- •Перелік умовних позначень і скорочень
- •1. Загальні питання методики викладання іноземних мов
- •1.1. Система освіти в Україні та викладання іноземних мов
- •1.2. Методика викладання іноземних мов як наука та її зв'язок з іншими науками
- •2. Система навчання іноземної мови
- •2.1. Поняття «система навчання» та її зміст
- •2.2. Комунікативний підхід у навчанні іноземної мови
- •2.3. Цілі навчання
- •2.4. Зміст навчання
- •2.5. Принципи навчання
- •2.6. Методи навчання
- •2.7. Засоби навчання
- •3. Лінгвопсихологічні основи навчання іноземних мов
- •3.1. Лінгвопсихологічна характеристика мовленнєвої діяльності та спілкування
- •3.2. Проблема навичок та вмінь мовлення у навчанні іноземних мов
- •3.3. Система вправ для формування навичок та вмінь мовлення
- •4. Навчання іншомовного матеріалу (формування мовної компетенції)
- •4.1. Навчання граматичного матеріалу (формування граматичної компетенції
- •4.2. Навчання лексичного матеріалу (формування лексичної компетенції
- •4.3. Навчання фонетичного матеріалу (формування фонетичної компетенції)
- •5. Навчання іншомовного спілкування (формування мовленнєвої компетенції)
- •5.1. Навчання аудіювання (формування компетенції в аудіюванні)
- •5.2. Навчання говоріння (формування компетенції в говорінні)
- •5.3. Навчання читання (формування компетенції в читанні)
- •5.4. Навчання письма (формування компетенції у письмі)
- •6. Організація та забезпечення процесу навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах
- •6.1. Особливості навчання іноземної мови у школах різного ступеню
- •6.2. Планування навчального процесу з іноземної мови
- •6.3. Вимоги до уроку іноземної мови
- •6.4. Типи і структура уроків іноземної мови
- •6.5. Аналіз уроку іноземної мови
- •6.6. Індивідуалізація процесу навчання іноземної мови
- •6.7. Інтенсивне навчання іноземної мови
- •6.8. Контроль у навчанні іноземної мови
- •6.9. Позакласна робота з іноземної мови
- •Алфавітний покажчик
- •Словник граматичних термінів
- •Використана література
6.7. Інтенсивне навчання іноземної мови
Сугестія – це комунікативний фактор, який виражається у «пропозиції», щоб особистість зробила свій вибір, вибрала з широкого спектра можливостей, комплексних стимулів [Ніколаєва, с. 259].
Сугестологія – це наука про прискорений гармонійний розвиток особистості та розкриття її різнобічних резервних можливостей – пам’яті, інтелектуальної активності, творчих здібностей тощо [Ніколаєва, с. 260].
Принцип колективної взаємодії – це такий спосіб організації навчального процесу, де учні активно й інтенсивно спілкуються один з одним, обмінюючись навчальною інформацією, що сприяє розширенню знань, вдосконаленню навичок та вмінь кожного учня; між учасниками спілкування створюються оптимальні взаємодії і формуються характерні для колективу взаємовідносини, а умовою успіху кожного є успіх інших членів колективу [Ніколаєва, с. 262].
6.8. Контроль у навчанні іноземної мови
Контроль – …визначення та оцінювання рівня сформованості навичок та вмінь [Ніколаєва, с. 269].
Контроль – …оцінювання рівня володіння мовою користувачем [РРЄ, с. 177].
Контроль (самоконтроль) выявляет эффективность решения задачи, ее результат: при говорении – адекватность своего речевого продукта поставленной задаче, его воздействие на слушателя, а при чтении и аудировании – воздействие чужого (данного) речевого продукта на читающего и слушающего [Бим, с. 103].
Оцінювання – це термін, який є ширшим від поняття контроль, і до якого відносять ефективність окремих методів або засобів, вид та якість висловлювання, що продукується згідно з програмою, задоволення учня/ вчителя, ефективність роботи вчителя [РРЄ, с. 177].
Оцінка досягнень – те, що означають різні оцінки, інтерналізовано викладачами у відповідних контекстах, проте детально описується рідко [РРЄ, с. 42].
Види контролю за підручником С.Ю. Ніколаєвої
Поточний контроль – … здійснюється у ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певної порції навчального матеріалу [Ніколаєва, с. 271].
