Миколаївська область

Утворена 22 вересня 1937 р. Розташована на півдні країни в межах Причорноморської низовини в басейні нижньої течії ріки Південний Буг. На території Миколаївської області розташовано: 2953 пам’ятки археології (з них — 25 національного значення), 1211 пам’яток історії (з них — 3 національного значення), 143 пам’ятки архітектури та містобудування (з них — 14 національного значення), 347 пам’яток монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 4 поселення Миколаївської області: Вознесенськ, Миколаїв, Очаків, Первомайськ.

ПАРУТИНЕ

Розташоване на правому березі Бузького лиману. Місцевість, де розкинулось село, здавна привертала людину зручним розташуванням, родючими землями, багатим на рибу лиманом, близькістю торговельних шляхів. Тут було поселення ще за доби бронзи. VІ ст. до н.е. — V ст. н.е., при злитті Південного Бугу і Дніпра, існувала давньогрецька держава Ольвія, яку заснували вихідці з Мілета та інших іонійських міст давньої Греції. Назву перекладають з давньогрецької як “щаслива”. Уже в V ст. до н.е. місто стало значним економічним, торговим і культурним центром Північного Причорномор’я. В першій половині І ст. до н.е. Ольвія увійшла до складу Понтійського царства. В середині І ст. до н.е. місто було зруйноване. В ІІ ст. н.е. тут розміщено стоянку римського гарнізону. На початку ІІІ ст. н.е. місто було включене до складу римської провінції Нижньої Мезії. У III ст. н.е. його розгромили готи, а вторгнення кочових орд гунів у кінці IV ст. н.е. остаточно знищило місто-державу Ольвію. В ХVІ—ХVІІІ ст. турки перетворили місто на каменоломні. Село Парутине було засноване в 1787 р. В 1792 р. воно подароване графу Іллі Безбородьку. У 1795—1917 рр. носило назву Ільїнське.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ ЗАПОВІДНИК „ОЛЬВІЯ”

392244

Миколаївська область,

Очаківський район, с.Парутине.

тел.: (05154) 92453, 92453

Створений відповідно до Постанови Ради Народних Комісарів УСРР від 31.05.1926 р. на базі комплексу пам’яток — залишків відомого античного міста-держави Ольвії. Указом Президента України від 17.01.2002 р. за № 26/2002 заповіднику

надано статус національного. Територія історико-археологічного заповідника «Ольвія» охоплює залишки міста (приблизно 33 га), некрополя (приблизно 300 га) та давньогрецького поселення на о. Березань (приблизно 20 га). На території заповідника розташовуються залишки фортечних мурів, житлових кварталів, римської цитаделі, Західного та Центрального теменосів, поховальних склепів, лапідарій та наукова бібліотека.

У складі заповідника діє музей, фонди археологічних матеріалів якого складають понад 50 тис. одиниць зберігання. Систематичні археологічні дослідження Ольвії розпочалися ще у 1900 р. Під час перших розкопок було виявлено залишки громадських і приватних будівель, велику кількість високохудожніх творів мистецтва, що нині знаходяться в музеях Києва, Миколаєва, Одеси, Полтави, Херсона, а також Берліна, Лондона, Парижа, Петербурга. У дослідженнях Ольвії і нині беруть участь відомі спеціалісти-археологи Німеччини, США, Франції, Греції, Канади та інших країн.