- •1.Визначте центральну проблему філософського знання
- •2. Проблемність і специфіка філософії
- •3.Специфічні риси філософського знання
- •4. Визначення предмету філософії
- •5. Світогляд.Типи
- •6.Складові філософського знання
- •7. Місце філософії серед інших форм світогляду
- •9.Чому антична філософія – колиска європейської філософії
- •10. Категорія. Внесок аристотеля
- •11.Філософія середньовіччя
- •12.Філософія відродження
- •13.Німецька класична теорія
- •14.Діалектика гегель
- •15. Яку роль для філософування відіграє життєвий досвід людини?
- •16. Чим можна пояснити несприйнятливість філософії деякими людьми?
- •17. Філософія – це мислення вголос – зазначає Мамардашвілі. Окресліть значущість філософування в житті індивіда.
- •18. Філософську проблематику пов’язують із колом так званих «вічних» проблем. Який зміст, на Вашу думку, фіксують ці проблеми? Що означає їх «вічність»?
- •22. Які основні питання філософії визначав Кант
- •24.Які всезагальні методи філософії виділив с.Б. Кримський? Чи є якийсь із них для вас найголовнішим? Чому? (власна думка про найгол. Метод)
- •25. Як відбулася ваша зустріч з філософією ?(пишете свою думку) Спробуйте охарактеризувати проблемність питання про предмет філософії та її життєве призначення.
- •26 Що таке онтологія? Назвіть основні напрями класичної онтології.
- •27. Як осмислюється буття античними філософами?
- •28. Охарактеризуйте буття у концепції Парменіда
- •29. Розкрийте поняття буття як теосу в парадигмі Середньовіччя.
- •30. Який основний принцип філософії Парменіда визначає заперечення ним небуття?
- •31. Охарактеризуйте пантеїстичну концепцію буття у філософії б.Спінози
- •32. Як співвідносяться між собою субстанція, атрибути, модуси?
- •33. Як можлива, за б.Спінозою, свобода людини?
- •34. Визначте внесок видатних представників німецької класичної філософії в розробку діалектики буття і небуття
- •35 Розкрити сутність вчення про буття відомого українського просвітника Сковороди
- •36 Проаналізувати співвідношення руху спокою розвитку в сучасній філософії
- •37 Як Кант визначає сутність буття людини
- •38 Відмінність між класичною та пост класичною онтологією
- •39 Екзістенціалізм як провідний напрям посткласичної онтології
- •40. Які виміри людського буття визначає екзистенціальна філософія?
- •41. Чому в екзистенціалізмі (ж.П. Сартр) людина приречена на вибір? Про який вибір йдеться?
- •42. Чому а.Камю вважає життя людей абсурдним?
- •43. Які є підстави у ж.П. Сартра говорити про екзистенціалізм як гуманізм?
- •44. Прокоментуйте – екзистенція передує сутності
- •45. Гайдеггера і ясперса - мова це дім буття
- •46.Який смисл вкладає філософія в поняття ідеальне
- •47. Співвідношення матеріального та ідеального
- •48. У чому полягають труднощі філософського вирішення проблеми свідомості
- •49. Що таке свідомість? Визначте структуру свідомості.
- •50.Провідні риси свідомості
- •51. Охарактеризуйте співвідношення основних складових психіки індивіда за Фройдом.
- •54. Що таке архетип. Як Ви визначили архетип українського народу?
- •55. Доведіть єдність свідомості та мови. Хто з видатних лінгвістів доводив єдність мови та мислення.
- •56 Обгрунтуйте, чому м. К. Мамардашвілі….
- •57. Як ви можете пояснити твердження, що «сутністю свідомості є свобода»?
- •58 Доведіть наявність межі між людським розумом та штучним інтелектом. Чим це визначається?
- •59 Створіть філософський портрет студентської свідомості і самосвідомості скрізь призму поняття «культура мислення»
- •60 Еріх фромм діяти означає бути. Здійсніть спробу інтерпретації
47. Співвідношення матеріального та ідеального
Ідеалізм є такий тип і такий спосіб філософствувати, що активну, творчу роль в світі відводить винятково духовному початку, лише за ним визнаючи здатність до саморозвитку. Ідеалізм не заперечує матерію, але розглядає її як нижчий рід буття – не як творчий, а як вторинний (створений) початок.
Критичне подолання ідеалізму матеріалізмом не могло бути лише внутрішньо філософською справою – вона здійснювалася як сторона і складова частина більш загального соціального руху, що виводить на авансцену історії нові сили: працюючі маси, безпосередньо зайняті матеріальним виробництвом, продуктивним працею. В той же час щирий, діалектичний матеріалізм не відкидає раціональне зерно ідеалізму, а розуміє і приймає його як найглибше самовираження думки, як вічне свідчення того, що духовні цінності неминущі, що вони вище, значніше будь-яких матеріальних благ.
Зі своєї сторони матеріалізм, корені якого ідуть в матеріально-виробничу і соціально-перетворюючу практику людини, є в кінцевому рахунку не що інше, як переконаність свідомості, що пізнає, в перерізі природної і соціальної реальності, що для матеріалістів самокоштовна, і самодостатня, ніким не створена, тобто існує вічно!
Форми матеріалізму й ідеалізму різноманітні. Так, розрізняють об’єктивний і суб’єктивний ідеалізм, метафізичний і діалектичний матеріалізм і т.д
Об'єктивний ідеалізм - сукупне визначення філософських шкіл, що мають на увазі існування незалежної від волі і розуму суб'єкта реальності позаматеріальної модальності. О. І. заперечує існування світу у вигляді сукупності результатів пізнавальної діяльності органів чуття і суджень. При цьому визнає їх існування, але доповнює до них ще і об'єктивно обумовлений елемент людського буття. Вважає першоосновою світу деяке загальне надіндивідуальне духовне начало ("ідея", "світовий розум" і т. п.). Як правило, об'єктивний ідеалізм лежить в основі багатьох релігійних навчань (Іудаїзм, Християнство, Буддизм), філософії античних любителів мудрості (Піфагор, Платон).
Суб'єктивний ідеалізм - група напрямів у філософії, представники яких заперечують існування незалежного від волі і свідомість суб'єкта реальності. Філософи цих напрямів або вважають, що світ, в якому живе і діє суб'єкт, є сукупність відчуттів, переживань, настроїв, дій цього суб'єкта, або, як мінімум, вважають, що ця сукупність є невід'ємною частиною світу. Радикальною формою суб'єктивного ідеалізму є соліпсизм, в якому реальним визнається тільки мислячий суб'єкт, а усе інше оголошується існуючим лише в його свідомості. Представниками класичної форми суб'єктивного ідеалізму є Беркли, Фихте, Юм, схожі ідеї також розвивав Кант.
Матеріалізм і ідеалізм – протилежні філософські навчання. Протягом всієї історії філософії вони вели (і продовжують вести) складну, напружену і змістовну суперечку один з одним, знаходячи в суперечливій дійсності всі нові і нові аргументи для зміцнення і захисту своїх позицій. Визначеною спробою зближення, компромісу між ними можна вважати дуалізм – філософське навчання про співіснування двох не залежних друг від друга начал: матеріального і духовного. (Типовим прикладом такого роду поглядів були філософські побудови Декарта, Канта.) Однак дуалізм не можна назвати “третьою лінією” в філософії (рівнозначної матеріалістичний і ідеалістичної). Дуалізм – лише різновид ідеалізму, оскільки, як і ідеалізм в цілому, визнає незалежність, невиводимість духу з матерії (природної і соціальної).
