49.Національно-визвольне повстання під проводом б. Хмельницького: характеристика основних етапів.

Здійснюється у 4 етапи:1 етап (зима 1648 – весна 1649): Хмельницького проголосили гетьманом. Публікує універсали і закликає населення до боротьби з поляками. Домовляється з Кримським ханством про союз (хан Іслам Гірей III), бо не вистачало кінноти. Назустріч його війську – польське військо на чолі з Потоцьким. Зустрілись в травні 1648 р. Битва на Жовтих Водах. Перемога. 25-26 травня 1648 р. – Битва під Корсунем (козаки наздогнали польських недобитків). За літо, Лівобережжя було звільнено від шляхетського панування повністю. Далі 11-13 вересня 1648 р. відбувається Пилявська битва, яка закінчилась перемогою. Х. рушає на Львів, почалась облога, але через 2 тижні вирішив, що не має потреби, зібрав контрибуцію і пішов на Варшаву. Починається облога м. Замостя, але через зиму, початок чуми, нестачі харчів Х. укладає з поляками перемир’я і повертається назад. 1 січна 1649 р. Х. на чолі війська проїжджає Києвом, і його наміри змінюються. Розробляє план визволення України2 етап (Літо 1649 – весна 1651): влітку 1649 р. збирається нове козацьке й польське військо. Біля м. Збараж: козаки не змогли штурмом взяти Збараж, облога тривала 2 місяці. Полякам війшло на допомогу військо з Польщі на чолі з Яном Казимиром. Хмельницький кидається напереріз війську, але Іслам Гірей зупинив битву й облога була знята. Зборівський договір (1649 серпень): Автономія Київщини, Брацславщини, Чернігівщини і частини Волині – козацьке самоуправління; адміністрація – тільки православна; скасовувалась унія; було домовлено про місця у сенаті для 3 православних владик; гетьман отримав Чигиринське староство; всім учасникам повстання – амністія; дозволялось 40 тис військ. Селяни змушені були повернутись, невдоволені інші козаки.3 етап (Літо 1651 – січень 1654): Обидві сторони готуються до конфлікту. Зустрілись під Берестечком (28 червня – 10 липня 1651 р). Військо татарів тікають, Хмельницький кидається за ними, його в полон. Іван Богун організував відступ козацького війська. Білоцерківський мирний договір 18 вересня 1651 р: автономія тільки київського воєводства; шляхта отримала право повернутись до своїх маєтків; заборонялась самостійна зовнішня політика; реєстр – 20 тис. Х. знайшов союзника – молдавського господаря Василя Лупула. Для цього він хотів поріднитись з дочками Василя: 1652 Тиміш йде в похід на Молдавію за Розандою, на нього напало полько-німецьке військо під Батогом. Були вщент розбиті поляки. Наслідок: укладання шлюбу між Тимішем й Розандою. Активізувалась Москва (починає стосунки з Хмельницьким). Далі 1653 р. жовтень-грудень – битва під Жванцем. Татари зраджують. Закінчується усним мирним договором. 4 етап (Січень 1654 – 1657): починається пошук союзників. Вибір падає на Москву, звертається за допомогою. Москва скликає Земський собор 1653 р.: прийнято рішення прийняти Х. під високу царську руку. Посольство на чолі з Бутурліном відправляється, Переяславська рада 8 січня 1654 р. де Х. проголошує промову. Березневі статті: Україна зберігала територію, уряд, суд, фінансову систему, гетьман отримує всю повноту влади, реєстр 60 тис, васальна залежність від короля, заборона дипломатичних відношень з Туреччиною й Річчю Посполитою і т.к. Пишуться жалувані грамоти. У 1655 р. - Охматівська битва, де полько-татарське військо проти українсько-російського. Перемога. Польща пропонує Москві мирну угоду 1655 р. – Віленське перемир’я. Обурений Хмельницький починає укладати союзи з країнами, але 1657 р. вмирає від інсульту.