6.7. Інтенсивне навчання іноземної мови

• Сугестія – це комунікативний фактор, який виражається у «пропозиції», щоб особистість зробила свій вибір, вибрала з широкого спектра можливостей, комплексних стимулів [Ніколаєва, с. 259].

• Сугестологія – це наука про прискорений гармонійний розвиток особистості та розкриття її різнобічних резервних можливостей – пам’яті, інтелектуальної активності, творчих здібностей тощо [Ніколаєва, с. 260].

• Принцип колективної взаємодії – це такий спосіб організації навчального процесу, де учні активно й інтенсивно спілкуються один з одним, обмінюючись навчальною інформацією, що сприяє розширенню знань, вдосконаленню навичок та вмінь кожного учня; між учасниками спілкування створюються оптимальні взаємодії і формуються характерні для колективу взаємовідносини, а умовою успіху кожного є успіх інших членів колективу [Ніколаєва, с. 262].

6.8. Контроль у навчанні іноземної мови

• Контроль – …визначення та оцінювання рівня сформованості навичок та вмінь [Ніколаєва, с. 269].

• Контроль – …оцінювання рівня володіння мовою користувачем [РРЄ, с. 177].

• Контроль (самоконтроль) выявляет эффективность решения задачи, ее результат: при говорении – адекватность своего речевого продукта поставленной задаче, его воздействие на слушателя, а при чтении и аудировании – воздействие чужого (данного) речевого продукта на читающего и слушающего [Бим, с. 103].

• Оцінювання – це термін, який є ширшим від поняття контроль, і до якого відносять ефективність окремих методів або засобів, вид та якість висловлювання, що продукується згідно з програмою, задоволення учня/ вчителя, ефективність роботи вчителя [РРЄ, с. 177].

• Оцінка досягнень – те, що означають різні оцінки, інтерналізовано викладачами у відповідних контекстах, проте детально описується рідко [РРЄ, с. 42].

Види контролю за підручником С.Ю. Ніколаєвої

• Поточний контроль – … здійснюється у ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певної порції навчального матеріалу [Ніколаєва, с. 271].

• Рубіжний контроль – … проводиться після закінчення роботи над темою, тематичним циклом, в кінці чверті, року [Ніколаєва, с. 271].

• Підсумковий контроль – … реалізується після завершення відповідного ступеня навчання іноземної мови [Ніколаєва, с. 271].

• Взаємоконтроль – … здійснення контролю володіння іншомовною мовленнєвою діяльністю самими учнями [Ніколаєва, с. 272].

• Самоконтроль – це розумове вміння, яке забезпечує навчальну дію порівняння результатів власного виконання навчального завдання (програми) зі змістом і зовнішнім оформленням відповідного (заданого) іншомовного матеріалу [Ніколаєва, с. 272].

• Самокорекція – це інтелектуальне вміння, котре забезпечує безпосереднє виправлення самим учнем усвідомленої помилки з метою підвищення рівня реалізації навчально-контрольної діяльності в цілому [Ніколаєва, с. 272].

• Тестовий контроль/ тестування – … використання і проведення тесту, …це сукупність етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту [Ніколаєва, с. 273].

Види контролю за РРЄ

• Контроль досягнень – …контроль того, чого навчили, який орієнтований на курс навчання… і представляє внутрішню перспективу [РРЄ, с. 183].

• Контроль володіння – є перевіркою того, що людина може робити/ знати у зв’язку із застосуванням предмета в реальному світі і, яка представляє зовнішню перспективу [РРЄ, с. 183].

• Поточний контроль – це безперервний процес збору інформації про досягнення у навчанні, про сильні та слабкі сторони, які вчитель повинен враховувати під час планування курсу та при здійсненні зворотного зв’язку з учнями [РРЄ, с. 185].

• Підсумковий контроль – визначає досягнення в кінці курсу у вигляді оцінок [РРЄ, с. 186].

• Контроль з боку інших осіб – це судження вчителя або екзаменатора [РРЄ, с. 191].

• Самоконтроль – це судження про власне володіння мовою [РРЄ, с. 191].

• Суб’єктивний контроль – це судження, зазвичай, про якість володіння знань, винесене експертом [РРЄ, с. 188].

• Об’єктивний контроль – це контроль без суб’єктивних чинників, …як правило, непрямий тест, серед варіантів якого є лише одна правильна відповідь [РРЄ, с. 188].

• Орієнтований на норми/ нормативно-орієнтований/ критеріально-орієнтований контроль – це розміщення результатів учнів у певному порядку залежно від їх досягнень у порівнянні з іншими [РРЄ, с. 184].

• Відокремлений контроль, орієнтований на критерії – це такий підхід, в якому встановлено один «стандарт мінімальної компетенції» або «відрізаний параметр», для того щоб розділити учнів на тих, хто «володіє», і тих, хто «не володіє», без врахування ступенів якості у досягненні визначеної мети [РРЄ, с. 184].

• Комплексний контроль, орієнтований на критерії – це такий підхід, в якому окреме вміння співвідноситься з визначеним континуумом усіх релевантних ступенів уміння в сфері, про яку йдеться [РРЄ, с. 184].

• Нефіксований контроль – це контроль учителем і, можливо, учнем, виконаних у класі робіт, завдань та проектів упродовж курсу [РРЄ, с. 185].

