38. Поняття та структура висновку експерта як процесуального документу

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом. Висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідної і висновків. Іноді виділяється ще четверта (або розділ) - синтезуюча.

Зміст висновку експерта

1. У висновку експерта повинно бути зазначено:

1) коли, де, ким (ім’я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза;

2) місце і час проведення експертизи;

3) хто був присутній при проведенні експертизи;

4) перелік питань, що були поставлені експертові;

5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом;

6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка;

7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.

2. У висновку експерта обов’язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

3. Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.

У вступній частині вказується номер і найменування справи, по якій призначено експертизу, короткий виклад обставин, що зумовили призначення експертизи (фактична підстава), номер і найменування експертизи, відомості про орган, який призначив експертизу, правова підстава проведення експертизи (постанова або ухвала, коли і ким воно видано), дата надходження матеріалів на експертизу і дата підписання висновку; відомостей про експерта або експертів - прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність (загальна і експертна), вчений ступінь і звання, посада; найменування надійшли на експертизу матеріалів, спосіб доставки , вид упаковки і реквізити досліджуваних об'єктів, а також за деякими видами експертиз (наприклад, автотехнічної), представлені експерту вихідні дані, відомості про осіб, присутніх при проведенні експертизи (прізвище, ініціали, процесуальне становище) і питання, поставлені на вирішення експерта. Питання, які вирішуються експертом з власної ініціативи, зазвичай теж наводяться у вступній частині висновку. У вступній частині відбивається також участь експерта, якщо такі мали місце, в отриманні зразків для порівняльного дослідження, в огляді місця події та інших слідчих діях.

Якщо експертиза є додатковою, повторною, комісійною або комплексною, це особливо наголошується у вступній частині. При додаткової і повторної експертизи викладаються також відомості про попередні експертизах - дані про експертів та експертних установах, в яких вони проводилися, номер і дата укладення, отримані висновки, а також підстави призначення додаткової або повторної експертизи, зазначені в постанові (ухвалі) про її призначення . Якщо експертом заявлялися клопотання про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), то це також зазначається у вступній частині із зазначенням дати направлення клопотання, дати і результатів його дозволу.

Дослідну частину висновку експерта складають наступні стадії: попереднє дослідження, детальне дослідження, оцінка результатів дослідження, оформлення матеріалів експертизи.

Потім експерт викладає методику порівняльного дослідження, результати зіставлення об'єктів за їх спільним і приватним ознаками, відзначає встановлені в ході дослідження збігу або розбіжності порівняльних ознак. Отримуючи при необхідності зразки, він відображає у дослідницькій частині висновку умови їх отримання.

В кінці дослідної частини висновку експерт викладає результати порівняння і на їх основі формує свої висновки, спираючись на наукові положення і дані, отримані дослідним шляхом.

Для забезпечення повноти та об'єктивності висновків, експерт повинен пояснити зустрічаються відмінності і збіги ознак. Якщо на якісь питання відповіді не отримано в силу об'єктивних причин, то в дослідній частині експерт вказує на це. У разі проведення комплексної експертизи кожний експерт викладає дослідну частину висновку окремо. Якщо при проведенні повторної експертизи отримані інші результати, то в дослідній частині вказуються причини розбіжностей з результатами первинної експертизи.

У синтезуючої частини (розділі) висновки даються загальна сумарна оцінка результатів проведеного дослідження і обгрунтування висновків, до яких дійшов експерт. Так, при ідентифікаційних дослідженнях синтезує частина включає підсумкову оцінку співпадаючих і ознак порівнюваних об'єктів, констатується, що збігаються ознаки є (не є) стійкими, суттєвими і утворюють (не утворюють) індивідуальну, неповторну сукупність.

Висновки представляють собою відповіді на поставлені перед експертом питання. На кожен з цих питань має бути дана відповідь по суті або вказано на неможливість його вирішення. Висновок є основною частиною експертного висновку, кінцевою метою дослідження. Саме він визначає його доказове значення у справі.

У логічному аспекті висновок - це умовивід експерта, зроблене за результатами проведених досліджень на основі виявлених і представлених йому даних про досліджуваному об'єкті і загального наукового положення відповідної галузі знання.