1. Вимоги до конструкції і класифікація активних автопотягів.
2. Вибір типу активного приводу коліс причіпної ланки періодичної дії з наведенням кінематичної чи конструктивної схеми та поясненням особливостей будови.
Типові конструкції активних приводів
Кінематична схема трансмісії лісовозного тягача МАЗ (4х4) з активним напівпричепом
1 – муфта зчеплення; 2, 3, 4, 5. 8, 12 – карданні вали; 6 – рама напівпричепа; 7 – проміжна опора; 9 – редуктор з диференціалом переднього моста; 10 – бортові передачі передніх коліс; 11 – коробка передач; 13 – роздавальна коробка; 14 – муфта ввімкнення привода напівпричепа; 15 – задній міст з головною передачею тягача; 16 – редуктор; 17 – міст напівпричепа
Кінематична схема сідлового автопотяга з механічним приводом коліс напівпричепа
1- коробка відбору потужності; 2, 6, 8, 9, 13 - карданні вали; 3-нижній редуктор тягача; 4 – муфта ввімкнення; 5 – верхній редуктор; 7 – циліндричний редуктор; 10 – механізм ввімкнення; 11 – стоянкове гальмо; 12, 14 – середній і задній мости напівпричепа
Механічний привід
1-прилади гідросистеми; 2 – підживлювальний бачок; 3- коробка відбору потужності; 4,8,10 – карданні вали; 5 – гідро помпа; 6 - трубоводи високого тиску; 7- гідромотор; 9 – понижувальний редуктор; 11 - тяговий міст напівпричепа; 12 – дренажна магістраль; 13 – магістраль підживлення.
Гідравлічний привід
1-помпа гідро підсилювача керма; 2 – кермовий механізм; 3 – нагнітальна магістраль підсилювача керма; 4, 10 – зливна магістраль підсилювача керма; 7 – поновлювальний бачок; 8 – дренажна магістраль гідропомпи; 9 - клапанна коробка; 11 – всмоктувальна магістраль гідроприводу коліс напрівпричепа; 12 – нагнітальна магістраль гідроприводу коліс напівпричепа; 13 – дренажна магістраль гідромотора; 14 – запобіжні клапани; 15 – гідромотор.
Електричний привід
1 – двигун тягача; 2- коробка відбору потужності (і=0,844); 3 – карданна передача; 4 – редуктор генератора (і=1,0); 5 – генератор постійного струму; 6 – електродвигун; 7 – редуктор (і=6,67); 8- роздавальна двоступінчаста коробка;
9 – збуджував; 10 – коробка передач тягача (для заднього моста ізм=8,28).
3. Визначення головних параметрів приводу активного автопотяга Довготривале значення потужності електричного або гідравлічного двигуна
NД
=
,
де
NД
-
довготривала потужність електричного
або гідравлічного двигуна
в кВт; GП
-
вага
причепа, або вага, яка припадає на ходову
вісь напівпричепа
(зпуска) в Н;
- швидкість
руху автопотяга для
0,3;
- коефіцієнт
корисної дії механічної частини приводу;
і
- кількість електричних або
гідравлічних двигунів.
Довготривала
потужність генератора або гідропомпи
визначиться NГ
за
формулою NГ
=NД
/
де
-
коефіцієнт корисної дії електричного
або
гідравлічного
двигунів,
=0,8.
Момент електричного або гідравлічного двигуна визначається за формулою
=
,
де nк - кількість обертів коліс причепа або напівпричепа; іm – передатне число приводу від електричного або гідравлічного двигуна до коліс причепа або напівпричепа (іт=ірікнізн=6,67·1,64·8,28=90,6).
Для отримання потрібного кінематичного узгодження обертання коліс тягача і причіпної ланки кількість обертів причіпної ланки повинно відповідати числу обертів коліс тягача за відомого радіуса кочення коліс
nk=
,
де rk – радіус кочення коліс причіпної ланки.
Здатність електричних і гідравлічних машин до перевантаження дозволяє їм частково або цілком перекрити потрібний діапазон регулювання за тягою, який дорівнює 2,0-2.5.