Рубіжний контроль – … проводиться після закінчення роботи над темою, тематичним циклом, в кінці чверті, року [Ніколаєва, с. 271].
Підсумковий контроль – … реалізується після завершення відповідного ступеня навчання іноземної мови [Ніколаєва, с. 271].
Взаємоконтроль – … здійснення контролю володіння іншомовною мовленнєвою діяльністю самими учнями [Ніколаєва, с. 272].
Самоконтроль – це розумове вміння, яке забезпечує навчальну дію порівняння результатів власного виконання навчального завдання (програми) зі змістом і зовнішнім оформленням відповідного (заданого) іншомовного матеріалу [Ніколаєва, с. 272].
Самокорекція – це інтелектуальне вміння, котре забезпечує безпосереднє виправлення самим учнем усвідомленої помилки з метою підвищення рівня реалізації навчально-контрольної діяльності в цілому [Ніколаєва, с. 272].
Тестовий контроль/ тестування – … використання і проведення тесту, …це сукупність етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту [Ніколаєва, с. 273].
Види контролю за РРЄ
Контроль досягнень – …контроль того, чого навчили, який орієнтований на курс навчання… і представляє внутрішню перспективу [РРЄ, с. 183].
Контроль володіння – є перевіркою того, що людина може робити/ знати у зв’язку із застосуванням предмета в реальному світі і, яка представляє зовнішню перспективу [РРЄ, с. 183].
Поточний контроль – це безперервний процес збору інформації про досягнення у навчанні, про сильні та слабкі сторони, які вчитель повинен враховувати під час планування курсу та при здійсненні зворотного зв’язку з учнями [РРЄ, с. 185].
Підсумковий контроль – визначає досягнення в кінці курсу у вигляді оцінок [РРЄ, с. 186].
Контроль з боку інших осіб – це судження вчителя або екзаменатора [РРЄ, с. 191].
Самоконтроль – це судження про власне володіння мовою [РРЄ, с. 191].
Суб’єктивний контроль – це судження, зазвичай, про якість володіння знань, винесене експертом [РРЄ, с. 188].
Об’єктивний контроль – це контроль без суб’єктивних чинників, …як правило, непрямий тест, серед варіантів якого є лише одна правильна відповідь [РРЄ, с. 188].
Орієнтований на норми/ нормативно-орієнтований/ критеріально-орієнтований контроль – це розміщення результатів учнів у певному порядку залежно від їх досягнень у порівнянні з іншими [РРЄ, с. 184].
Відокремлений контроль, орієнтований на критерії – це такий підхід, в якому встановлено один «стандарт мінімальної компетенції» або «відрізаний параметр», для того щоб розділити учнів на тих, хто «володіє», і тих, хто «не володіє», без врахування ступенів якості у досягненні визначеної мети [РРЄ, с. 184].
Комплексний контроль, орієнтований на критерії – це такий підхід, в якому окреме вміння співвідноситься з визначеним континуумом усіх релевантних ступенів уміння в сфері, про яку йдеться [РРЄ, с. 184].
Нефіксований контроль – це контроль учителем і, можливо, учнем, виконаних у класі робіт, завдань та проектів упродовж курсу [РРЄ, с. 185].
Фіксований контроль – це контроль, коли ставляться оцінки і приймаються рішення на основі іспиту або іншого виду контролю, який відбувається у певний день, зазвичай у кінці курсу або перед початком курсу [РРЄ, с. 185].
Прямий контроль – оцінює те, що кандидат робить в даний момент [РРЄ, с. 186].
Непрямий контроль – оцінює вміння, якими учні оволоділи [РРЄ, с. 186].
Контроль умінь – вимагає від учня висловитися усно чи в письмовій формі під час прямого тестування [РРЄ, с. 187].
Контроль знань – вимагає від учня відповісти на запитання різного типу, для того щоб продемонструвати ступінь своїх лінгвістичних знань та контролю [РРЄ, с. 187].
Глобальний/ холістичний контроль – полягає у глобальному синтетичному судженні та в межах якого всі аспекти оцінюються інтуїтивно [РРЄ, с. 190].
Аналітичний контроль – розглядає різні аспекти окремо [РРЄ, с. 190].
Контроль окремих завдань/ за категоріями – …виконання одного завдання, яке оцінюється за параметрами, поданими в контрольній сітці [РРЄ, с. 191].
