- •1.Основні підходи розуміння прироДи доказового права.
- •2.Структура дп.
- •3.Принципи дп.
- •4.Поняття і сутність судового доказування в цп
- •5.Судове пізнання в структурі судового доказування
- •6.Суб’єкти судового доказування
- •7. Поняття та сутність предмету доказування.
- •8. Структура предмету доказування
- •9. Факти, які не включаються до предмету доказування.
- •10. Поняття та сутність судових доказів
- •11. Процесуальна форма судових доказів
- •12. Класифікація судових доказів
- •13. Поняття та класифікація етапів процесу судового доказування.
- •14. Визначення предмету судового доказування.
- •15. Способи та процесуальні форми збирання доказів у цив. Справі. Забезпечення доказів та судові доручення по їх збиранню
- •16. Поняття та способи дослідження доказів. Критерії дослідження
- •17. Поняття та види оцінки судових доказів. Принципи оцінки судових доказів.
- •18. Поняття та зміст пояснення сторін та третіх осіб як засобів доказування.
- •19. Види пояснень сторін та третіх осіб.
- •20. Надання та дослідження пояснення сторін і третіх осіб.
- •21. Оцінка пояснення сторін і третіх осіб.
- •23. Свідок як інший учасник процесу
- •24. Процесуальний порядок залучення свідка до цивільної справи
- •25.Дослідження та оцінка показів свідка
- •26. Поняття письмових доказів.Їх відмінність від пояснень сторін ,третіх осіб та показів свідків
- •27 Класифыкація письмових доказів
- •34. Дослідження та оцінка речових доказів
- •35. Поняття та види судової експертизи
- •36. Процесуальний порядок призначення судової експертизи.
- •37. Судовий експерт як інший учасник процесу
- •38. Поняття та структура висновку експерта як процесуального документу
- •39. Дослідження та оцінка висновку експерта.
- •40. Доказування при розгляді справ наказного провадження.
21. Оцінка пояснення сторін і третіх осіб.
Оцінка показань свідка здійснюється як під час допиту, так і в судових дебатах. На оцінку достовірності показань впливають такі фактори: 1) моральність особи; 2) ступінь та характер зацікавленості свідка; 3) фізичні та психічні особливості; 4) об'єктивні умови сприйняття фактів; 5) відповідність показань іншим доказам, відсутність протиріч у самих показань.Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях. Іншими словами, додатковий допит свідків може бути одночасним.
Додатковий допит кількох свідків одночасно може проводитися лише для з'ясування причин розходження у їх показаннях. Замість одночасного допиту може використовуватися інший спосіб перевірки правдивості показань - повторний допит свідка. Відповідно до ч. 11 ст. 180 ЦПК свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.Під час повторного допиту у свідка слід з'ясовувати причини розбіжностей його показань з іншими доказами у справі. Доцільно проводити повторний допит в тому самому судовому засіданні, щоб свідок не мав можливостей обдумати свої нові показання, в тому числі узгодити їх з зацікавленими учасниками процесу.
При оцінці пояснень сторін і третіх осіб суду необхідно дотримувати наступних правил: а) усвідомити, у чому полягає суть вимог позивача та заперечень відповідача, тобто чітко визначити їх позиції в спорі про право,що розглядається; б) відмежувати в показаннях факти від міркувань, логічних висновків і емоцій; в) стежити за тим, щоб пояснення сторін і третіх осіб мали властивість внутрішньої погодженості, тобто не суперечили самим собі, не містили протилежних, взаємовиключних відомостей; г) оцінювати пояснення сторін і третіх осіб неодмінно із врахуванням всієї зібраної в справі доказової інформації.
22. – листок
23. Свідок як інший учасник процесу
Свідок – учасник процесу, що викликається судом для давання показів щодо відомих йому обставин, що стосуються справи. В якості свідка може бути викликано будь-яку особу, якій можуть бути відомі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Не можуть викликані та допитані в якості свідків (ст. 51 ЦПК) і не підлягають допиту як свідки: - недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання; - особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним становищем, – про такі відомості; - священнослужителі – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; - професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку. - особи, які мають дипломатичний імунітет – без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв – без згоди дипломатичного представника. Проте немає жодних перепон щодо того, щоб свідком по справі виступала особа, яка перебуває в родинних, дружніх чи інших близьких відносинах зі сторонами. Не перешкоджає цьому і неюридична заінтересованість в результаті справи. Закон також не передбачає для свідків вікових обмежень, проте очевидно, що щодо дітей, питання про їх виклик в якості свідків повинен вирішуватись судом з врахуванням ступеня розвитку дитини та інших обставин справи.