Оперативні доступи до стегнової артерії на трьох рівнях.

Проекційна лінія (Кена) судинно-нервового пучка проходить від середини па-

хвової зв'язки до присереднього виростка стегнової кістки за зігнутої в колінному

та кульшовому суглобах і оберненої назовні нижньої кінцівки (мал. 402, а).

Оперативний доступ під пахвовою зв'язкою. Розріз по проекційній лінії від пахво-

вої зв'язки ведуть униз на 8—10 см, розтинаючи шкіру, підшкірну жирову кліткови-

ну та поверхневу фасцію (мал. 402, б). Знаходять нижній край пахвової зв'язки та

місце впадання великої підшкірної вени ноги в стегнову вену. По жолобуватому

зонду розтинають поверхневий листок широкої фасції стегна і підходять до судин-

но-нервового пучка. Найбільш медіально лежить вена, латеральніше — артерія і

найбільш латерально — стегновий нерв (мал. 402, в).

Перев'язуючи стегнову артерію під пахвовою зв'язкою, лігатуру накладають ни-

жче відходження глибокої артерії стегна. Обхідний кровообіг при цьому відбуваєть-

ся через анастомози нижньої артерії сідниці з бічною огинальною артерією стегна,

а також затульної артерії з присередньою огинальною артерією стегна.

Оперативний доступ у стегновому (скарпівському) трикутнику. Розрізом завдовжки

8—10 см уздовж проекційної лінії розтинають шкіру, підшкірну жирову клітковину,

поверхневу фасцію до верхівки стегнового трикутника. По зонду розрізають власну

фасцію, що створює піхву для кравецького м'яза, який відводять назовні. Розрізають

задню стінку піхви і підходять до судинно-нервового пучка. Найбільш поверхнево

розташований підшкірний нерв, нижче — стегнові артерія та вена (мал. 402, г, г).

Обхідний кровообіг під час перев'язування артерії відновлюється завдяки гли-

бокій артерії стегна.

Оперативний доступ до стегнової артерії в привідному (гунтеровому) каналі. Розріз

ведуть уздовж сухожилка великого привідного м'яза стегна так, щоб середина розрі-

зу відповідала передньому отвору привідного каналу. Розрізають шкіру, підшкірну

жирову клітковину, поверхневу та власну фасції стегна. Кравецький м'яз відводять

назовні, відкриваючи широкопривідну міжм'язову перегородку (lamina vastoadductoria)

і передній отвір каналу, через який виходять підшкірний нерв і низхідна колін-

на артерія (a. genus descendens). По зонду, введеному в передній отвір каналу, зазна-

чену лінію розтинають. Найбільш поверхнево в каналі розташований підшкірний

нерв, глибше — стегнові артерія та вена (мал. 402, д, е, ж).

Обхідний кровообіг після перев'язування артерії на цьому рівні відновлюється

завдяки глибокій артерії стегна й артеріальній колінній суглобовій сітці.

Топографічна анатомія нирки.

Нирка (ren, nephros) є найбільшим органом заочеревинного простору. У зародка

та дитини перших років життя на поверхні нирки видно часточкову будову. Іноді

зовнішня часточковість зберігається впродовж усього життя людини.

Нирка — парний орган. Довжина її становить 10—12 см, ширина — 5—6 см,

товщина — 3—4 см. Маса нирки коливається від 120 до 160 г. Орган, вкритий фіб-

розною, жировою та фасціальною капсулами, має форму боба (мал. 267). У нирці

розрізняють верхній і нижній кінці, бічний (опуклий) і присередній (увігнутий)

краї, передню та задню поверхні. Приблизно на середині увігнутого краю розташо-

вані ворота нирки (hilum renalis), що мають вигляд заглиблення, обмеженого перед-

ньою та задньою губами. Ворота нирки обернені дещо вперед, у дітей це виражено

значніше.

Нирки розташовані на рівні ТХП Х1І і ЬІ П. Верхній кінець лівої нирки досягає