- •1.Визначте центральну проблему філософського знання
- •2. Проблемність і специфіка філософії
- •3.Специфічні риси філософського знання
- •4. Визначення предмету філософії
- •5. Світогляд.Типи
- •6.Складові філософського знання
- •7. Місце філософії серед інших форм світогляду
- •9.Чому антична філософія – колиска європейської філософії
- •10. Категорія. Внесок аристотеля
- •11.Філософія середньовіччя
- •12.Філософія відродження
- •13.Німецька класична теорія
- •14.Діалектика гегель
- •15. Яку роль для філософування відіграє життєвий досвід людини?
- •16. Чим можна пояснити несприйнятливість філософії деякими людьми?
- •17. Філософія – це мислення вголос – зазначає Мамардашвілі. Окресліть значущість філософування в житті індивіда.
- •18. Філософську проблематику пов’язують із колом так званих «вічних» проблем. Який зміст, на Вашу думку, фіксують ці проблеми? Що означає їх «вічність»?
- •22. Які основні питання філософії визначав Кант
- •24.Які всезагальні методи філософії виділив с.Б. Кримський? Чи є якийсь із них для вас найголовнішим? Чому? (власна думка про найгол. Метод)
- •25. Як відбулася ваша зустріч з філософією ?(пишете свою думку) Спробуйте охарактеризувати проблемність питання про предмет філософії та її життєве призначення.
- •26 Що таке онтологія? Назвіть основні напрями класичної онтології.
- •27. Як осмислюється буття античними філософами?
- •28. Охарактеризуйте буття у концепції Парменіда
- •29. Розкрийте поняття буття як теосу в парадигмі Середньовіччя.
- •30. Який основний принцип філософії Парменіда визначає заперечення ним небуття?
- •31. Охарактеризуйте пантеїстичну концепцію буття у філософії б.Спінози
- •32. Як співвідносяться між собою субстанція, атрибути, модуси?
- •33. Як можлива, за б.Спінозою, свобода людини?
- •34. Визначте внесок видатних представників німецької класичної філософії в розробку діалектики буття і небуття
- •35 Розкрити сутність вчення про буття відомого українського просвітника Сковороди
- •36 Проаналізувати співвідношення руху спокою розвитку в сучасній філософії
- •37 Як Кант визначає сутність буття людини
- •38 Відмінність між класичною та пост класичною онтологією
- •39 Екзістенціалізм як провідний напрям посткласичної онтології
- •40. Які виміри людського буття визначає екзистенціальна філософія?
- •41. Чому в екзистенціалізмі (ж.П. Сартр) людина приречена на вибір? Про який вибір йдеться?
- •42. Чому а.Камю вважає життя людей абсурдним?
- •43. Які є підстави у ж.П. Сартра говорити про екзистенціалізм як гуманізм?
- •44. Прокоментуйте – екзистенція передує сутності
- •45. Гайдеггера і ясперса - мова це дім буття
- •46.Який смисл вкладає філософія в поняття ідеальне
- •47. Співвідношення матеріального та ідеального
- •48. У чому полягають труднощі філософського вирішення проблеми свідомості
- •49. Що таке свідомість? Визначте структуру свідомості.
- •50.Провідні риси свідомості
- •51. Охарактеризуйте співвідношення основних складових психіки індивіда за Фройдом.
- •54. Що таке архетип. Як Ви визначили архетип українського народу?
- •55. Доведіть єдність свідомості та мови. Хто з видатних лінгвістів доводив єдність мови та мислення.
- •56 Обгрунтуйте, чому м. К. Мамардашвілі….
- •57. Як ви можете пояснити твердження, що «сутністю свідомості є свобода»?
- •58 Доведіть наявність межі між людським розумом та штучним інтелектом. Чим це визначається?
- •59 Створіть філософський портрет студентської свідомості і самосвідомості скрізь призму поняття «культура мислення»
- •60 Еріх фромм діяти означає бути. Здійсніть спробу інтерпретації
27. Як осмислюється буття античними філософами?
Дослідники виділяють такі основні етапи розвитку античної філософії: І - натурфілософія (VІ – І пол. V ст. до н.е.), ІІ - класична філософія (ІІ пол. V - ІV ст. до н.е.), ІІІ- пізня антична філософія (кін. ІV ст.. до н.е. - У ст. н.е.). Що філософія почалася з намагання пояснити Космос з нього самого. Тому логічно, що вихідною ідеєю, з якої починається історія філософії, стала ідея пошуку першооснови всього сущого в самій природі.. Фалес, (сер. VІ ст. до н.е.). стверджував, що першоосновою світу є вода, з якої все виникає і в яку все перетворюється. Учень Фалеса Анаксимандр (VI ст. до н.е.) піднявся до думки про абстрактний характер першооснови. За принцип всіх принципів, початок всіх початків він прийняв "апейрон", тобто безмежне.. Узагальнюючи матеріальне, Анаксімандр підійшов до філософської ідеї безкінечності, що складається з ідей безмежності (відсутності просторових меж) і вічності (відсутності часових меж). Анаксимен (585-525 рр. до н.е.) бачив основу світу в повітрі. Піфагор початок всього сущого, причину, що визначає його розмаїття, вбачав у числі – "Все є число". Світ, вважав мислитель, побудований на основі числових пропорцій і є гармонійним. Геракліт першоосновою світу вважав вогонь. Парменід уперше запропонував поняття буття як єдність, цілісність сущого. Зенон вперше поставив питання про проблеми безперервності і безкінечності. Демокрит за першооснову прийняв атом. Підсумовуючи вищесказане, необхідно відзначити, що стародавні грецькі філософи, розуміючи філософію перш за все як раціональне пізнання світу, зробили спробу пояснення світу з нього самого, намагалися дослідити, чим є Космос. На перший план висували проблему пошуку першооснови.
28. Охарактеризуйте буття у концепції Парменіда
Парменід народився в Елеї, тому приналежність його до елейської школи безперечна.
Філософія Парменда: Пропонує єдність мислення і буття: «Мислити означає те ж саме, що й бути»;
Пропонує концепцію: «Буття є, а небуття немає». Намагався знайти гармонію між ними;
Говорить про безперервність буття та його постійність: «Не може бути більше буття, чи менше, воно просто Є!»;
Відкриває закон виключення третього: «або є, або немає, третього не дано»;
Започатковує Онтологію – вчення про буття (з грецького «онтос» – суще, «логос» – буття);
Розглядав світ, як єдність видимого та невидимого, що сполучаються «еросом» (з грецького – «сполучення
Парменід вважав буття основою світу, дійшов парадоксального висновку: що існує тільки буття, а небуття не існує, бо якщо людина думає про небуття, то воно постає як буття. Отже, буття з самого початку постало як загадка філософії. Перша концепція буття була введена у філософію Парменидом (5-4 вв. до н. э). Серед думок, які самі по собі суб'єктивні породження людського, він виявив думку, як би що виводить за межі суб'єктивного, не думка про щось, а думку як таку, не існування чогось, а просто існування - Абсолютну думку. Абсолютна думка і є буття, а буття є думка, але не суб'єктивна думка людини, а Логос - космічний розум офії.
