Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛекціїОсвітні технології.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Симуляції або імітаційні ігри

Імітаціями (імітаційними іграми) називають процедури з виконанням певних простих відомих дій, які відтворюють, імі­тують будь-які явища навко­лишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої про­грами, чітко виконуючи інст­рукцію, наприклад проводячи дослід. Як правило, вчитель на­дає під час імітації чіткі поопе­раційні інструкції. Учні можуть виконувати дії індивідуально або в групах. На закінче: певного виду діяльності всі учні отримують подібний резульг але він може розрізнятись залежно від індивідуальних осоС востей учня, складу групи, використаних ресурсів тощо. Д; важливою процедурою імітації є обговорення отриманих зультатів діяльності та усвідомлення учнями причинно-нас кових зв'язків, які можна простежити, аналізуючи резульї імітації у різних її учасників.

Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми.

Як організувати роботу

Виберіть явище, тему для імітації.

Сплануйте все, що необхідно для імітації, про дум участь у ній усього класу.

Надайте учням достатньо інформації, щоб вони могли впевнено виконувати всі передбачені процедури і, одночас вчитися.

Перед імітацією зробіть короткий вступ.

Заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків.

Складніші імітаційні ігри інколи називають симуляці або ситуативним моделюванням, хоча чіткого розмежуваї літературі немає. Розглянемо їх окремо, пам'ятаючи, що інколи під назвами технології імітації та симуляції розуміють одне і те саме.

Симуляції — це створені вчителем ситуації, під час яких копіюють у спрощеному вигляді процедури, пов'язані з д ністю суспільних інститутів, які існують у справжньому еі нічному, політичному та культурному житті. Це своєрідні рольові ігри з використанням чітко визначених (за законом або за традиціями) і відомих ролей та кроків, які повинні здійснити виконавці: судові, парламентські, громадські слухання, з асамблеї, засідання комісій, політичні дебати тощо.

Готуючи учнів до симуляції, вчитель має не тільки розподілити ролі, а й з'ясувати з кожним виконавцем послідовність його дій та висловлювань, наприклад, виходячи з обов'язків судді, голови парламенту тощо. Регламент всієї симуляції будуєься за чітким сценарієм, який збігається з проведенням процедури в реальному житті Отже, симуляції є «мініатюрною» версією реальності. Ця технологія наближена до рольової гри, але істотно відрізняєть­ся від неї, бо її метою є не представлення поведінки конкретних особистостей, а ілюстрування певних явищ і механізмів: проце­дури прийняття рішень в органі місцевого самоврядування, ме­ханізму зростання прибутків підприємства, функціонування вільного ринку тощо. Симуляція дає можливість учням глибо­ко вжитися в проблему, зрозуміти її із середини.

Як організувати роботу

Слід пам'ятати, що в симуляції йдеться не про демонстрування акторських здібностей, а про вміле і в міру можливості безособове відтворення вибраного процесу.

Необхідно пропонувати для проведення ситуативного моделювання теми, що спрощують дійсність.

Виберіть тему для симуляції та основне питання, яке будуть вирішувати учні.

Сплануйте сценарій симуляції, продумайте ріозподіл ролей, участь у грі всього класу.