3.6 Розрахунок виробничих площ

Приміщення основного виробничого призначення

Площі приміщень основного виробничого призначення визначають, виходячи з умов розміщення обладнання, що забезпечують поточність технологічних процесів, з габаритних розмірів і відстаней між обладнанням, стінами і колонами будівель з урахуванням проходів і проїздів.

Площа цехів і інших виробничих приміщень може бути виражена в будівельних квадратах (6×6 = 36 м²) і в будівельних прямокутниках 6×12 м², площа будівельного прямокутника дорівнює 72 м².

Площі і об’єми виробничих приміщень слід приймати з урахуванням вимог СНіП, норм технологічного проектування, техніко-економічних показників підприємств молочної промисловості і санітарних норм проектування промислових підприємств.

Для визначення площі цехів і відділень за площею технологічного обладнання керуються наступним. Спочатку визначають структуру виробничих приміщень і знаходять площу, що займає технологічне обладнання в кожному цеху чи відділенні. Потім знаходять коефіцієнт запасу площі.

Орієнтовно площу виробничого цеху розраховують за формулою, м²:

(3.6)

де К – коефіцієнт запасу площі, який залежить від характеру виробництва, наявності транспортних засобів, габаритних розмірів обладнання. Чим менші розміри обладнання, тим вище коефіцієнт;

F_м – сумарна площа, що зайнята технологічним обладнанням, без урахування площі обслуговування, м²;

F_ц – площа виробничого цеху, м².

Значення коефіцієнту запасу площі наведено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Коефіцієнту запасу площі

Площа розміщення обладнання, м²	Коефіцієнт запасу площі
До 1	7…8
1…10	4
10…50	2…3

В залежності від типу підприємства, коефіцієнт запасу площі має різні значення (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 - Коефіцієнт запасу площі для різних типів підприємств

Тип підприємства	Коефіцієнт запасу площі для основного виробництва
1	2
Молочні комбінати	4…5
Маслоробні цехи	5
Сироробні цехи	4…5
Цех згущення	3,5…4
Цех сушіння	3,5…4
Цех лактози	4
Цех фасування	5

При визначенні площі інших приміщень основного виробничого призначення (робоча площа) існує слідуючий порядок визначення площ. Спочатку складають приблизний перелік цехів, відділень інших приміщень виробничої площі, а потім за таблицею 3.6 визначають їх площу в будівельних квадратах (36 м²) в залежності від типу і потужності молочного комбінату (заводу).

Таблиця 3.6 - Площі приміщень основного виробничого призначення

Приміщення*	Молочний комбінат			Сироробний комбінат		Маслоробний комбінат		Молочноконсервний комбінат
	Площа в будівельних квадратах при об’ємі переробки молока, т/зм
	100	150	200	90	120	100	200	100	150
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Приймальна лабораторія	0,5	1	1	1	1	0,5	1	0,5	0,5
Заводська хіміко-бактеріологічна лабораторія	2	4	4	2	4	2	2	2	2
Дегустаційна зала			2	–	–	–	–	–	–
Заквасочне відділення		2	2	0,5	0,5	0,5	0,5	1	2
Заквасочне відділення кефіру	0,5	1	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Відділення миття сиру	–	–	–	–	–	–	–	1	2
Відділення парафінування і пакування сиру	–	–	–	–	–	–	–	2	3
Мийна форм і серветок	–	–	–	–	–	–	–	1	2

Продовження таблиці 3.6

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Відділення для наведення і пастеризації розсолу	–	–	–	–	–	–	–	1	1
Відділення централізованого миття	2	2	4	2	2	2	2	1	1

*Розрахунковим методом визначають площі камер зберігання, солильного приміщення і камер дозрівання та обсушки сиру.

