§ 3. Акти правозастосування 76

Акт застосування права – це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб.

Особливості актів правозастосування:

1. Вони видані компетентними органами або посадовими особами.

2. Вони строго індивідуальні.

3. Вони виконують функції індивідуального регулювання.

4. Їхня реалізація забезпечується державним примусом.

Класифікація актів застосування права:

I. За суб'єктами прийняття.

1. Акти органів державного управління.

2. Акти контрольно-наглядових органів.

3. Акти судових органів.

4. Акти органів місцевого самоврядування.

II. За способом прийняття.

1. Прийняті колегіально.

2. Прийняті одноосібно.

III. За характером правового впливу.

1. Регулятивні.

2. Охоронні.

IV. За значенням у процесі застосування права

1. Допоміжні.

2. Основні.

V. За формою.

1. Мають вид окремого документу. До таких актів належить вирок суду.

2. Резолюція на інших матеріалах справи. До таких актів належить затвердження прокурором обвинувального висновку.

3. Усний вигляд. До таких актів належить накладення штрафу за проїзд без квитка.

Вимоги до актів правозастосування:

1. Обгрунтованості.

2. Законності.

Структура акту застосування права:

1. Вступна частина. Складається з елементів: найменування акту; орган (посадова особа), що видав акт; час видання; адресат (на кого спрямовано акт).

77

2. Описова частина. Складається з фактичних обставин справи, доказів тощо.

3. Мотивувальна частина. Аргументація і обгрунтування прийнятого рішення.

4. Резолютивна частина (рішення в справі).

§ 4. Юридичні колізії і способи їх розв’язання

Юридичні колізії – протиріччя між правовими нормами, що регулюють ті ж самі суспільні відносини.

Види колізій:

1) між Конституцією і всіма іншими актами (вирішується на користь Конституції);

2) між законами і підзаконними актами (вирішується на користь законів);

3) між актами того самого органу (застосовується пізніше прийнятий акт);

4) між актами, прийнятими різними органами (застосовується акт, що має більш високу юридичну чинність);

5) між загальним і спеціальним актом (якщо вони прийняті одним органом, то застосовується останній, а якщо різними – то перший).

Способи розв’язання колізій:

1) Прийняття нового акту.

2) Скасування старого акту.

3) Внесення змін у діючі акти.

4) Систематизація законодавства.

5) Референдуми.

6) Тлумачення.

7) Переговорний процес через погоджувальні комісії.

8) Інші.

Тема 11. Правосвідомість

§ 1. Поняття, структура і види правосвідомості

Правосвідомість є сукупністю уяв і почуттів, що виражають ставлення людей до права і правових явищ у громадському житті. 78

Правосвідомість – складне структурне утворення, у якому можна виділити раціональні компоненти, що зазвичай називаються правовою ідеологією.

Правова ідеологія – це ідеї, теорії, переконання, поняття, погляди, що виражають ставлення людей до діючого і бажаного права.

Основу правової ідеології повинна складати державно-правова ідеологія, тобто загальноприйнята (прийнята в даному суспільстві) система політичних і правових ідей. Правова ідеологія тісно пов'язана з юриспруденцією (юридичною наукою), що додає їй теоретичний, систематизований характер.

У правосвідомості можна також виділити емоційні структурні компоненти, що називаються правовою психологією.

Правова психологія – це почуття, емоції, переживання, що мають люди з приводу тих чи інших проявів права: видання правових норм, їх реалізації, законності тощо.

Можна сказати, що правова психологія є, свого роду, почуттям права і законності. Вона складається стихійно і носить неформальний, несистематизований характер. В той же час у правосвідомості правова психологія як би займає перше місце, порівняно з правовою ідеологією. Це пов'язано з тим, що, як правило, правові почуття й емоції виникають раніше, ніж правові ідеї. Правова психологія визначає повсякденну ціннісну орієнтацію суб'єктів у правовій сфері.

Аналіз ставлення людей до нормативно-правового акту дозволяє виділити в правосвідомості наступні елементи:

1. Інформаційний – наявність у свідомості того чи іншого суб’єкту певного об'єму інформації про нормативний акт. Ця інформація може бути як повною і всебічною, так і поверхневою, отриманою з чиїхось слів.

2. Оцінний – отримавши інформацію про нормативний акт, людина якось до нього ставиться, якось оцінює, порівнює з власними цінностями.

3. Вольовий – дізнавшись про нормативний акт і оцінивши його, людина вирішує, що вона буде робити в умовах, передбачених законом.

Класифікація правосвідомості:

I. За соціальним рівнем.

1. Повсякденна – властива основній масі членів суспільства, формується на базі повсякденного життя громадян у сфері правового регулювання.

79

2. Професійна – складається в ході спеціальної підготовки, у процесі здійснення юридичної діяльності (правосвідомість юристів).

3. Наукова – характерна для дослідників, науковців, що займаються питаннями дослідження правового регулювання суспільних відносин (правознавство).

II. За суб'єктами (носіями) – з точки зору масовості.

1. Індивідуальна – правосвідомість конкретного індивіда.

2. Групова – колективні уяви і почуття формальних і неформальних груп, верств суспільства, професійних співтовариств, злочинних угруповань.

3. Масова – характерна для нестабільних, тимчасових об'єднань людей.

4. Суспільна – правові погляди націй і народностей.