Д.2 лісовозні автомобільні потяги д.2.1. Класифікація лісовозних автопотягів

За призначенням автомобілі розділяються на транспортні та спеціального призначення.

Групу транспортних автомобілів складають автомобілі, призначено для перевезення вантажу як самостійно, так і у складі автопотяга.

До спеціалізованих відносять автомобілі головного транспортного призначення, але обладнані для перевезення вантажів заданого типу, для самонавантаження або саморозвантаження.

Автомобілі-тягачі, пристосовані для буксирування причіпного складу (причепів, напівпричепів, розпусків), окрім наявності зчіпних і з’єднувальних пристроїв, повинні володіти достатніми тягово-швидкісними показниками для ефективної роботи з причіпним складом. Автомобіль-тягач у сукупності з однією або декількома причіпними ланками утворює дволанковий або багатоланковий автопотяг. Тягачі й автопотяги діляться на причіпні та сідлові. Причіпний тягач має вантажонесну частину і в окремих випадках може експлуатуватися й без причепів. У сідлового тягача відсутня вантажонесна частина і без напівпричепа він виконувати транспортну роботу не може.

Класифікація автомобілів за схемами компонування залежить: від кількості тягових і ведених мостів та їх розташування за довжиною автомобіля; від взаємного розташування двигуна і кабіни.

За кількістю мостів та їх розташуванням за довжиною (рис.) автомобілі поділяються на:

- двовісні з колісною формулою 4×2 і 4×4 (схеми І, а і б); тривісні з колісною формулою 6×4, 6×6 і 6×2 зі зближеним розташуванням середнього і заднього мостів, осей (схеми II, а-г);

- тривісні з колісною формулою 6×2 зі зближеним переднім і середнім мостами (схема II, д);

- чотиривісні з колісною формулою 8×4, 8×2 і 8×8 зі зближеними крайніми мостами, осями (схеми III, а-в).

Рис. Схема розташування осей автомобілів великої вантажності:

(стрілкою позначено керовані колеса, чорним кругом – тягові)

Схеми І і II, а-в є типовими для автомобілів великої вантажності. Решта схем у практиці автомобілебудування застосовується значно рідше.

За взаємним розташуванням двигуна і кабіни розрізняють три схеми компонування: кабіна за двигуном; кабіна над двигуном; кабіна попереду двигуна.

Характер дорожніх умов визначає вимоги до прохідності автомобілів. За прохідністю сучасні автомобілі можна розділити на такі:

- неповноприводні дорожньої прохідності, призначено переважно для експлуатації на дорогах з удосконаленим покриттям;

- повноприводні підвищеної прохідності, які призначено для експлуата-ції на дорогах усіх видів. Вони, зазвичай, мають такі ж шини і базу, як і неповноприводні автомобілі, але можуть експлуатуватися на дорогах з переважанням знижених коефіцієнтів зчеплення з шинами, а також у гірських умовах;

- повнопривідні підвищеної прохідності, призначено для експлуатації на дорогах усіх видів і в умовах бездоріжжя; вони створюються на базі вузлів і агрегатів неповнопривідних автомобілів із застосуванням одинарних коліс з шинами, що мають виражені ґрунтозачепи і регульований внутрішній тиск.

Відзначимо, що застосовані терміни “дорожня прохідність”, “підвищена тяга” і “підвищена прохідність” є умовними. Один і той же автомобіль може мати різну прохідність у разі зміни розмірів і конструкції шин, тиску повітря в них, установлення блокувального диференціалу і тощо.