Норми розміщення і робочі площі на обладнання приймають відповідно до норм технологічного проектування підприємств молочної промисловості (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 - Норма навантаження молочних продуктів на 1 м² при розрахунку площі камер

Назва продукту	Навантаження на 1 м² площі, кг	Коефіцієнт використання площі
1	2	3
Молоко питне у пакетах ваг. 1 кг	570	0,7
Сир кисломолочний фасування по 0,25 кг	590	0,7
Сметана у пакетах по 0,45 кг	400	0,7
Масло: по 20 кг по 0,2 кг	2250 1686	0,6
Сир твердий: російський голландський	990 1500	0,5 0,5
Молоко сухе знежирене	1320	0,6
Молоко незбиране згущене з цукром	1400	0,6

Площа солильного відділення

Площу солильного відділення розраховують за кількістю сиру в кілограмах чи за кількістю його головок, що одночасно соляться у басейні.

Спочатку розраховують загальну масу m_заг, кг, чи кількість головок сиру N_заг, що знаходяться у басейні:

(3.7)

(3.8)

де m_с – маса сиру, що вироблений за добу, кг;

N_с – кількість головок сиру виробленого за добу, штук;

Z – тривалість соління, діб.

Площа солильного басейну при солінні сиру в контейнерах визначається за формулою, м²:

(3.9)

де q – навантаження сиру на 1 м² солильного басейну в кг/м² чи головках/м²;

q, Z знаходять за інструкцією.

Площі камер зберігання готової продукції

Площу камери зберігання F_к визначають за нормами проектування відповідно до максимальної кількості продукції, що зберігається одночасно в камері та нормами завантаження складських приміщень з урахуванням коефіцієнта використання площі, м²:

(3.10)

де F_в – вантажна площа, м², що дорівнює різниці між будівельною площею і площею, що зайнята напольними повітроохолоджувачами, пристінними відступами і батареями;

m – маса продукції, що одночасно знаходиться на зберіганні, кг;

q – навантаження на 1 м² камери, кг/м², значення q для різних видів продукції знаходять за інструкцією.

Масу продукції, що одночасно знаходиться на зберіганні, кг:

(3.11)

Z – тривалість зберігання продукції чи сировини, діб.

Будівельна площа, м², визначається з урахуванням умов механізації завантажувально-розвантажувальних, транспортних і складських робіт:

(3.12)

де К – коефіцієнт використання площі, що враховує проходи, проїзди, площі, що зайняті підлоговими повітроохолоджувачами та пристінними батареями, К = 0,5 при роботі з застосуванням електора-вантажників: К = 0,7 – при роботі вручну.

Площі камер визрівання і зберігання сирів

Площі камер розраховують з урахуванням кількості сиру, що одночасно визріває, і прийнятого способу зберігання.

При застосуванні стелажів-контейнерів для визрівання сиру, а також стаціонарних стелажів площа камери:

(3.13)

де Z – витримка сиру в камерах дозрівання;

q – навантаження сиру в кілограмах на 1 м² площі камери.

Компонування приміщень

У процесі компоновки приміщень обґрунтовують етажність, блокування цехів та приміщень, конфігурацію будівлі, сітку колон, габаритні розміри будівлі, взаємне об’єднання приміщень з однаковими температурно-вологими режимами.

Число поверхів виробничого корпусу встановлюють в залежності від типу і потужності підприємства, особливостей технологічного процесу та економічних передумов. Одноповерхові будівлі – найбільш поширені споруди у промисловому будівництві. Багатоповерхові будівлі будуються значно рідше, головним чином при здійсненні вертикального принципу технологічного процесу.

Основою для початкової компоновки є сумарна площа виробничих, допоміжних і складських приміщень, що виражена в квадратних метрах і будівельних квадратах з осями 6×6, 6×12 чи 6×18 м відповідно по довжині і ширині будівлі.

В даний час молочні підприємства будуються в основному одноповерховими і комбінованої етажності.

Число поверхів в цьому випадку розраховують з урахуванням загальної площі всіх приміщень заводу і площі цехів і складів, котрі за своїм призначенням повинні бути розміщені на першому поверсі.

Сітка колон впливає на компоновку приміщень у виробничому корпусі, на глибину цехів і приміщень, їх розміри відносно осей і раціональне апаратурне оформлення технологічної схеми.

