметром 40-100 мкм, заокруглено-кутоваті, трипроменеві. Екзина дуже тонка, зім'ята великою кількістю складок. Ізольовані гілки каламітів з листям описані під родовою назвою Asterophyllites і Annularia, стробіли - під назвою Calamostachys, Раlаeostachya, Macrostachya. Відомо близько 40 видів Calamitеs.

Росли в заболочених тропічних лісах.

Середній карбон-рання перм; Львівсько-Брестська западина, Донбас. Середнє Поволжя, Північний Кавказ, Карагандинський басейн, Урал, Казахстан, Європа, Туреччина, Китай, США, Канада, Італія, Корея, о. Суматра.

Catamites suckowii Brongn.

Відбиток довжиною 13 см, шириною 8 см на алевроліті з добре збереженою скульптурою зовнішньої поверхні кори. Добре видно лише одну пряму вузлову лінію, ребра і борозни. Ребра прямі, плоскі, шириною 1,5-2 мм розділені чіткими, переважно прямими борознами, на кінцях тупо-закруглені, рідше загострені. Тупо-закруглені ребра супротивних міжвузлів з'єднуються по прямій лінії, а загострені заходять у борозни міжвузля (Табл.ІV. Фіг.1- 3.)

Порівняння. Від Catamites suckowii Brongn. описаного К.Й. Новик у праці [4] відрізняється наявністю лише однієї вузлової лінії, більшими розмірами відбитку і шириною ребер, відсутністю на верхньому кінці горбиків округлої форми, витягнутих вздовж ребра.

Місцезнаходження. Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн, шахта «Заріч­на», алевроліти покрівлі пласта n₇.

Стратиграфічне і географічне поширення. Візейський ярус Львівського палео­зойського прогину.

С₁⁴ - Донецький басейн, лівий берег Кальміуса в 300 м від балки Приятної, під вапнякoм D₇⁷; гора «Чорна Скеля» під вапнякoм С₁ в гирлі Берестової.

С₁⁵ - Донецький басейн, лівий берег Кальміуса, 1 км на північний-захід від ГЕС в глинистому сланці між вапняками E_d¹ i F₁; правий берег Кальміуса біля станції Ларина в глинистому сланці на 4 м нище вапняка F₁. Західна околиця Донбасу: ділянки Південно- Донбаська, нище вапняка Е₄; Красногорівська світа С₁⁵, Парамонівська, нище вапняка Е₄ і F₁.

Calamites sp.

Ядро фрагмента стовбура каламіту довжиною 6 см, шириною 3 см, максимальною товщиною 5 мм складене алевролітом з відбитками скульптури вуглефікованої кори на обох сторонах ядра, з частково збереженими вуглефікованими тканинами кори у вигляді кірочки вугілля товщиною 0,1-0,3 мм. В надрах Землі вона покривала поверхню ядра по всьому її периметру, а в процесі розробки породи переважно осипалась. Релікти вуглефікованої кори добре вимальовують борозни скульптури тканин стовбура. Вона представлена прямолінійними ребрами шириною 1-2 мм з рівною поверхнею. Вони розділяються прямолінійними борознами глибиною до 0,2 мм і шириною до 0,5 мм, заповненими вуглефікованою корою. Вузлова лінія прямолінійна, з однієї сторони ядра бугриста, а з протилежної заглиблена в алевроліт ядра. Ребра протилежних міжвузлів з'єднуються без заходів у борозни.

Порівняння. Catamites sp. частково подібний до Catamites suckowii Brongn. опи­саного К.Й. Новик у праці [4], зовнішньою скульптурою, розміром і особливістю розміщення ребер та борозн, що їх розділяють, а відрізняється від нього наявністю бугристої поверхні по вузловій лінії, меншою шириною ребер і відсутністю бугорків овальної форми під вузловою лінією.

Місцезнаходження. Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн, шахта «Візейська», алевроліти покрівлі пласта n₈.

Стратиграфічне і географічне поширення. Нижній карбон Донецького і Львівсько-Волинського кам'яновугільних басейнів.