2.4. Міжнародні та європейські організації в галузі оцінки відповідності та акредитації

2.4.1. Європейський комітет ISO з оцінки відповідності

Комітет ISO з оцінки відповідності (CASCO – Committee on conformity assessment). У 1970 р. сесія Генеральної асамблеї ІСО прийняла рішення про створення Комітету з сертифікації відпо­відності продукції міжнародним стандартам (Сертік), з 1985 р. перейменованого в Комітет з оцінки відповідності (CASCO). Саме в цей період створюються національні системи сертифіка­ції, мережі незалежних випробувальних лабораторій і центрів. З метою створення єдиного підходу до вирішення питань серти­фі­кації було вирішено доручити комітету вироблення міжнарод­них рекомендацій для країн з усіх аспектів сертифікації.

Керівництва CASCO за основними аспектами сертифікації в ряді країн покладені в основу національних систем сертифікації, а на рівні регіонального торговельно-економічного співробіт­ництва використовуються як база для розробки угод з оцінки відповідності продукції, що взаємопостачається.

Відповідність може бути підтверджено:

першою стороною – продавцем або виробником. Іншими словами, це – самооцінка;

другою стороною – покупцем чи споживачем;

третьою сто­роною – незалежним органом, який не має відношення до опера­ції між першою і другою сторонами;

державою – відіграє унікальну роль у регулюванні, але є другою стороною у постачанні.

Комітет з оцінки відповідності CASCO:

–      вивчає способи оцінки відповідності продукції і систем якості стандартам;

–      готує настанови з випробувань, інспекції та сертифікації продукції, процесів, служб, а також з оцінки випробувальних лабораторій, інспекційних організацій, організацій з сертифі­ка­ції систем якості;

–      сприяє взаємному визнанню національних і регіональних систем якості, а також використанню міжнародних;

–      сприяє взаємному визнанню національних і регіональних систем якості, а також використанню міжнародних стандартів на випробування, інспекцію, сертифікацію систем якості.

CASCO проводить роботу зі створення настанов ISO в галузі гармонізації національних систем сертифікації, створення мето­дологічної бази для розробки й акредитації національних систем сертифікації з взаємного визнання результатів випробувань. Крім того, CASCO періодично проводить аналіз усіх діючих національних, регіональних і міжнародних систем сертифікації з метою вчасного прийняття заходів з організації міжнародних систем сертифікації продукції на відповідність стандартам ISO.

Результати роботи CASCO мають велике значення для країн, де утворюються національні системи сертифікації. За останні декілька років CASCO разом з Міжнародною електротехнічною комісією (IEC) підготував цілий ряд настанов з основних аспек­тів сертифікації. Ці документи отримали широке визнання в країнах – членах ISO та IEC. У ряді країн вони покладені в основу систем сертифікації.

Форми підтвердження відповідності (ПС):

–      декларація постачальника;

–      інспекція;

–      випробування;

–      сертифікація;

–      реєстрація;

–      акредитація.

Визначення підтвердження відповідності першої, другої і третьої сторонами грунтуються на поняттях «постачальника» і «споживача». Декларація постачальника як «атестація першою стороною» відрізняється від сертифікації – «атестації третьою стороною, яка має відношення до виробів, процесів, систем або людей». Акредитація (органів з оцінки відповідності) відрізня­ється тим, що це «атестація третьою стороною, що відноситься до органів з оцінки відповідності».

У стандартах ISO/IEC оцінка відповідності визначена як «діяльність, яка забезпечує доказ того, що специфічні вимоги до виробу, процесу, системи, людині або органу виконані». Вона охоплює дії з калібрування, випробувань, догляду та сертифі­кації, а також акредитації органів оцінки відповідності.

Оцінка відповідності може включати нагляд – систематичне повторення дій з оцінки відповідності як підставу законності твердження, зробленого за результатами атестації.

Підтвердження відповідності дає переваги виробникам, покупцям, споживачам, державним органам і торгівлі в цілому. Воно, безперечно, додає велику цінність продукції, що несе знак відповідності. Для виробників і постачальників послуг вона від­криває ринки і спрощує відносини.

Користувачеві підтвердження відповідності гарантує, що куплений виріб має певні характеристики, організаційні процеси відповідають встановленим вимогам, воно дозволяє розрізняти ідентичні на перший погляд товари або послуги, дає можливість звернутися з претензією.

Для урядових органів підтвердження відповідності є засобом, за допомогою якого підтримується здоров’я нації, зростає безпе­ка життя і реалізується екологічне законодавство.

2.4.2. Система з сертифікації виробів електронної техніки

Зі зростанням значення сертифікації неухильно збільшується кількість міжнародних, регіональних і національних систем сертифікації, формується, оновлюється та розвивається їх нор­мативна база, що створюється під егідою провідних міжна­род­них організацій зі стандартизації ISO/IEC. Найбільш визнаними у всьому світі є: Система з сертифікації виробів електронної техніки (IECQ) під егідою Міжнародної електротехнічної комі­сії, Система ІЕС з випробувань електричного обладнання на від­повідність до стандартів з безпеки (ІЕСЕЕ), Система серти­фікації дорожньо-транспортних засобів, розроблена під егідою Європейської економічної Комісії ООН (UN/ECE).

У 1986 р. була утворена Система ІЕС з сертифікації виробів електронної техніки (IECQ), яка відіграє вирішальну роль у цій галузі техніки та виробництва.

