- •Тема 1. Метатеорія держави і права
- •§ 1. Предмет теорії держави і права.
- •§ 2. Науковий статус теорії держави і права.
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Тема 2. Суспільство, держава і право
- •§ 1. Загальна характеристика суспільства
- •§ 2. Поняття й ознаки держави
- •§ 3. Поняття, принципи і функції права
- •§ 4. Співвідношення держави з суспільством
- •§ 5. Виникнення держави і права
- •§ 6. Філософія права
- •§ 7. Філософія держави
- •Тема 3. Порівняльне державознавство
- •§ 1. Форма і типологія держави
- •§ 2. Форма правління 27
- •§ 3. Форма державно-територіального устрою та міждержавних об’єднань 29
- •§ 4. Загальна характеристика політико-державного режиму
- •§ 5. Демократичний режим
- •§ 6. Авторитарний режим
- •§ 7. Тоталітарний режим
- •§ 8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •§ 9. Формаційний підхід
- •Тема 4. Сутність держави
- •§ 1. Загальна характеристика державної влади
- •§ 2. Основа і прояви державної влади
- •§ 3. Єдність і поділ влади
- •§ 4. Функції і механізм держави 46
- •§ 5. Державний орган
- •Тема 5. Норма права
- •§ 1. Поняття і класифікація соціальних норм.
- •§ 2. Поняття норми права
- •§ 3. Співвідношення права і моралі
- •§ 4. Структура норми права
- •§ 5. Види правових норм
- •§ 6. Характеристика правового регулювання суспільних відносин
- •Тема 6. Правотворчість
- •§ 1. Співвідношення понять «форма» і «джерело» права.
- •§ 2. Характеристика окремих форм права 56
- •§ 3. Поняття і види нормативно-правових актів
- •§ 4. Межі дії нормативно-правових актів
- •§ 5. Поняття правотворчості
- •§ 6. Правотворчий процес
- •§ 7. Прогалини у позитивному праві
- •§ 8. Систематизація нормативних актів
- •§ 9. Юридична техніка
- •Тема 7. Правовідносини
- •§ 1. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •§ 2. Загальна характеристика суб’єктів права
- •§ 3. Об'єкти та зміст правовідносин
- •§ 4. Юридичні факти, презумпції і фікції
- •Тема 8. Система права і законодавства
- •§ 1. Система права
- •§ 2. Система законодавства
- •Тема 9. Тлумачення норм права
- •§ 1. Поняття і види тлумачення
- •§ 2. Способи (прийоми) тлумачення правових норм
- •Тема 10. Реалізація і застосування права
- •§ 1. Реалізація права
- •§ 2. Застосування права
- •§ 3. Акти правозастосування 76
- •§ 4. Юридичні колізії і способи їх розв’язання
- •Тема 11. Правосвідомість
- •§ 1. Поняття, структура і види правосвідомості
- •§ 2. Правова культура та її антиподи
- •Тема 12. Законність, правопорядок і дисципліна
- •§ 1. Сутність законності, правопорядку і дисципліни
- •§ 2. Гарантії законності
- •§ 3. Зміцнення законності – умова для формування правової держави і демократії
- •Тема 13. Правова поведінка і юридична відповідальність
- •§ 1. Суть правової поведінки.
- •§ 2. Характеристика правопорушення 87
- •§ 3. Юридичний склад правопорушення
- •§ 4. Правомірна поведінка
- •§ 5. Юридична відповідальність
- •Тема 15. Сутність правового регулювання
- •§ 1. Механізм і стадії правового регулювання
- •§ 2. Правові стимули й обмеження 93
- •Тема 16. Порівняльне правознавство
- •§ 1. Типологія права
- •§ 2. Правова система
Тема 13. Правова поведінка і юридична відповідальність
§ 1. Суть правової поведінки.
Правова поведінка – це соціально значима усвідомлена поведінка індивідуальних і колективних суб'єктів, що регулюється нормами права і має юридичні наслідки.
Правова поведінка має ряд ознак:
I. Загальні ознаки правової поведінки.
1. Соціальна значимість – у силу своєї соціальної значимості всякий людський вчинок породжує реакцію тих, хто знаходиться навколо людини: схвалення або осуд.
2. Психологізм, суб'єктивність – залежно від співвідношення своїх дій із наявними нормами, суб'єкт приймає рішення, що визначає напрямок і інтенсивність поведінки.
86
II. Юридичні ознаки правової поведінки.
1. Правова регламентація – як об'єктивні, так і суб'єктивні моменти поведінки відображаються в правових розпорядженнях.
2. Підконтрольність політичних партій державі в особі правозастосувальних і правоохоронних органів (не можеш – навчимо, не хочеш – змусимо).
3. Наявність юридичних наслідків як позитивного, так і негативного характеру.
Види правової поведінки:
1. Правомірна поведінка.
2. Правопорушення.
3. Зловживання правом.
4. Об'єктивно-протиправне діяння.
Зловживання правом – вживання права на зло в тих випадках, коли управомочений суб'єкт володіє суб'єктивним правом, діє в його межах, але наносить якийсь збиток правам інших осіб або суспільству в цілому.
Ознаки зловживання правом:
1. Наявність у особи суб'єктивних прав.
2. Діяльність по реалізації цих прав.
3. Використання прав у протиріччя їхньому соціальному призначенню або заподіяння цим збитку суспільним або особистим інтересам.
4. Відсутність порушення конкретних юридичних заборон або обов'язків.
5. Встановлення факту зловживання компетентним правозастосовним органом.
6. Настання юридичних наслідків.
Об'єктивно-протиправне діяння – дія або бездіяльність, що порушує норму права, але не тягне юридичної відповідальності.
Види об'єктивно-протиправного діяння:
1. Протиправне діяння недієздатної особи (наприклад, малолітньої).
2. Безвинне діяння (наприклад, діяння психічно хворої людини).
§ 2. Характеристика правопорушення 87
Правопорушення – це суспільно шкідливе винне діяння (дія або бездіяльність) дієздатного суб'єкта, що суперечить вимогам правових норм.
Ознаки правопорушення:
1. Акт поведінки виражається в дії або в бездіяльності.
2. Тільки вольові діяння, тобто залежать від волі і свідомості учасників, здійснюються ними добровільно.
3. Індивід усвідомлює, що діє протиправно, діє винно.
4. Ця дія або бездіяльність протиправна, тобто порушуюча вимоги норм права.
5. Воно завжди соціально негативне, суспільно шкідливе.
Класифікація.
I. Злочини – суспільно небезпечні діяння, карні в кримінальному порядку.
II. Проступки .
1. Адміністративні правопорушення (адміністративні проступки) – протиправне винне діяння, що посягає на певну категорію відносин і за яке законодавством передбачається адміністративна відповідальність.
2. Цивільно-правові делікти (цивільно-правові проступки) – протиправні діяння, що наносять шкоду урегульованим нормами цивільного права майновим і зв'язаним із ними особистим немайновим відносинам.
3. Дисциплінарні проступки – протиправне винне невиконання робітником або службовцем своїх трудових або службових обов'язків, яке порушує правила внутрішнього трудового розпорядку.