У визначенні потужності електро- і гідроагрегатів, діапазонів регулювання тощо потрібно враховувати, що привід повинен розраховуватися для подолання ділянок бездоріжжя з коефіцієнтом опору рухові ψ=0,6-0,7. Значення цих показників підтверджуються аналізом конструкції зарубіжних активних автопотягів.
4. Обмеження корисного навантаження причіпної ланки з умови зрушення автопотяга з місця для заданого варіянту завдання (типу автопотяга).
Повна
вага причіпної ланки не повинна
перевищувати максимальної сили тяги
Fкmax=(GП+GТ)
зр
на першій передачі, на якій здійснюється
зрушення автопотяга з місця
GП
Fкmax
/ψ
зр-
GТ
,
,
де ψзр=αf+і – сумарний коефіцієнт опору рухові; α – коефіцієнт, який враховує підвищення опору рухові в момент зрушення з місця, для літніх умов α=1,5…2,5 і для зимових α=2,5….5; G- повна вага тягача.
Отримане
значення ваги GП
не
повинно перевищувати значення повної
ваги
за буксуванням коліс з дорогою G
, тобто
GП ≤GПφ=φGЗЧ/ ψзр ,
де
-
коефіцієнт зчеплення коліс з дорогою;
GЗЧ
–
вага, що припадає на зчіпні (активізовані)
колеса. Значення коефіцієнтів
f
і
наведено
в
таблицях
4, 5
Таблиця 4. Коефіцієнт опору рухові f
-
Тип і стан дороги ( опорної поверхні)
Колісні машини
Гусеничні машини
Асфальт у доброму стані
0,012-0,018
-
у задовільному стані
0,018-0,020
0,06
Бетон
0,010-0,015
-
Гравійна
0,020-0,025
-
Г р а в і й н о-щ е б е н е в а
0,020-0,030
-
Ґрунтова суха укочена
0,025-0,035
-
після дощу
0,05-0,15
0,06-0,10
в період непогоди
0,15-0,3
0,10-0,20
Л е ж н е в а
0,020-0,030
-
Л у го в а
0,12-0,15
0,07-0,12
Волок літній
0,10-0,25
зимовий
0,07-0,16
Лісосіка (літня)
0,15-0,25
Пісок вологий
0,06-0,15
0,10-0,12
сухий
0,1-0,30
0,15-0,18
Засніжена укочена
0,03-0,04
0,03-0,06
неукочена
0,15-0,25
0,10-0,15
Сніжна цілина
0,10-0,30
-
Лід
0,02
0,03
Таблиця 5. Коефіцієнт зчеплення φ
-
Тип і стан дороги (поверхні)
Колісні машини
Гусеничні машини
Асфальт або бетон сухий
0,7-0,8
-
мокрий
0,4-0,5
-
накритий бетоном
0,2-0,3
-
накритий шаром снігу до 5 см
0,2-0,4
-
Гравійна суха
0,4-0,5
-
мокра
0,3-0,4
-
Ґрунтова суха
0,5-0,6
0,9-1,1
мокра
0,2-0,4
0,7-0,8
в період непогоди
0,15-0,3
0,3-0,6
Лежнева суха
0,45-0,5
-
мокра
0,3-0,4
-
3 а с н і ж е н а укочена
0,3-0,35
0,5-0,7
зледеніла
0,1-0,3
0,2-0,5
Суглинок сухий
0,4-0,5
0,8-1,0
зволожений до плинного стану
0,2-0,4
0,6-0,7
зволожений до текучого стану
0,15-0,25
0,3-0,5
Пісок вологий
0,4-0,5
0,7-0,8
сухий
0,2-0,3
0,4-0,5
Сніг пухкий
0,2-0,4
-
утрамбований
0,3-0,5
0,5-0,6
Лід гладкий
0,05-0,1
-
5. Установлення доцільності активізації коліс причіпної ланки в типових умовах експлуатації на підставі розрахунку з використанням ПК.
У звіті подати список використаних інформаційних джерел.
ЗВІТ