Співпраця України з ІЕС є необхідною складовою створення сучасної національної системи стандартів, забезпечує доступ до новітніх рішень у всіх галузях науки, техніки, промислового виробництва та екології.

У межах Системи ІЕС сертифікація компонентів проводиться на основі стандартів ІЕС або інших визнаних у системі норма­тивних документів, що містять технічні умови на продукцію. Система передбачає обов’язкову процедуру визнання національ­них сертифікаційних центрів перевірки і нагляду за системами менеджменту якості на підприємствах.

Після сертифікації систем якості підприєм­ства-виробники мають право на продукції (виробах) проставляти відповідний сертифіка­ційний знак IECQ. За правилами IECQ повин­на бути проведена акредитація випробу­валь­них лабораторій, які діють у країні та пре­тен­дують на визнання продукції, затверджені виробники і класи­фі­каційні ознаки продукції, що підлягають сертифікації. Ці проце­дури регламентують Настанова ІЕС 102 «Правила побудови технічних умов з метою сертифікації виробів електронної техні­ки» і публікації QC 001 001. 1986 «Основні правила систем сер­тифікації виробів електронної техніки ІЕС», QC 001 002. 1986 «Правила процедури систем сертифікації виробів електронної техніки ІЕС», QC 001 003. 1986 та ін.

До системи IECQ належить більше 20 економічно розвину­тих країн Європи, а також США, Японія, Китай, Індія та ін.

2.4.3. Міжнародна конференція з акредитацій випробувальних лабораторій

ILAC – міжнародний форум, який має регулярну організа­цій­ну структуру і де фахівці різних країн та представники міжа­родних організацій обмінюються інформацією і досвідом з усіх аспектів випробувань та взаємного визнання результатів цієї діяльності, що є предметом міжнародної торгівлі.

Метою діяльності ILAC є також спроба узагальнити дані щодо чинних міжнародних угод про взаємне визнання націо­нальних систем акредитації випробувальних лабораторій, ре­зультатів випробування продукції та інших даних про якість продукції, а також створення нормативної бази з акредитації спільно з провідними організаціями ISO та IEC.

Важливим напрямом роботи ILAC є розроблення рекомен­дацій з оцінювання якості випробувань, що проводяться випро­бувальними лабораторіями. Ця робота стимулюється тим, що з розвитком мережі незалежних випробувальних лабораторій і введенням системи їх акредитації виникла необхідність форму­вання єдиних методів забезпечення належної якості протоколів з результатами випробувань, які могли бути визнані в інших країнах.

Завданнями ILAC є:

–      обмін інформацією і досвідом роботи щодо систем акре­дитації випробувальних лаборатарій та оцінювання якості ре­зультатів випробувань;

–      сприяння взаємному визнанню результатів випробувань, що проводяться національними лабораторіями шляхом підпи­сання двосторонніх і багатосторонніх угод з визнання систем акредитацій лабораторій;

–      співпраця з зацікавленими міжнародними організаціями з питань, що стосуються акредитації випробувальних лабора­торій;

–      гармонізація у міжнародному масштабі критеріїв акреди­тації лабораторій і практики акредитації для взаємного визнання систем акредитацій лабораторій та забезпечення результатів випробувань на міжнародному рівні;

–      співпраця з органами сертифікації, що функціонують на міжнародному і національному рівнях.

Для вирішення конкретних завдань в ILAC створені робочі органи-комітети та цільові групи, в роботі яких беруть участь фахівці різних країн, а саме:

–      Комітет з проведення конференцій ILAC і координації її робіт;

–      Комітет 1: з прикладного застосування акредитації у галузі торгівлі;

–      Комітет 2: з практики акредитації;

–      Комітет 3: з практичної роботи лабораторій;

–      Редакційний комітет ILAC.

Щорічно скликаються конфереції ILAC для обміну інформа­цією і досвідом з питань взаємного визнання результатів випро­бувань, акредитації лабораторій, оцінювання якості результатів випробувань.

ILAC видає «Міжнародний довідник з випробувальних лабо­раторій і систем їх акредитації» та «Бібліографію з акредитацій випробувальних лабораторій», які періодично поновлюються.

ILAC активно співпрацює з комітетом з оцінювання відпо­від­ності ISO/CASCO та іншими міжнародними і національними організаціями у галузі акредитації. Підготовлені ILAC матеріали стали основою розроблених CASCO методичних документів з акредитації випробувальних лабораторій.

ILAC є ініціатором розроблення п’яти настанов ISO/IEC, які становлять повний комплект нормативних і методичних мате­ріалів, для встановлення узгоджених міжнародних критеріїв оцінювання компетентності випробувальних лабораторій

Співпраця України з міжнародними організаціями зі стандар­тизації, сертифікації та акредитації сприяє виробленню еконо­мічно ефективних, екологічно обґрунтованих правил сертифіка­ції продукції, товарів і послуг.

Економічно розвинуті країни, сприяючи становленню серти­фікації на міжнародному та державному рівні, дбають про без­пеку продукції, товарів і послуг для здоров’я і життя людини, захищають природне середовище. У різних країнах національні системи сертифікації мають певні особливості, зумовлені від­мінностями у рівні економічного, соціального розвитку, терито­ріальним розташуванням, споживчими перевагами тощо. Однак усі такі системи в економічно розвинутих країнах гармонізовані з нормативними та методичними документами (настановами) ISO/IEC.