- •1.Визначте центральну проблему філософського знання
- •2. Проблемність і специфіка філософії
- •3.Специфічні риси філософського знання
- •4. Визначення предмету філософії
- •5. Світогляд.Типи
- •6.Складові філософського знання
- •7. Місце філософії серед інших форм світогляду
- •9.Чому антична філософія – колиска європейської філософії
- •10. Категорія. Внесок аристотеля
- •11.Філософія середньовіччя
- •12.Філософія відродження
- •13.Німецька класична теорія
- •14.Діалектика гегель
- •15. Яку роль для філософування відіграє життєвий досвід людини?
- •16. Чим можна пояснити несприйнятливість філософії деякими людьми?
- •17. Філософія – це мислення вголос – зазначає Мамардашвілі. Окресліть значущість філософування в житті індивіда.
- •18. Філософську проблематику пов’язують із колом так званих «вічних» проблем. Який зміст, на Вашу думку, фіксують ці проблеми? Що означає їх «вічність»?
- •22. Які основні питання філософії визначав Кант
- •24.Які всезагальні методи філософії виділив с.Б. Кримський? Чи є якийсь із них для вас найголовнішим? Чому? (власна думка про найгол. Метод)
- •25. Як відбулася ваша зустріч з філософією ?(пишете свою думку) Спробуйте охарактеризувати проблемність питання про предмет філософії та її життєве призначення.
- •26 Що таке онтологія? Назвіть основні напрями класичної онтології.
- •27. Як осмислюється буття античними філософами?
- •28. Охарактеризуйте буття у концепції Парменіда
- •29. Розкрийте поняття буття як теосу в парадигмі Середньовіччя.
- •30. Який основний принцип філософії Парменіда визначає заперечення ним небуття?
- •31. Охарактеризуйте пантеїстичну концепцію буття у філософії б.Спінози
- •32. Як співвідносяться між собою субстанція, атрибути, модуси?
- •33. Як можлива, за б.Спінозою, свобода людини?
- •34. Визначте внесок видатних представників німецької класичної філософії в розробку діалектики буття і небуття
- •35 Розкрити сутність вчення про буття відомого українського просвітника Сковороди
- •36 Проаналізувати співвідношення руху спокою розвитку в сучасній філософії
- •37 Як Кант визначає сутність буття людини
- •38 Відмінність між класичною та пост класичною онтологією
- •39 Екзістенціалізм як провідний напрям посткласичної онтології
- •40. Які виміри людського буття визначає екзистенціальна філософія?
- •41. Чому в екзистенціалізмі (ж.П. Сартр) людина приречена на вибір? Про який вибір йдеться?
- •42. Чому а.Камю вважає життя людей абсурдним?
- •43. Які є підстави у ж.П. Сартра говорити про екзистенціалізм як гуманізм?
- •44. Прокоментуйте – екзистенція передує сутності
- •45. Гайдеггера і ясперса - мова це дім буття
- •46.Який смисл вкладає філософія в поняття ідеальне
- •47. Співвідношення матеріального та ідеального
- •48. У чому полягають труднощі філософського вирішення проблеми свідомості
- •49. Що таке свідомість? Визначте структуру свідомості.
- •50.Провідні риси свідомості
- •51. Охарактеризуйте співвідношення основних складових психіки індивіда за Фройдом.
- •54. Що таке архетип. Як Ви визначили архетип українського народу?
- •55. Доведіть єдність свідомості та мови. Хто з видатних лінгвістів доводив єдність мови та мислення.
- •56 Обгрунтуйте, чому м. К. Мамардашвілі….
- •57. Як ви можете пояснити твердження, що «сутністю свідомості є свобода»?
- •58 Доведіть наявність межі між людським розумом та штучним інтелектом. Чим це визначається?
- •59 Створіть філософський портрет студентської свідомості і самосвідомості скрізь призму поняття «культура мислення»
- •60 Еріх фромм діяти означає бути. Здійсніть спробу інтерпретації
17. Філософія – це мислення вголос – зазначає Мамардашвілі. Окресліть значущість філософування в житті індивіда.
аналізу власних (самоспостереження) або чужих вчинків, передбачення їх наслідків. Німецький філософ Мартін Хайдеггер (1889-1976) стверджував, що пересічному індивіду сучасного суспільства властиві безапеляційність суджень і оцінок, готовність дати прості і вичерпні відповіді на будь-які (в т. ч. найскладніші) питання сучасного життя, впевненість у правильності своїх думок і слів. Так що дає філософування реальній людині? Воно створює ідеальний світ, тобто світ порядку, краси і гармонії, не схожий на реальний світ і, в той же час, той самий реальний світ, але не нинішній, а той, яким він може і повинен стати. Ідеальний світ, який відтіняє і підкреслює недосконалість і потворність буденного світу, і тим викликає до себе двояке почуття: приниженості, ненависті і заздрості до вищого, в той же час, шанування і таємне бажання стати ним. Ніщо так не дратує, як постійне нагадування про власну недосконалість, і ніщо так не притягує, як краса і гармонія. Філософія як би говорить людині те, що він в сам про себе знає, але намагається забути, оскільки це знання потребує зусиль і напруги більш високого, ніж зусилля для підтримки повсякденного життя. Це знання потребує, щоб справедливість, краса і гармонія ставали такими ж стимулами нашої діяльності, як голод, спрага багатства або прагнення до влади.
Загалом, це і є робота філософії: зміна смислів, переосмислення цілей, цінностей, орієнтирів людського життя, що, у свою чергу, вимагає зміни всієї картини світу, світогляду. Філософування - це спроба зрозуміти, що найважливіше в житті, до чого треба прагнути. Воно дає не стільки знання про світ, скільки систему орієнтирів, цілей, виробляє певне ставлення до світу, до людини, до життя взагалі.
Твори Платона - це діалогу, бесіди його вчителя Сократа з: друзями. У цих бесідах, як правило, обговорюється питання: що є справедливість? що таке мужність? що таке прекрасне? що таке знання? і т.д. У ході бесіди з'ясовується, що звичайні традиційні уявлення суперечливі і незрозумілі, у різних людей існують різні думки про одне і той самий предмет. Сократ розкриває цю внутрішню суперечливість звичних уявлень. Так поступово з'ясовується відносна цінність таких речей, як багатство, здоров'я, краса і т.д., які корисні для людини, якщо він уміє користуватися ними розумно, але можуть принести нещастя і шкода, якщо користуватися ними нерозумно. Саме розум виставляється як справжня і абсолютна цінність для індивіда, розум, який осягає сутність речі і дозволяє людині діяти у відповідності з цією сутністю, який стримує і приборкує пристрасті, направляє до щирого блага і справедливості. Людина, схильна до філософствування обирає сенсом свого життя переосмислення традиційних уявлень про світ, людину і цілі його існування, зміна ставлення людини до світу. Результатом цієї роботи мислення є нове уявлення людини про світ і про саму себе, новий світогляд. Філософія - це самозміна, самовдосконалення людини, зміна свідомості та самосвідомості. Філософування з'ясовує і формулює смисли людських вчинків і на цій підставі пояснює людині цілі, засоби гідної поведінки, визначає стратегічну парадигму власного способу життя. Навіть в ситуаціях, які видаються людині зовсім безглуздими, вона оцінює їх поняттями розуму, смислу, знання, шукає вихід із тупикового становища.
