§ 6. Правотворчий процес

Правотворчий процес – це процес створення норм права.

Як правило, правотворчий процес може класифікуватися залежно від видів нормативно-правових актів: процес створення закону (законотворчій процес), процес створення указу, постанови тощо.

Законотворчий процес складається з чотирьох етапів:

I. Допроектний етап – у суспільстві виявляється потреба у врегулюванні нормами права соціальної проблеми.

61

II. Проектний етап. Він складається з наступних стадій (тобто етапів, що вирішують проміжні завдання):

1. Внесення в законотворчий орган проекту закону суб'єктом законодавчої ініціативи.

2. Розгляд проекту закону в комісіях і комітетах законотворчого органу з метою проаналізувати його зміст з різних позицій і запропонувати більш надійні засоби правового впливу.

III. Етап прийняття норми права. Він складається з наступних стадій:

1. Обговорення законопроекту по палатах або на спільному засіданні палат законотворчого органу чи у парламенті.

2. Прийняття законопроекту в остаточному читанні.

IV. Етап підписання закону та його опублікування. Найчастіше нормативно-правовий акт підписується главою держави. Іноді – головою уряду або спікером парламенту. Щодо опублікування, то акт, що не публікується не має юридичної сили. Саме тому може діяти презумпція знання закону: ніхто не звільняється від відповідальності під приводом того, що він не знав закону.

§ 7. Прогалини у позитивному праві

Прогалиною у позитивному праві є повна або часткова відсутність правових умов (норм), необхідність яких обумовлена розвитком соціального життя і потребами практичного вирішення справ, основними принципами, політикою, змістом чинного законодавства, що відповідає правовим вимогам, а також іншим проявам права, що випливає з природи речей і відносин.

Розрізняється декілька класифікацій прогалин у праві:

I. З точки зору позитивного права взагалі.

1. Прогалини в позитивному праві – це той випадок, коли немає ні закону, ні підзаконного акту, ні звичаю, ні прецеденту.

2. Прогалини в нормативно-правовому регулюванні – відсутність норм закону і норм підзаконного акту.

3. Прогалина у законодавстві (у вузькому і точному значенні цього слова) – відсутність закону (акту вищого органу державної влади) взагалі.

62

4. Прогалина у законі – неповне врегулювання питання в даному законі.

II. З точки зору причин виникнення прогалин у законодавстві.

1. Початкова прогалина – має місце в тому випадку, коли обставини, що вимагають правового врегулювання, вже існували, але законодавець їх упустив, не охопивши формулюваннями нормативно-правового акту.

2. Послідуюча прогалина – є наслідком появи нових відносин у предметі правового регулювання в результаті розвитку регульованої соціальної сфери, тобто в тій сфері, на яку законодавець у цілому поширив свою волю.

Існує три способи усунення прогалин у праві:

1. Видання нормативно-правового акту, який би врегулював дані суспільні відносини.

2. Аналогія закону.

3. Аналогія права.

Так як на видання нормативно-правового акту потрібен час, то для усунення прогалин у праві використовуються методи аналогій, які, втім, ніколи не повинні застосовуватись в кримінальному праві.

Аналогія закону – це застосування до неурегульованих в конкретній нормі відносин норми закону, що регламентує подібні відносини.

Аналогія закону припускається при наявності певних умов:

1) наявність загальної правової урегульованості зазначеного випадку;

2) відсутність адекватної юридичної норми;

3) існування аналогічної норми, тобто норми, в гіпотезі якої вказані обставини, що є аналогічними тим, з якими зустрівся суб’єкт застосування права.

Аналогія права – це застосування до неурегульованих в конкретній нормі спірних відносин при відсутності норми, що регулює подібні відносини загальних засад і змісту законодавства, тобто принципів права.

Аналогія права припускається при наявності наступних умов:

1) наявність загальної правової урегульованості зазначеного випадку;

2) відсутність адекватної юридичної норми;

3) відсутність аналогічної норми.

63