5. Склад і якість вугілля пластів n7н,n8,n8в

5.1. Речовинно-петрографічний склад вугілля

1. Вихідний вуглеутворювальний рослинний матеріал.

Кам’яновугільні рослини Львівсько-Волинського басейну найповніше вивчалися К.Й Новик та Т.А. Іщенко [14]. За їхніми даними у керні відкладів візейського і серпухівського ярусів зустрічаються фрагменти різних органів рослин класів плауноподібних, членистостеблових, птеридоспермів і кордаїтів. Вони достовірно датують вік материнських відкладів, але сам факт знаходження цих залишків у теригенних відкладах не є прямим доказом їх росту на торфяних болотах і їх участі у торфо-вуглеутворенні. На їх думку, вуглеутворювальними рослинами слід вважати тільки ті рослини, з продуктів перетворення яких складається вугілля пласта. Найповніші дані про вуглеутворювальні рослинні асоціації можна отримати при вивченні вугілля комлексом методів фітеральногоаналлізу, які включають анатомо- морфологічні, палінологічні, корпологічні, кутикулярні та інші види палеоботанічних досліджень.

Вихідний матеріал вугілля пласта п8 визначався комплексом анатомо- морфологічного і споро-пилкового методів вивчення монолітного розрізу відібраного в шахті №1”Червоноградська”, тільки анатомо-морфологічним методом - по монолітних розрізах з шахт №2,3,4ВМ.

За даними Є.Г.Шварцман який вивчав вугілля пласта п8 споро-пилковим методом фітерального аналізу на території шахти №1ЧГ в складі вугілля верхньої частини розрізу пласта присутні водорості, які утворювали сапропелеві вуглисті аргіліти і кеннеді з різними вмістом мінеральних домішок. З вищих рослин у вугіллі переважають міоспори деревоподібних плауновидних - лепідодендронів і травовидних плаунових - селагінелл. Третє місце по складу міоспор займають папоротниковидні рослини різних родів. Під час формування нижньої частини розрізу пласта на торф’яному болоті переважали лепідодендрони. Середня і верхня частини нижньої половини розрізу виділяється різким переважанням міоспор селагінелл, присутністю

великої кількості лепідодендронів при підпорядкованому вмісті фітералів папоротників. Під час формування середньої і верхньої частини розрізу пласта територія поля шахти №1 ЧГ була заселена переважно селагінеллами. З фітералів інших рослин зустрічаються поодинокі екземпляри папоротників. Анатомо морфологічним методом в вугіллі пласта n₈ виявлені вітринізовані фітерали лепідодендронів, ботродендронів, сигілярій, птеридоспермів і кордаїтів. Лепідодендрони представлені вітринізованими перидермою і листовими подушками, сигілярії і ботродендрони - вітринізовані перидермою, птеридоспорми - переважно вітринізованими рахісами, а кордаїти – вітринізованою ксілемою стволів і мезофілом листя. В розрізі пласта рослини-вуглеутворювачі розполідяються пошарово у вигляді екологічно обумовлених асоціацій. Так під час формування припідошвенної частини пласта на території сучасних великомостівських шахт №2,3,4 переважали кордаїти і сигілярії, рідше зустрічалися ботродендрони і лише спорадично - лепідодендрони. Територія ш №1ЧГ виділялася переважанням в рослинній асоціації лепідодендронів і наявністю птеридоспермів. Ця асоціація вуглеутворюючих рослин поступово змінилася в часі і просторі новою групою рослин, що утворювала вугілля в наступній частині розрізу (другого петрографічного шару). Вона відрізняється від першої великою кількістю родів рослин (лепідодендрони, ботродендрони, сигілярії, тперидосперми, кордаїти), а також зночно більшою кількістю лепідодендронів і сигілярій.

Найбіша кількість родів вуглеутворюючих рослин (лепідодендрони, ботродендрони, кордаїти, тперидосперми і сигілярій) виявлені в вугіллі другого шару з шахти №1ЧГ. Вугілля середньої і верхньої частини розрізу відрізняється від вугілля ншцезалягаючих перших двох петрогенетичних шарів присутністю вітринізованихфітералів лепідодендронів, ботродендронів, сигілярій, птеридоспермів і кордаїтів у всіх вивчених розрізах. Під час формування цієї частини пласта на торф’яному болоті різко переважали кордаїтиі лепідодендрони, в підвищеній (в порівнянні з вугіллям другого шару) кількості зустрічалися птеридосперми, а сигілярії і ботродендрони мали підпорядковане значення. Верхня пачка розрізу пласта щвеликомостівських шахт і шахти №1ЧГ складена сапропелево- гумусовим вугіллям - кеннелем, яке утворилося з атритавітринізованих, геліфікованих і фюзенізованих тканин різних органів рослин, а також з нищих рослин, представлених водоростями.

По пластах n₇^н, n₈,n₈^в систематична приналежність вуглеутворюючих рослин визначалась анатомо-морфологічним методом в процесі вивчення шліфів під мікроскопом переважно без кількісного врахування фітералів. В вугіллі, що складає нижню частину повних розрізів цих пластів, переважають дерево видні плауновидні рослини(переважно лепідодендрони, ботродендрони). Рідше зустрічаються кордаїти і птеридосперми. В припокрівній частині повних розрізів на перше місце виходять сигілярії в асоціації з кордаїтами і птеридоспермами, а середня частина розрізів пластів формувалася змішаними багатокомпонентними рослинними асоціаціями. Поряд з лепідодендронами і ботродендронами, тут в підвищених кількостях зустрічаються вітринізовані корові тканини сигілярій, рахісиптеридоспермів і тканини ксилеми кордаїтів. Хвощовидні рослини представлені погано збереженими фітералами тканин стволів і присутні в вугіллі в різко підпорядкованій кількості.