- •1. Загальні відомості про Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн і Межиріченське родовище
- •1.1.Географічне положення басейну
- •1.5.Гідрографія.
- •2. Історія геологічних досліджень
- •3. Геологічна будова.
- •3.1.Стратиграфія
- •3.2. Тектоніка
- •3.3.Історія геологічного розвитку.
- •3.4.Гідрогеологія
- •4. Корисні копалини.
- •4.1. Вугленосність
- •4.2. Інші корисні копалини
- •5. Склад і якість вугілля пластів n7н,n8,n8в
- •5.1. Речовинно-петрографічний склад вугілля
- •Вихідний вуглеутворювальний рослинний матеріал.
- •Мікрокомпонентний склад вугілля
- •5.1.3. Інгредієнтний (літотипний) склад вугілля
- •5.1.5. Відбивна здатність вітриніту
- •5.2. Якість, марочна приналежність і напрямки раціонального використання вугілля
- •5.2.6. Метаморфізм (марочна приналежність) вугілля
- •5.2.7. Напрямки раціонального використання вугілля
- •6. Перспектива розвитку Межиріченського родовищана 2004 - 2011 роки
- •Показники роботи дп «львіввугілля» за 1990-2003 роки
- •7. Вуглетворна фітомаса пластів і прошарків вугілля.
- •7.1. Familia lepidodendraceae. Родина лепідодендрони
- •7.2. Familia calamitaceae. Родина каламіти
- •7.3. Ordo cordaites. Порядок кордаїтові
- •7.4. Familia bothrodendraceae. Родина ботродендрони
- •7.5. Familia sigillariaceae. Родина сигілярії
- •8. Безпека життєдіяльності та охорона праці
- •8.1.1. Характеристика польових умов досліджень.
- •8.1.2. Характеристика бібліотечних залів і аудиторій.
- •8.2. Організаційно-технічні заходи
- •8.2.1. Організація безпечних умов праці при виконанні маршрутних обстежень.
- •8.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •Вимоги безпеки під час виконання роботи:
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи:
- •8.2.4. Протипожежні заходи у виробничих приміщеннях
- •8.3. Аналіз впливу виробничих умов на довкілля
- •Висновки
- •Література
- •Графічні додатки
8.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
Учасники маршрутного загону при проведенні обстеження шахтного поля повинні дотримуватись таких умов санітарії:
забороняється вихід у маршрут без спеціального взуття - чобіт, та робочого одягу;
у жарку сонячну погоду, з метою уникнення сонячного удару, носіння головного убору - обов’язкове;
Дотримання відповідних гігієнічних вимог до мікроклімату камеральних приміщень сприяє продуктивності праці. У таких приміщеннях необхідно систематично підтримувати порядок і чистоту, регулярно проводити вологе прибирання і провітрювання, стежити за температурою і вологістю повітря.
Необхідною умовою організації праці є правильна освітленість робочого місця. Розумова діяльність майже завжди тією чи іншою мірою пов’язана з напруженням зору. У вечірній час нерідко не можна обмежитись тільки загальним освітленням, а доводиться використовувати джерела місцевого освітлення з лампочкою, потужністю не менше 60 Вт (найкраще 75-100 Вт). Лампочка повинна бути закрита абажуром або рефлектором таким чином, щоб світло не потрапляло в очі, а освітлювало робочу поверхню. Лампа повинна розміщуватись зліва і трохи попереду того, хто працює. Тоді світло не утворюватиме тіні.
Досить несприятливий ефект на органи зору виявляють відблиски, щовиникають, зокрема, від прямих відбитих сонячних променів та при неправильному штучному освітленні. Якщо робоче місце орієнтоване на південь чи на південний захід, на вікна слід завішувати шторами чи жалюзі. Шибки в робочих кімнатах треба утримувати в чистоті, мити їх рекомендується не менше одного разу на 1,5 - 2 місяці. Через чисте віконне скло проникає до 80% світлових променів, у той час, як через забруднене - лише 12-15%. Забарвлення стін у робочому приміщенні повинне бути світлим, переважно зелених або жовтих тонів. Вони мало вбирають світла, в той же час досить інтенсивно його відбивають. Працюючи з книгою, слід розміщувати її на відстані 35 - 40 см від очей, бажано у похилому положенні так, щоб відстань між оком і текстом була незмінною.Для продуктивності розумової праці має значення не тільки стан зорового аналізатора, а і навантаження на слуховий апарат. Найбільш продуктивна розумова праця в умовах цілковитої тиші.
8.2.3. Заходи безпеки при роботі з комп’ютеромОсновним обладнанням робочого місця користувача комп’ютера є монітор, клавіатура, “мишка”, робочий стіл, стілець.
Робочі місця з монітором мають бути розташовані на відстані не менше1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін - на відстані 1 м, між собою на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку. Робочі місця слід розташовувати так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела світла слід розташовувати з обох боків екрана паралельно напрямку погляду.
При роботі з текстовою інформацією найбільш фізіологічним є зображення чорних знаків на білому (світлому) фоні.
Розташовувати монітор на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрану знаходилась в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача. Робота комп’ютерів супроводжується електромагнітним випромінюванням низьких рівнів, інтенсивність якого зменшуєтьсяпропорційно до квадрату відстані від екрана. Оптимальною є відстань 50 см від екрана монітора.
Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на комп’ютерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів.
Вимоги безпеки перед початком роботи:
■ перевірити загальний стан апаратури, справність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток;
■ ввімкнути апаратуру комп’ютера в послідовності: стабілізтор напруги, монітор, процесор, принтер (якщо передбачається друкування);
■ відрегулювати яскравість свічення екрана монітора, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очей.
Рекомендується: - яскравість свічення екрана - не менше 100 кд/м2;
відношення яскравості екрана монітора до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні - не більше 3:1.