Серійний контроль – передбачає оцінювання результатів виконання ізольованих контрольних завдань, які оцінюються глобально за словесною шкалою [РРЄ, с. 191].
Самоконтроль – способность человека регулировать производимое им действие [Зимняя, с. 148].
Лінгводидактичний тест – … підготовлений відповідно до певних вимог комплекс завдань, які пройшли попереднє випробування з метою визначення якісних показників і які дозволяють виявити в учасників тестування рівень їх мовної і/або комунікативної компетенції та оцінити результати тестування за заздалегідь встановленими критеріями [Ніколаєва, с. 273].
Валідність – це характеристика тесту, яка показує, що саме вимірює тест і наскільки ефективно він це вимірює; придатність тесту для визначення рівня володіння певними іншомовними мовленнєвими навичками і вміннями [Ніколаєва, с. 273].
Валідність – це можливість демонстрації того, що власне контролюється і, що у певному контексті, має бути встановлено, і наскільки отримана інформація є точною в аспекті визначення рівня володіння мовою певним кандидатом [РРЄ, с. 177].
«Конструктивна валідність» – це кореляція між двома тестами, розробленими для контролю одного й того ж об’єкта [РРЄ, с. 178].
Надійність тесту – це необхідна умова валідності тесту [Ніколаєва, с. 274].
Надійність – це стабільність результатів, які одержують одні й ті ж кандидати у двох окремих, реальних чи уявних, комісіях, які реалізують експертизу [РРЄ, с. 177].
Диференційна здатність – це характеристика тесту, яка вказує на здатність даного тесту виявляти встигаючих і невстигаючих тестованих, тобто з достатнім і недостатнім рівнем володіння іншомовними навичками і вміннями [Ніколаєва, с. 274].
Практичність – це характеристика тесту, яка визначає: а) доступність та посильність інструкцій тесту і змісту тестових завдань для розуміння тих, хто виконує тест; б) простота організації проведення тестування в різних умовах; в) простота перевірки відповідей і визначення результатів та оцінки [Ніколаєва, с. 274].
Економічність – це характеристика тесту, яка передбачає мінімальні витрати часу, зусиль і коштів на підготовку тесту від планування до видання [Ніколаєва, с. 274].
Стандартизований тест – є таким, який пройшов попереднє випробування на великій кількості тестованих і має кількісні показники якості, який супроводжується паспортом, в якому містяться норми, умови та інструкції для багаторазового використання тесту в різних умовах [Ніколаєва, с. 274].
Нестандартизований тест – … розробляється самим учителем для своїх учнів і складається на матеріалі конкретної теми для перевірки рівня сформованості певної навички або вміння [Ніколаєва, с. 274].
Субтест – до складу входять тестові завдання, спрямовані на один конкретний об'єкт тестового контролю, наприклад, визначення рівня володіння вимовними, граматичними або лексичними навичками, уміннями аудіювання, читання, говоріння, письма [Ніколаєва, с. 275].
Тестове завдання – це мінімальна одиниця тесту, яка передбачає певну вербальну чи невербальну реакцію тестованого [Ніколаєва, с. 275].
Комплекс тестів – …тести для визначення сформованості мовленнєвої компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності [Ніколаєва, с. 278].
Типові помилки/ хибні уявлення – виникають в результаті «інтермовлення», спрощеного або викривленого уявлення про компетенцію на мові, що вивчається [РРЄ, с. 154].
Випадкові помилки – …трапляються у володінні мовою, коли користувач/ учень не застосовує свою компетенцію належним чином [РРЄ, с. 154].
Рейтинг за шкалою – це судження про те, що людина знаходиться на певному рівні або на певній смузі шкали, що складається з певної кількості відповідних рівнів або смуг [РРЄ, с. 189].
Рейтинг за контрольним листом – це судження про людину згідно з листом тверджень, які відповідають певному рівню або модулю [РРЄ, с. 189].
Враження – це повністю суб’єктивне судження, сформульоване на базі діяльності учнів у класі безвідносно до спеціального критерію і відповідності спеціальному контролю [РРЄ, с. 189].
Кероване судження – це судження, в якому індивідуальна суб’єктивність експерта зменшується за рахунок доповнення враження свідомим контролем у відповідності до спеціальних критеріїв [РРЄ, с. 189].