В одноповерхових будівлях типовою сіткою колон вважається 6×12 м. Якщо проектується висотна частина будівлі для розміщення в ній вакуум-апаратів і розпилювальних сушильних установок, то крім вказаної можна застосовувати сітку колон розміром 6×18 і 6×24 м.

Об’єднання приміщень і цехів в блоки дає змогу зменшити територію забудови, площу забудови, довжину комунікацій, сприяючи скороченню термінів і вартості будівництва.

Для зменшення виробничих площ і зручності роботи бажано об’єднувати окремі ділянки в одному приміщенні. Окремо виділяють виробництва, що мають:

а) температурний режим, відмінний від режиму інших виробництв (холодильні камери, цехи згущення і сушіння молока і т.п.);

б) продукти чи напівфабрикати здатні передавати неприємний запах чи мікробіологічна забруднювати інші молочні продукти;

в) приміщення для персоналу, що не проходить санітарної обробки;

г) приміщення, що вимагають посиленого санітарно-гігієнічного режиму (відділення для заквашування).

Для вибору більш раціонального варіанту компоновки слід перш за все продумати необхідні зв’язки між цехами, допоміжними і підсобними службами і розділити їх по значимості у виробництві.

Потім необхідно визначити висоту цехів з урахуванням висоти обладнання, яка приймається величиною 3,6 м і більше (кратній 1,2 м). Щоб не збільшувати висоту приміщень в окремих випадках дозволяється над частиною цеху, де розміщене обладнання, проектувати ліхтар.

При розміщенні виробничих цехів, складів і інших приміщень необхідно прагнути до максимального природного освітлення виробничих приміщень. На випадок значної глибини цехів (більше 12...18 м) рекомендується проектувати ліхтарі, засклені перекриття чи стрічкове засклення контуру будівлі.

Конфігурація будівель молочних комбінатів повинна бути простою за формою. Виробничі корпуси, як правило, прямокутної форми із співвідношенням сторін 1:1 чи 1:2. Не рекомендується розраховувати коридори для проходу людей і транспортування вантажів.

У деяких випадках можна передбачити коридори невеликої довжини для руху людських і вантажних потоків, а також для відокремлення приміщень, що істотно відрізняється за температурним режимом. До виробничого корпусу допускається добудова компресорної, приймально-мийного відділення, цеху згущення і сушіння.

Перегородки між цехами ставлять по осьовим лініям, а також для кількість їх повинна бути мінімальною. Перегородки, що розміщені не по осьовим лініям повинні мати мінімальну протяжність.

При компонуванні приміщень важливою умовою є дотримання поточності сировини, напівфабрикатів, готового продукту, тари і необхідних для виробництва матеріалів. Склади (для приміщення) чи тари, камери зберігання готової продукції повинні підходити до виробничого цеху у місцях розфасовування готового продукту.

Матеріальний склад і цехові комори бажано розміщувати біля входу в цех по ходу технологічного процесу; склад обов’язково повинен мати вихід на територію заводу.

При компонуванні приміщень необхідно враховувати можливість подальшої реконструкції цехів. З цією метою побутові і складські приміщення доцільно розміщувати в торцевих частинах будівлі.

Камери зберігання готової продукції необхідно розміщувати у середній частині будівлі.

Котельні проектують окремо на усіх підприємствах, бойлерну для забезпечення подачі гарячої води – у виробничому корпусі (тільки не поряд з компресорною), допускається без природного освітлення.

Вентиляційні камери розміщують усередині виробничого корпусу.

При необхідності виготовлення заквасок потрібно передбачити відділення для заквашування, яке необхідно наближати до бактеріологічної лабораторії. При виробництві кефіру з застосуванням кефірної закваски, приготовленої на кефірних грибках, передбачають окремі приміщення для виготовлення материнської і виробничої заквасок.

Відділення для заквашування повинне мати тамбур та своє мийне відділення.

Необхідно передбачати при виробничих цехах щитову КВПіА підсобні приміщення для чергових слюсарів-електриків, цехового персоналу, а також приміщення для допоміжних матеріалів і інших служб.

