39. Дослідження та оцінка висновку експерта.

Дослідження експертного висновку судом полягає в його оголошенні, сприйнятті та аналізі тексту з метою усвідомлення суті, змісту цього процесуального документу. За-кон не регламентує порядок оголошення ви-сновку експерта. Уявляється, що тут треба користуватись таким правилом: якщо суд розглядає справу без участі експерта, то його висновок оголошує суд; якщо експерт при-сутній у залі судового засідання, то саме він має оголосити, обґрунтувати, пояснити, про-ілюструвати свій висновок.

Експерт може оголосити повний текст ви-сновку, але думається, що в цьому нема по-треби, слід лише викласти поставлені перед ним питання і відповіді на них, а потім наве-сти доводи на обґрунтування відповідних висновків. Якщо коло питань є доволі широ-ким, запропоновану послідовність можна за-стосувати щодо кожного запитання окремо. Оцінка та перевірка висновку експерта є надзвичайно складною розумовою діяльніс¬тю, спрямованою на вирішення двох основ¬них блоків питань. По-перше, необхідно пе-ревірити додержання вимог процесуального закону щодо порядку призначення та прове-дення експертизи, по-друге - проаналізувати повноту, достовірність, наукову обґрунтова-ність висновку експерта. Верховний Суд України вказує, що при перевірці й оцінці експертного висновку слід з’ясовувати: 1) чи було додержано вимог за-конодавства при призначенні та проведенні експертизи; 2) чи не було обставин, які ви-ключали участь експерта у справі; 3) компе-тентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; 4) достатність поданих експертові об’єктів дослідження; 5) повноту відповідей на порушені питання та їх відпо-відність іншим фактичним даним; 6) узго-дженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експерта; 7) обґрун-тованість експертного висновку та його уз-годженість з іншими матеріалами справи . Після оголошення висновку експертові, якщо він присутній у залі судового засідан¬ня, можуть задаватися питання для

роз’яснення і доповнення його висновків. Допит експерта здійснюється за правилами, що регламентують допит свідка, але на від-міну від останнього показання експерта не є джерелом доказів.

40. Доказування при розгляді справ наказного провадження.

Наказне провадження - це спрощена форма захисту прав і інтересів кредитора, чиї вимоги до боржника засновані на беззаперечних документах.

Варто звернути увагу на докази у наказному провадженні, які мають свої особливості порівняно з доказами в позовному провадженні:

докази повинні підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, але і обсяг зобов'язань боржника;

відсутність їх вивчення та аналізу в сукупності з дотриманням принципів гласності і повноти дослідження судом всіх матеріалів справи;

докази, подані заявником, повинні бути вагомими й переконливими, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безперечність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні;

докази повинні бути тільки письмовими, що випливає з п.5 ч.2 ст.98 ЦПК, відповідно до якої в заяві необхідно вказати перелік документів, доданих до заяви;

процес доказування для заявника закінчується з прийняттям судом заяви про видачу наказу.