• Фіксований контроль – це контроль, коли ставляться оцінки і приймаються рішення на основі іспиту або іншого виду контролю, який відбувається у певний день, зазвичай у кінці курсу або перед початком курсу [РРЄ, с. 185].

• Прямий контроль – оцінює те, що кандидат робить в даний момент [РРЄ, с. 186].

• Непрямий контроль – оцінює вміння, якими учні оволоділи [РРЄ, с. 186].

• Контроль умінь – вимагає від учня висловитися усно чи в письмовій формі під час прямого тестування [РРЄ, с. 187].

• Контроль знань – вимагає від учня відповісти на запитання різного типу, для того щоб продемонструвати ступінь своїх лінгвістичних знань та контролю [РРЄ, с. 187].

• Глобальний/ холістичний контроль – полягає у глобальному синтетичному судженні та в межах якого всі аспекти оцінюються інтуїтивно [РРЄ, с. 190].

• Аналітичний контроль – розглядає різні аспекти окремо [РРЄ, с. 190].

• Контроль окремих завдань/ за категоріями – …виконання одного завдання, яке оцінюється за параметрами, поданими в контрольній сітці [РРЄ, с. 191].

• Серійний контроль – передбачає оцінювання результатів виконання ізольованих контрольних завдань, які оцінюються глобально за словесною шкалою [РРЄ, с. 191].

• Самоконтроль – способность человека регулировать производимое им действие [Зимняя, с. 148].

• Лінгводидактичний тест – … підготовлений відповідно до певних вимог комплекс завдань, які пройшли попереднє випробування з метою визначення якісних показників і які дозволяють виявити в учасників тестування рівень їх мовної і/або комунікативної компетенції та оцінити результати тестування за заздалегідь встановленими критеріями [Ніколаєва, с. 273].

• Валідність – це характеристика тесту, яка показує, що саме вимірює тест і наскільки ефективно він це вимірює; придатність тесту для визначення рівня володіння певними іншомовними мовленнєвими навичками і вміннями [Ніколаєва, с. 273].

• Валідність – це можливість демонстрації того, що власне контролюється і, що у певному контексті, має бути встановлено, і наскільки отримана інформація є точною в аспекті визначення рівня володіння мовою певним кандидатом [РРЄ, с. 177].

• «Конструктивна валідність» – це кореляція між двома тестами, розробленими для контролю одного й того ж об’єкта [РРЄ, с. 178].

• Надійність тесту – це необхідна умова валідності тесту [Ніколаєва, с. 274].

• Надійність – це стабільність результатів, які одержують одні й ті ж кандидати у двох окремих, реальних чи уявних, комісіях, які реалізують експертизу [РРЄ, с. 177].

• Диференційна здатність – це характеристика тесту, яка вказує на здатність даного тесту виявляти встигаючих і невстигаючих тестованих, тобто з достатнім і недостатнім рівнем володіння іншомовними навичками і вміннями [Ніколаєва, с. 274].

• Практичність – це характеристика тесту, яка визначає: а) доступність та посильність інструкцій тесту і змісту тестових завдань для розуміння тих, хто виконує тест; б) простота організації проведення тестування в різних умовах; в) простота перевірки відповідей і визначення результатів та оцінки [Ніколаєва, с. 274].

• Економічність – це характеристика тесту, яка передбачає мінімальні витрати часу, зусиль і коштів на підготовку тесту від планування до видання [Ніколаєва, с. 274].

• Стандартизований тест – є таким, який пройшов попереднє випробування на великій кількості тестованих і має кількісні показники якості, який супро­воджується паспортом, в якому містяться норми, умови та інструкції для багаторазового використання тесту в різних умовах [Ніколаєва, с. 274].

• Нестандартизований тест – … розробляється самим учителем для своїх учнів і складається на матеріалі конкретної теми для перевірки рівня сформованості певної навички або вміння [Ніколаєва, с. 274].

• Субтест – до складу входять тестові завдання, спрямовані на один конкретний об'єкт тестового контролю, наприклад, визначення рівня володіння вимовними, граматичними або лексичними навичками, уміннями аудіювання, читання, говоріння, письма [Ніколаєва, с. 275].

• Тестове завдання – це мінімальна одиниця тесту, яка передбачає певну вербальну чи невербальну реакцію тестованого [Ніколаєва, с. 275].

• Комплекс тестів – …тести для визначення сформованості мовленнєвої компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності [Ніколаєва, с. 278].

• Типові помилки/ хибні уявлення – виникають в результаті «інтермовлення», спрощеного або викривленого уявлення про компетенцію на мові, що вивчається [РРЄ, с. 154].

• Випадкові помилки – …трапляються у володінні мовою, коли користувач/ учень не застосовує свою компетенцію належним чином [РРЄ, с. 154].

• Рейтинг за шкалою – це судження про те, що людина знаходиться на певному рівні або на певній смузі шкали, що складається з певної кількості відповідних рівнів або смуг [РРЄ, с. 189].

• Рейтинг за контрольним листом – це судження про людину згідно з листом тверджень, які відповідають певному рівню або модулю [РРЄ, с. 189].

• Враження – це повністю суб’єктивне судження, сформульоване на базі діяльності учнів у класі безвідносно до спеціального критерію і відповідності спеціальному контролю [РРЄ, с. 189].

• Кероване судження – це судження, в якому індивідуальна суб’єктивність експерта зменшується за рахунок доповнення враження свідомим контролем у відповідності до спеціальних критеріїв [РРЄ, с. 189].