Топографічна анатомія кульшового суглобу. Природжений вивих стегна.

Кульшовий суглоб має горіхоподібну конфігурацію. Більша частина головки

стегнової кістки лежить у кульшовій западині й охоплена її кульшовою губою (ІаЬшш

acetabulare). У нижньопередній частині кульшова западина має вирізку. Суглобова

капсула прикріплюється по краю кульшової западини тазової кістки так, що хрящо-

ва кульшова губа лежить у порожнині суглоба. На шийці стегнової кістки спереду

капсула фіксується по міжвертлюговій лінії, ззаду — медіальніше міжвертлюговрго

гребеня. Таким чином, передня поверхня шийки стегна майже повністю розташова-

на в суглобовій порожнині, задня — наполовину.

Розрізняють поза- та внутрішньосуглобові зв'язки кульшового суглоба. До внут-

рішньосуглобових зв'язок належить зв'язка головки стегнової кістки (lig. capitis

femoris), натягнута між вирізкою кульшової западини і ямкою головки стегнової

кістки (fovea capitis ossis femoris). Зв'язка оточена синовіальною мембраною і є амор-

тизатором, який запобігає переломам кульшової западини. Через неї проходить гіл-

ка затульної артерії, яка бере участь у кровопостачанні головки стегнової кістки.

Позасуглобові зв'язки кульшового суглоба утворюють фіброзне кільце капсули.

Наймогутніша зв'язка — клубово-стегнова (lig. iliofemoral) — лежить на передній

поверхні капсули суглоба. Вона починається від нижньої передньої клубової ості та

прикріплюється біля присередньопередньої поверхні великого вертлюга на міжвер-

тлюговій лінії. Ширина зв'язки становить 8 см, товщина — 8 мм.

Досередини від попередньої розташована лобково-стегнова зв'язка (lig.

pubofemoral). Вона починається від нижньої гілки лобкової кістки та прямує до

малого вертлюга, вплітаючись у колову зону (zona orbicularis), яка становить основу

фіброзного кільця сумки кульшового суглоба. Ззаду капсулу суглоба укріплює сідни-

чо-стегнова зв'язка (lig. ischiofemoral).

Між зв'язками кульшового суглоба розташовані слабкі місця його капсули, що

має значення в поширенні нагнійних процесів суглоба (кокситів). Між клубово- і

лобково-стегйовими зв'язками розташоване перше слабке місце. Якщо гнояк про-

риває через цю ділянку капсули, гній поширюється у фасціальне ложе клубово-по-

перекового м'яза та в клубово-гребінну сумку (bursa iliopectinea). У 10 % випадків

порожнина суглоба сполучається із синовіальною сумкою, розташованою між суг-

лобовою сумкою та фасціальним футляром клубово-поперекового м'яза.

Друге слабке місце суглоба — ділянка задньонижньої поверхні шийки стегнової

кістки, під нижнім краєм сідничо-стегаової зв'язки. Тут фіброзний шар капсули

пухко зв'язаний із шийкою стегнової кістки і через нього випинається синовіальна

кишеня, під якою лежить зовнішній затульний м'яз. У разі прориву цієї кишені

гнійні затьоки із суглобової порожнини поширюються через футляр зовнішнього

затульного м'яза в медіальному напрямку на присередню поверхню стегна, а звідси

через затульний канал — у порожнину малого таза, а в латеральному напрямку — за

ходом зовнішнього затульного м'яза і внутрішніх судин, які огинають стегнову кіст-

ку, в сідничну ділянку. Через нижній край великого сідничного м'яза гній може

поширюватися на задню ділянку стегна.

При переломах шийки стегнової кістки периферійний відламок під дією сіднич-

них м'язів зміщується назад і вгору, а центральний розміщується під кутом, тобто

утворюється положення coxa vara. Лінія Розера—Нелатона (сідничий горб, великий

вертлюг стегнової кістки та передня верхня клубова ость розташовані на одній лінії)

стає ламаною, оскільки великий вертлюг стегнової кістки піднімається вгору.

Вроджений вивих стегна — це дефромація, що розвивається із вродженої дис-

плазії (недорозвинутості) кульшового суглоба. Дисплазія кульшового суглоба харак-

теризується недорозвинутістю вертлюгової западини, її зглаженістю та недорозви-

нутістю даху (верхнього відділу), зменшенням розміру головки стегнової кістки,

пізнім розвитком її ядра скостеніння, поворотом проксимальної частини стегнової

кістки вперед чи назад, недорозвинутістю зв'язок і м'язів. З часом головка стегнової

кістки зміщується вгору та назад (на крило клубової кістки), ковзаючи по вертлю-

говій западині, завдяки чому і формується повний вивих, що призводить до подаль-

ших незворотних змін в елементах кульшового суглоба.

Кровопостачання кульшового суглоба відбувається із суглобової сітки (rete articu-

Іаге), утвореної гілками присередньої та бічної огинальних стегнових артерій (аа. сіг-

cumflexa femoris medialis et lateralis) і затульної артерії (a. obturatoria). Венозна кров

відтікає в глибокі вени стегна та таза.

Іннервацію кульшового суглоба забезпечують затульний, стегновий і сідничий

нерви.

Лімфовідтік відбувається в глибокі пахвині та пристінкові тазові лімфатичні вузли.

15)

Оперативний доступ до серединного нерву в нижній третині передпліччя.

Шкіру, підшкірну жирову клітковину, поверхневу та власну фасції розрізають

по серединній лінії передпліччя по присередньому краю сухожилка променевого

м'йза — згинача кисті. За допомогою гачків відводять назовні сухожилок промене-

вого м'яза — згинача кисті та всередину — сухожилки довгого долонного м'яза і

поверхневого м'яза — згинача пальців. Між сухожилками знаходять стовбур серединного нерва

Топографічна анатомія клітковинних просторів сідничної ділянки.

Поверхневий м'язовий шар стегна — великий сідничний

м'яз (m. gluteus maximus) — починається від крижової кіст-

ки та присередньої поверхні клубового гребеня, йде назовні,

вниз і кріпиться до сідничної горбистості (tuberositas glutea)

стегнової кістки (мал. 335; див. кольорову вклейку).

Поверхневий міжм'язовий клітковинний простір — широкий пласт пухкої клітко-

вини, розташований між фасціями поверхневого та середнього шарів м'язів. У ньому

містяться основні судиннонервові пучки сідничної ділянки. Нагнійні процеси, що

розвиваються в цьому просторі, поширюються за ходом судин і нервів (через над- і

підгрушоподібні отвори — в бічний клітковинний простір таза, за ходом сідничого

нерва — в міжм'язовий простір задньої ділянки стегна, по поверхні м'язів — у ді-

лянку затульного отвору та кульшового суглоба).

Середній м'язовий шар. Середній сідничний м'яз (m. gluteus médius) виступає з-

під верхнього краю великого сідничного м'яза та йде до зовнішньої поверхні вели-

кого вертлюга стегнової кістки. Біля нижнього краю середнього сідничного м'яза

розташований грушоподібний м'яз (m. piriformis), який проходить у горизонтально-

му напрямку від передньої поверхні крижової кістки через великий сідничий отвір

(foramen ischiadicum major) до верхівки великого вертлюга стегнової кістки. Між

м'язом і краями отвору утворюються дві щілини: над- і підгрушоподібні отвори,

через які проходять основні судини ділянки. Біля нижнього краю грушоподібного

м'яза розташований сухожилок внутрішнього затульного м'яза (m. obturatorius