Топографічна анатомія ліктьового суглобу.

Ліктьовий суглоб, до складу якого входять плечо-ліктьовий, плечо-променевий

і променево-ліктьовий суглоби, утворений блоком плечової кістки (trochlea humeri)

і блокоподібною вирізкою ліктьової кістки (incisura trochlearis), головкою (capitulum humeri) і суглобовою ямкою променевої кістки (fovea articularis), а також промене-

вою вирізкою (incisura radialis) ліктьової кістки і головкою променевої кістки.

Суглобова капсула кріпиться до плечової кістки порівняно високо, внаслідок

чого вінцева та променева ямки (fossa coronoidea et fossa radialis) і ямка ліктьового

відростка (fossa olecranon) розташовані всередині суглоба, а надвиростки плечової

кістки — ззовні суглобової порожнини.

Капсула укріплена кільцеподібною зв'язкою (lig. anulare radii), що охоплює го-

ловку та шийку променевої кістки та фіксована до країв променевої вирізки ліктьо-

вої кістки, а також обхідними зв'язками (lig. collatérale ulnare et radiale).

Кровопостачання суглоба відбувається через сітку ліктьового суглоба (мал. 326;

див. кольорову вклейку).

Іннервацію забезпечують гілки серединного, ліктьового та променевого нервів.

19)

Піелолітотомія.

Піелолітотомія - це оперативне втручання, яке спрямоване на видалення каменів з нирок і сечоводу відкритим шляхом. Її аналогом є ендоскопічний варіант - уретеролітоекстракція. Вона проводиться без розрізів, через 3-4 отвори на шкірі. Операція проводиться під загальним наркозом. Розріз для Піелолітотомія проводиться паралельно реберної дузі, довжиною близько 10 см. Далі розсуваються всі шари, відкривається доступ до нирки. Після того, як нирка або сечовід виділені, хірург робить розріз в місці проекції каменя. Камінь витягується, а нирка або сечовід вшиваються саморозсмотуваний матеріалом. При необхідності, якщо паралельно з каменем є гнійний процес, то нирку не вшивають, а вставляють катетер, виводить сечу назовні на момент лікування. Операція займає від 1 до 3 годин. Після закінчення всіх процедур, рана пошарово зашивається, і пацієнта переводять у відділення реанімації. Показання до Піелолітотомія Піелолітотомія проводять при наступних станах пацієнта:     Наявність каменів у сечоводі досить великих розмірів;     Великі камені в нирковій мисці, у випадку, якщо ендоскопічні доступи не можливі. Протипоказання до Піелолітотомія Піелолітотомія не проводиться, якщо у пацієнта є такі стани:     Порушення згортальної функції крові;     Виражені анемічні стани;     Декомпенсація серцевосудинних захворювань;     Прийом препаратів, що розріджують кров (аспірин, фраксипарин, гепарин);     Наявність інфекційного або запального захворювання в організмі. Наслідки Піелолітотомія У ранньому післяопераційному періоді пацієнтові призначають знеболюючі препарати, вибір яких залежить від інтенсивності больових відчуттів. Шви зазвичай знімають на 9-10 добу після проведення Піелолітотомія. До цього часу пацієнтові рекомендують обмежити фізичні навантаження. Однак при цьому необхідно вже з других-третіх діб ходити по коридору відділення. Режим харчування зберігається загальний, з посиленим вживанням води. Це необхідно для природного промивання сечовидільної системи від можливих мікроорганізмів, мікротромбів і пробок з слизу. Також протягом 1 місяця слід приймати препарати на основі трав (фітотерапія). Вони не навантажують ослаблений організм, при цьому мають протимікробну і відновлювало дією. Через 2 місяці пацієнт може повернутися до колишнього ритму життя