Попередні компоновки виконують на міліметровому папері у масштабі 1:100, вибираючи раціональне рішення з декількох варіантів компоновки.

Міські молочні заводи невеликої потужності, як правило, будують одноповерховими, (потужністю більше 100 т переробки молока в зміну і більше – комбінованої потужності чи одноповерховими).

Комбінати потужністю 200 т і більше - дво- і три- поверховими, що в окремих випадках скорочує довжину виробничих комунікацій і покращує зв’язок між цехами.

Рівень підлоги на молочному заводі необхідно застосовувати на відмітці +1,2 м для зручності механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

При цьому необхідно пам’ятати, що приймально-мийне відділення і приміщення, що входять до нього, розміщують на рівні землі чи відмітці +0,2 м.

Одноповерхові компоновки забезпечують без цехову систему розміщення виробництва з виділенням приміщень для розфасовування продукції, приміщень для заквашування і відділень централізованого миття обладнання.

При двоповерховому варіанті на першому поверсі, як правило, розміщують відділення приймання, розливу, камери зберігання готової продукції та інше. На другому поверсі – головним чином апаратний цех і відділення по виробництву деяких видів продукції.

Сироробні комбінати проектуються, як правило, одноповерховими з наземними камерами визрівання. При сироробних комбінатах необхідно передбачати цехи з виробництва незбирано-молочної продукції для постачання місцевому населенню.

На заводах потужністю 50 т і менше доцільно передбачати виробництво молочного цукру-сирцю, а на комбінатах потужністю 50 т і більше – рафінованого молочного цукру, а також виробництво згущеної чи сухої сироватки.

При компонуванні цехів сироробного комбінату в основному необхідно дотримуватись принципу без цехового розміщення, об’єднуючи сироробний цех з ділянкою пресування. Цех для виробництва масла, відділення для заквашування, централізованого миття обладнання доцільно розміщувати окремими приміщеннями. Масло-камера повинна підходити до масло-цеху, сполучаючись з ним через тамбур.

У приймально-апаратному цеху об’єднуються такі процеси, як приймання молока, його теплова обробка і зберігання; в сироробному – отримання сирної маси та пресування.

При компонуванні сироробних комбінатів необхідно звертати увагу на вибір висоти виробничих цехів з урахуванням висоти обладнання. Побутові, службові і інші приміщення можуть бути винесені в окремі будівлі.

На сироробних комбінатах доцільно у середній частині будівлі розміщувати камери дозрівання сирів, солильне відділення, приміщення для обсушки сиру і його обробки, а в периферійних ділянках – виробничі цехи, підсобні, складські і допоміжні приміщення. При такій системі забезпечується гарне природне освітлення, холодний блок добре ізолюється всередині приміщення.

Молочноконсервні комбінати, в основному, проектуються комбінованої етажності чи одноповерхові в залежності від технологічних вимог і умов розміщення обладнання. При них, як правило, передбачаються цехи незбирано-молочної продукції для постачання місцевого населення, котрі розміщуються в окремій самостійній секції, що приєднуються до головного корпусу.

В головному виробничому корпусі розміщують основне виробництво і склади готової продукції, в адміністративно-побутовому – побутові, адміністративні і інженерні служби та інше.

Механічні майстерні, цехи, склади, тари і інших матеріалів розміщують у допоміжному корпусі, де можливе розміщення жерстяна-банкового виробництва. Жорстяно-баночний цех розміщують поблизу від цеху розфасовування. Склад готової продукції повинен межувати з цехом розфасовування, склад цукру розміщується поблизу сироповарочного відділення, що розміщується поряд з цехом згущення.

Для маслоробних заводів з цехами згущеного і сухого молока компоновки аналогічні молочноконсервним заводам з більшим обсягом виробництва масла. В окремих випадках проектують цехи по виробництву казеїну-сирцю.

Методика розрахунку площ для молокопереробних підприємств наведена у книзі Ростроса Н.К., Мордвинцева П.В. Курсовое и дипломное проектирование предприятий молочной промышленности. – 2 - изд., перераб. И допол. - М.: Агропромиздат, 1989. – 303 с.