Рівненська область

Розташована на північному заході країни. Утворена 4 грудня 1939 р. Належить до історичного регіону Волинського Полісся. На території Рівненської області розташовано: 1088 пам’яток археології (з них — 20 національного значення), 1761 пам’ятка історії, 352 пам’ятки архітектури та містобудування (з них — 109 національного значення), 84 пам’ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 13 населених пунктів Рівненської області: Березне, Володимирець, Гоща, Дубно, Дубровиця, Клевань, Корець, Мізоч, Млинів, Острог, Радивилів, Рівне, Степань.

ДУБНО

Місто розташоване за 45 км від Рівного, на р. Іква. Вперше згадується в Іпатіївському літописі за 1100 р. На з’їзді князів у Витичеві було вирішено передати Дубен разом з Острогом, Чарторийськом та Буськом князеві Давиду Ігоревичу. В 1240 р. місто було зруйноване монголо-татарами. 1337 р. князь Любарт Гедиминович утвердив за князем Данилом Дмитровичем Острог з маєтками, до яких входило й Дубно. 1386 р., за дарчою грамотою, Дубно відходить князю Федору Даниловичу Острозькому. Місто перебувало у володінні Острозьких до 1620 р. У XIV ст. на місці давньоруського городища Дубен збудоване перше укріплення. У 1498 р. Костянтин Іванович Острозький добився для Дубна права називатися містом. 1507 р. місто отримало Магдебурзьке право. В 1539-1568 рр. в Чеснохрестському монастирі створене Дубенське Четвероєвангеліє. На початку XVII ст. після Люблінської унії місто було включене до складу Волинського воєводства. В 1577 р. Дубно двічі зазнало нападу татар і було зруйноване. 1609 р. князь Януш засновує Острозьку ординацію із столицею в Дубно. 1620 р. володіння перейшли до князів Заславських. 1648 р. на Дубно напали козацькі полки Максима Кривоноса. На початку 1660 р. під Дубном відбулася битва між російськими та польськими військами. 1674 р. Дубно перейшло у власність князів Любомирських. 1703 р. містом почали володіти князі Сангушки, які в 1753 р. подарували його Станіславу Любомирському. У ХVІІІ ст. Дубно набуло високого економічного й культурного піднесення завдяки Дубенським контрактам, перенесеним сюди зі Львова в 1774 р. 1795 р. місто ввійшло до складу Росії. Указом Катерини II 1795 р. воно було визначено повітовим містом Подільської губернії. Згодом відходить до Волинської губернії. Наприкінці ХVІІІ ст. Дубно тимчасово було столицею одного з нащадків династії Бурбонів — принца Конде. 1871 р. Любомирські продають Дубно княгині Барятинській.

ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК У М. ДУБНО

35600

Рівненська область,

м. Дубно, вул.. Замкова,7 a.

тел.: (803656) 42401, 43986, 41230

Створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.1993 р. за №444 на базі комплексу пам’яток історії, культури й архітектури та містобудування м. Дубно.

На території заповідника збереглися видатні пам’ятки: Дубенський замок (XV—XVIII ст.); палац князів Острозьких; палац князів Любомирських; надбрамний корпус; Луцька брама (ХVI ст.); синагога (ХVI ст.); Спасівська церква (1643р.); Юріївська церква (XVIII ст.); костел (ХІХ ст.); костел бернардинів і його келії (XVII ст.); Іллінський собор (поч. ХХ ст.); світські будівлі (XVIII—XIX ст.) у центральній частині міста. До складу заповідника входить Дубенський краєзнавчий музей.

ОСТРОГ

Місто розташоване на р. Стир, за 46 км від Рівного. Перша літописна згадка відноситься до 1100 р., коли Острог передали князю Давиду Ігоревичу. У другій половині ХІІ ст. Острог входив до Володимир-Волинського, а з 1199 р. до Галицько-Волинського князівства. У другій половині ХІV ст. він потрапив під владу Литовського князівства. ХІV—ХVІІ ст. Острог — головна резиденція княжого роду Острозьких. Після Люблінської унії місто ввійшло до складу Польщі. В ХV—ХVІ ст. через Острог пролягали торгові шляхи зі Львова, Молдавії, Балкан, Польщі, Литви, Білорусії, Росії. Наприкінці ХVІ ст. Острог став визначним культурно-освітнім центром. У 1576 р. тут заснована Острозька слов’яно-греко-латинська академія. 1577р. І. Федоров відкрив друкарню. За три роки було видано: Буквар (1578 р.); Новий Завіт з Псалтирем (1580 р.); Острозька Біблія (1581 р.); Хронологія (1581 р.). За зборівською угодою Острог залишився під владою Польщі. З 1797 р. він став повітовим містом Волинської губернії у складі Російської імперії.

ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК У м. ОСТРОГ

35800

Рівненська область,

м. Острог, вул.. Академічна, 5.

тел.: (803654) 22656

Створений відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 11.08.1981 р. за № 413 на базі комплексу пам’яток історії та культури м. Острога. До складу заповідника ввійшла територія Замкової гори з відреставрованими залишками замку князів Острозьких: Круглою баштою (XVI cт.), Мурованою баштою (XV cт.), Богоявленською церквою (XV cт.). Зберігаються також залишки старовинних укріплень, інші пам’ятки історії.

Заповідник зберігає свідчення про діяльність першого в Україні вищого навчального закладу — Острозької академії (XVI — XVII cт.), друкарні, де видана всесвітньо відома “Острозька Біблія”. З історією міста пов’язані життя і діяльність визначних історичних і культурних діячів — Миколи і Григорія Смотрицьких, Семена і Дмитра Наливайків. На території заповідника діють музеї: краєзнавчий, книги і друкарства; у його фондах налічується понад 48 тисяч одиниць зберігання.

ПЛЯШЕВА

Село розташоване на березі річки Пляшівки. Перша згадка про Пляшеву датується 1545 р. Після Люблінської унії воно входило до складу Волинського воєводства. У 1577 р. було знищене татарами. В кінці ХVІ — на початку ХVІІ ст. воно перебувало у володінні князя О.Пронського. У 1651 р. під час національно-визвольної війни поблизу села відбулася битва, відома як битва під Берестечком. У битві брали участь козацьке військо Б. Хмельницького і польське військо короля Яна ІІ Казимира. Через зрадництво союзників-татар гетьман опинився в полоні, а його військо — в оточенні поляків. Під час цієї трагічної битви загинуло більше 10 тис. козаків і селян. Село було цілковито зруйноване. У пам’ять про полеглих козаків у 1910— 1914 рр. під Пляшевою було збудовано Георгіївський собор. Для проведення богослужінь на місці козацьких могил у 1912 р. сюди перенесли старовинну козацьку Михайлівську церкву ХVІІ ст. з с. Острів. У народі це місце назвали “Козацькі Могили”.

ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК „ПОЛЕ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ”

35511

Рівненська область,

с. Пляшева.

тел.: (803633) 42084, 28727, 28739

Створений на базі Музею-заповідника “Козацькі могили” відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.1991 р. за № 20. Загальна площа заповідника — 140 га.

До складу заповідника входять:

— Михайлівська церква — пам’ятка дерев’яної сакральної архітектури XVII ст. у якій, за народними переказами, перед битвою молився Богдан Хмельницький.

— Георгіївська церква — пам’ятка архітектури XX ст. Проект церкви був розроблений студентом Петербурзької Академії мистецтв В. Максимовим. Розписували церкву народний художник України І. Їжакевич, разом з О. Корецьким та П. Пилипчуком. Михайлівська і Георгіївська церкви з’єднані між собою підземним ходом. Гордістю заповідника є Музей Берестецької битви. Основу музейної колекції складають особисті, побутові речі, зброя козаків та селян, учасників Визвольної війни українського народу 1648—1657 рр. та однієї із найбільш визначних битв цієї війни — Берестецької, що відбулася 18—30 червня 1651 р. Кількість експонатів складає 3780 одиниць зберігання.

Експозиційними місцями заповідника є території острова Гайок (місце загибелі 300 козаків); урочище Монастирщина (місце захоронення загиблих козаків); озерце “Козакова яма”; місця козацьких переправ; Попів Горб; місце ставки Богдана Хмельницького; місце ставки кримського хана Іслам-Гірея III.