5. Навчання іншомовного спілкування (формування мовленнєвої компетенції)

5.1. Навчання аудіювання (формування компетенції в аудіюванні)

• Аудіювання – це розуміння сприйнятого на слух мовлення; перцептивна розумова мнемічна діяльність; – сприймання на слух і розуміння текстів з різною глибиною та повнотою проникнення в їх зміст: з повним розумінням та з розумінням основного змісту; – це складне вміння сприймати мовлення на слух при одноразовому його пред’явлені [Ніколаєва, с. 117, 118, 127].

• Усне сприймання/ аудіювання – користувач мовою в ролі слухача сприймає та опрацьовує усне мовлення, породжене одним або кількома мовцями [РРЄ, с. 65].

• Аудирование – единственный вид речевой деятельности, при которой от лиц, ее выполняющего, ничто не зависит [Елухина, с. 227].

• Выяснительное аудирование имеет своей целью получить нужную и важную информацию. В основном это получение сведений для себя, для непосредственного учета или применения. Последующая передача информации не предполагается. По характеру восприятия может быть как глобальным, так и глобально-детальным, с преобладанием последнего [Кулиш, с. 224].

• Ознакомительное аудирование – аудирование, которое не предполагает специальной установки на обязательное последующее использование (воспроизведение) извлеченной информации [Кулиш, с. 224].

• Деятельное аудирование – аудирование, которое имеет целью подробное улавливание и запоминание информации для последующего обязательного воспроизведения, которое чаще всего немедленное [Кулиш, с. 225].

• Аудіовізуальна рецепція – користувач одночасно сприймає аудіо- та візуальні стимули [РРЄ, с. 71].

• Психофізіологічні механізми аудіювання – це механізми сприйняття мовлення (рецепція) і зокрема механізм антиципації або ймовірного прогнозування смислового змісту [Ніколаєва, с. 119].

• Механізм сегментування мовленнєвого ланцюга – …вичленити в ланцюгу окремі лексико-граматичні ланки і зрозуміти смисл кожної з них [Ніколаєва, с. 120].

• Механізм оперативної пам’яті – …утримує у свідомісті слухача сприйняті слова і словосполучення протягом часу, необхідного йому для осмислення фрази чи завершеного фрагмента [Ніколаєва, с. 121].

• Механізм антиципації / ймовірного прогнозування – …дає можливість за початком слова, словосполучення, речення передбачити його закінчення [Ніколаєва, с. 121].

• Механізм довготривалої пам’яті – ...відбувається зіставлення мовленнєвих сигналів, що надходять, з тими стереотипами, які зберігаються у нашій свідомості [Ніколаєва, с. 121].

• Механізм осмислення – це механізм, який здійснює еквівалентні зміни шляхом перетворення словесної інформації в образну [Ніколаєва, с. 121].

• Мета аудіювання – осмислення почутого мовленнєвого повідомлення [Ніколаєва, с. 119].

• Главная цель обучения аудирования – подготовка обучающегося к речевому общению в естественных условиях, эффективность которой в том, что учащийся встретился с трудностями естественной речи и научился их преодолевать [Елухина, с. 227].

• Розуміння плану значення – розуміння буквального і поверхового значення аудіотексту на основі частини мовних фактів і значень окремих мовних одиниць [Ніколаєва, с. 120].

• Розуміння плану смислу – розуміння глибинного ситуативного значення аудіо тексту [Ніколаєва, с. 120].

• Сприймання мовлення – …слухач завдяки механізму внутрішнього промовляння перетворює звукові образи в артикуляційні [Ніколаєва, с. 120].

• Материал аудирования – монологическая и диалогическая речь, чаще всего общественно-политического и профессионального характера [Кулиш, с. 225].

• Аудіотекст – це інтонаційно оформлений текст [Ніколаєва, с. 121].

• Текст-опис – …сукупність ознак об’єкта і фактів, які об’єднані загальною темою [Ніколаєва, с. 122].

• Фабульний текст – …визначальною ознакою… є динамізм подій, дій та вчинків персонажів, що зумовлюються логічним інваріантом та означення часу [Ніколаєва, с. 122].

• Спрямованість особистості – визначає стійку аперцепцію, що лежить в основі сприймання мовлення і формується усім процесом виховання людини [Ніколаєва, с. 123].

• Досвід – це знання, навички, уміння, звички, набуті в особистому досвіді шляхом навчання [Ніколаєва, с. 124].

• Загальний темп мовлення – складається з двох величин – кількості слів за хвилину та кількості мовленнєвих пауз [Ніколаєва, с. 126].

• Обсяг тексту – це обов’язків нормативний параметр аудіювання для кожного класу [Ніколаєва, с. 127].

• Содержательность и занимательность – основное требование к содержанию текстов для аудирования [Елухина, с. 232].

• Посильность текста – один из основных принципов отбора, который обеспечивается сочетанием информативности и избыточности [Елухина, с.232].

• Фундаментальная трудность аудирования – понимание речи при однократном прослушивании [Елухина, с. 232].

• Быстротечность и неповторимость слуховой рецепции – это те характерные качества аудирования, без которых не могут быть сформированы умения и навыки аудирования естественной речи [Елухина, с. 232].

• Навчання аудіювання – це спеціально організована програма дій з текстом, що сприймається на слух [Ніколаєва, с. 130].

• Вправи для формування мовленнєвих навичок аудіювання – вправи цієї групи спрямовані на подолання ізольованих, штучно виділених труднощів та слугують для формування вмінь аудіювання [Ніколаєва, с. 132].

• Комунікативні вправи – …забезпечують практику в аудіюванні на основі комплексного подолання адитивних труднощів [Ніколаєва, с. 134].

• Інструкція – …містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване і свідоме розуміння інформації [Ніколаєва, с. 135].