Висновки

1. В геологічній будові Львівсько-Волинського басейну приймають участь відклади верхнього протерозою, кембрійської, ордовикської, силурійської, девонської, кам’яновугільної, юрської, крейдової і неогенової систем. Стартиграфічна повнота їх розрізів, товщина стратонів і склад порід неоднакові в різних частинах басейну.

2. У Межиріченському родовищі найбільш древніми відкладами, які розкриті свердловинами, є вапняки і доломіти франського ярусу верхнього девону з поодинокими тонкими прошарками мергелів і пісковиків. На них стратиграфічно згідно залягає товща вапняків і доломітів фаменського ярусу верхнього девону, що перешаровуються з порівняно тонкими прошарками аргілітів, алевролітів і пісковиків.

3. Продуктивною у Львівсько-Волинському басейні і його Межиріченському родовищі є товща відкладів кам’яновугільної системи. Вони відносяться до турнейського, візейського і серпуховського ярусів нижнього карбону та башкирського ярусу середнього карбону і залягають стратиграфічно незгідно з розмивом на товщі червоноколірних аргілітів володимир-волинської світи фаменського ярусу верхнього девону, які вміщують прошарки мергелів, вапняків і конгломератів.

Турнейський ярус складений сірими аргілітами, алевролітами і пісковиками, в нижній частині яких розвинуті гравійні пісковики і конгломерати, і конгломератами хорівської світи загальною товщиною до 26м. Візейський ярус представлений вапняками, аргілітами з прошарками алевролітів і пісковиків куличківської, олеськівської, винниківської, нестерівської, володимир-ської та устнлузької світ загальною потужністю від 253 м до 471 м. У серпухівському ярусі переважають аргіліти, алевроліти і пісковики, зустрічаються прошарки вапняків, а також малопотужні (до 15-30 см) поклади вугілля і його пласти кондиційної товщини (70 см і більше). Ярус поділяється на 4 світи: порицьку, іваницьку, лишнянську і бужанську. Загальна потужність його змінюється від 324 м до 890 м. Розріз башкирського ярусу середнього карбону товщиною від 140 до 270 м представлений переважно пісковиками, аргілітами, алевролітами та поодинокими пластами вугілля і поділяється на три світи - морозовицьку, паромівську та кречевську.

4. Основна вугленосність в басейні та у Межиріченському родовищі зосереджена у відкладах середньої і верхньої частини серпухівського ярусу (іваницькій, лишнянській і, головним чином, бужанській світах). Об’єкт досліджень автора дипломної роботи (вугільні пласти n₇^н,n₈,n₈^в) залягають у відкладах бутанської світи.

5. Вугілля пластів n₇^н , п₈, п₈^в утворилось, головним чином, з корових тканин стовбурів, гілок і коріння сигілярій, лепідодендронів, ботродендронів, каламітів і кордаїїів, з тканин органів спороносіння (мікро- і макроспорангіїв), а також органів розмноження (мікроспор та макроспор).

6. Петрографічний склад вугілля пласт n₇^н,n₈,n₈^в непостійний. Вміст чистого вугілля в пробах більшості свердловин змінюється від 92 до 98%, а сумарний вміст мінеральних домішок - від 2 до 8%. Основною мінеральною домішкою у вугіллі є глинистий матеріал. Пірит зустрічається рідко в кількості 0,5 - 4 %, а карбонати (кальцит і сидерит) - лише спорадично. Основною складовою частиною чистого вугілля є мікрокомпоненти груп вітриніту (60 - 92%) та інертиніту (11 - 36%). Мікрокомпоненти групи семівітриніту присутні в кількості лише 1 - 2%, а мікрокомпоненіів групи ліптиніту значно більше – 1-14%. Із мікролітотипів у більшості вивчених проб переважають кларен, дюрено-кларен і кларено-дюрен змішані, тобто з перевагою мікрокомпонентів групи інертиніту над мікрокомпонентами групи ліптиніту. Показник відбиття вітриніту вугілля Межиріченського родовища змінюється від 0,95 до 1,22 % і в середньому дорінює 1,06%.

7. Вугілля пластів n₇^н,n₈,n₈^вусього Межиріченського родовища характеризується наступними середніми значеннями показників хімічного складу і технологічних властивостей: вміст вологи аналітичної (W^a) по всіх пластах змінюється від 2 до 5%зольність чистих вугільних пачок (A₁^d) пласт п₇ - 7.9-20.0%, пласт п₈, - 7.0-18.4% пласт п₈^в - 15-34.0%, вміст сірки загальної (S_t^d) пласт п₇^н - 1.2-3.0%, пласт п₈, - 0.8-2.5% пласт п₈ - 2.0-5.9% %, вихід летких речовин (V^daf) - пласт п₇^н - 32.1-36.1%, пласт п₈, - 36.4-39.2% пласт n₈^в- 37.4-38.9%, товщина пластичного шару (у) - пласт п₇ - 16мм, пласт п₈, - 13мм, пласт п₈ - 15мм, теплота згорання питома (С>_б^а) - пласт п₇^н - 35.3-36.0 МДж/кг, пласт п₈, - 34.8 МДж/кг, пласт n₈^в - 37.1 МДж/кг, Наведені вище показники складу, технологічних властивостей вугілля і показника відбиття вітриніту свідчать про хорошу якість на території всього Червоноградського району і приналежність до середньометаморфізованого вугілля технологічних марок Г і Ж.

8. Вугілля Межиріченського родовищадоцільно використовувати в наступних напрямках:

- в енергетичному напрямку (для пилевидного спалювання в стаціонарних котельних установках, пошарового спалювання в стаціонарних котельних установках у кип’ячому шарі, спалювання в топках кораблів і паровозів, в якості палива для комунальних і побутових потреб)

9. У Львівсько-Волинському басейні станом на 01.01.2002 р. балансові запаси категорій А+В+С₁ складають 1166,9 млн. т, категорії С₂ - 259,2 млн. т. Забалансовізапаси оцінені в 437,9 млн. т.