Топографічна анатомія наднирника.

Над верхніми кінцями нирок на рівні ТХІ ХІІ розташовані надниркові

залози, розміри яких у середньому становлять 4x3x1 см. Характерно, що у дітей надниркові залози мають відносно більші розміри, а товщина їх перевершує таку у дорослих і в абсолютному відношенні.

Надниркові залози розташовані в нирковому ложі. Ліва надниркова залоза зміщена

до воріт нирки більше, ніж права, тому вона розташована нижче, незважаючи на те,

що ліва нирка лежить вище правої. На передній поверхні надниркової залози у ви-

гляді неглибокої борозни розташовані ворота, в які входять надниркові артерії, а

виходить надниркова вена. Права надниркова залоза прилягає спереду до позаоче-

ревинного поля печінки, знизу — до правої нирки, присередньо — до нижньої по-

рожнистої вени. Передня поверхня лівої надниркової залози вкрита очеревиною

задньої стінки чепцевої сумки, знизу та ззаду розташовані верхній кінець нирки,

присередньо — черевна частина аорти. Знизу край надниркової залози досягає хвос-

та підшлункової залози та селезінкових судин.

Кровопостачання надниркових залоз здійснюють верхня надниркова артерія

(а. suprarenalis superior), яка відходить від нижньої діафрагмової артерії, середня

надниркова артерія (а. suprarenalis media) від черевної частини аорти і нижня над-

ниркова артерія (а. suprarenalis inferior), що є гілкою ниркової артерії. У дітей най-

більшою є верхня надниркова артерія, у дорослих — нижня (мал. 268).

Вени надниркової залози зливаються в центральну вену надниркових залоз

(v. suprarenalis centralis), яка ліворуч впадає в ниркову вену, праворуч — безпосеред-

ньо в нижню порожнисту вену.

Лімфа від надниркових залоз відтікає в лімфатичні вузли, розташовані біля че-

ревної частини аорти та нижньої порожнистої вени.

Іннервують надниркові залози нутрощеві нерви (через черевне сплетення), а

також невеликі гілочки діафрагмових нервів.

Топографічна анатомія долонної поверхні кисті

Межі. Проксимальною межею ділянки є поперечна лінія, умовно проведена під

горохоподібною кісткою; дистальною — долонно-пальцева складка. На долоні є два

підвищення: одне утворене м'язами великого (І) пальця (thenar), друге — м'язами

мізинця (hypothenar).

Шари. Шкіра щільна, багата на потові залози та позбавлена волосся. Вона ма-

лорухома, оскільки пов'язана з долонним апоневрозом (aponeurosis palmaris).

Підшкірна жирова клітковина пронизана щільними фіброзними вертикально

розташованими пучками, що пов'язують шкіру з апоневрозом.

Власна фасція виражена тільки в ділянці зап'ястка і великого пальця.

Долонний апоневроз є продовженням сухожилка довгого долонного м'яза

(m. palmaris longus) і займає центральний відділ долоні між великим пальцем і мізин-

цем. Він має трикутну форму з вершиною, оберненою до ділянки зап'ястка, а осно-

вою — до пальців. У тильному відділі долоні апоневроз обмежовує три комісуральні

отвори, що сполучають підшкірну та підапоневротичну клітковини і через які в під-

шкірний шар проходять пальцеві судини та нерви.

Власна фасція, долонний апоневроз і перегородки, що відходять від нього до III

і V п'ясткових кісток, утворюють три фасціальні ложа долоні:

• бічне ложе долоні містить короткий відвідний м'яз великого пальця (m. abductor

pollicis brevis), протиставний м'яз великого пальця (m. opponens pollicis), короткий

м'яз — згинач пальців. Через бічне ложе, між двома головками короткого м'яза —

згинача великого пальця, проходить сухожилок довгого м'яза — згинача великого пальця, оточений синовіальною піхвою, а також гілки серединного нерва та проме-

невої артерії;

• присереднє ложе долоні містить м'язи підвищення мізинця: відвідний м'яз

мізинця, короткий м'яз — згинач мізинця та протиставний м'яз мізинця. Поверх

цих м'язів, поза присереднім ложем, лежить довгий долонний м'яз. У зазначеному

ложі розташовані гілки ліктьового нерва та ліктьової артерії;

• середнє ложе долоні містить оточені синовіальними піхвами сухожилки повер-

хневого та глибокого м'язів — згиначів пальців, три червоподібні м'язи, судини та

нерви (поверхнева долонна артеріальна дуга з її гілками, гілки серединного і ліктьо-

вого нервів). Глибше за середнє ложе лежать міжкісткові м'язи, глибока гілка лік-

тьового нерва і глибока долонна артеріальна дуга.

Клітковинні простори долоні. У кожному фасціальному ложі долоні розташова-

ний власний клітковинний простір: у бічному ложі — бічний долонний простір, у

присередньому ложі — присередній долонний простір, у середньому ложі — серед-

ній долонний клітковинний простір. Зазначені простори розділені бічною та присе-

редньою міжм'язовими перегородками (мал. 329).

Бічний клітковинний простір простягається від III п'ясткової кістки до сухо-

жилка довгого м'яза — згинача великого пальця, оточеного променевою синовіаль-

ною сумкою.

Присередній клітковинний простір обмежений присереднім фасціальним ложем.

Середній долонний клітковинний простір з боків обмежений міжм'язовими пе-

регородками, спереду — долонним апоневрозом, ззаду — глибокою долонною (між-

кісткової) фасцією. Цей простір утворений поверхневою та глибокою щілинами.

Поверхнева (підапоневротична) щілина розташована між долонним апоневрозом і

сухожилками м'язів — згиначів пальців, глибока (підсухожилкова) щілина — між

сухожилками і глибокою долонною фасцією. У поверхневій щілині залягає поверх-

нева долонна артеріальна дуга та гілки серединного і ліктьового нервів. За ходом

судин і нервів клітковина цієї щілини сполучається через комісуральні отвори з

підшкірною жировою клітковиною ділянок головок п'ясткових кісток. Глибока щі-

лина долоні дистально виходить на тильну поверхню III, IV і V пальців каналами

червоподібних м'язів, якими гній із середнього клітковинного простору долоні мо-

же досягти тильної поверхні пальців. Зазначена щілина через зап'ястковий канал

сполучається з глибоким клітковинним простором Пирогова на передпліччі.