- •Перелік умовних позначень і скорочень
- •1. Загальні питання методики викладання іноземних мов
- •1.1. Система освіти в Україні та викладання іноземних мов
- •1.2. Методика викладання іноземних мов як наука та її зв'язок з іншими науками
- •2. Система навчання іноземної мови
- •2.1. Поняття «система навчання» та її зміст
- •2.2. Комунікативний підхід у навчанні іноземної мови
- •2.3. Цілі навчання
- •2.4. Зміст навчання
- •2.5. Принципи навчання
- •2.6. Методи навчання
- •2.7. Засоби навчання
- •3. Лінгвопсихологічні основи навчання іноземних мов
- •3.1. Лінгвопсихологічна характеристика мовленнєвої діяльності та спілкування
- •3.2. Проблема навичок та вмінь мовлення у навчанні іноземних мов
- •3.3. Система вправ для формування навичок та вмінь мовлення
- •4. Навчання іншомовного матеріалу (формування мовної компетенції)
- •4.1. Навчання граматичного матеріалу (формування граматичної компетенції
- •4.2. Навчання лексичного матеріалу (формування лексичної компетенції
- •4.3. Навчання фонетичного матеріалу (формування фонетичної компетенції)
- •5. Навчання іншомовного спілкування (формування мовленнєвої компетенції)
- •5.1. Навчання аудіювання (формування компетенції в аудіюванні)
- •5.2. Навчання говоріння (формування компетенції в говорінні)
- •5.3. Навчання читання (формування компетенції в читанні)
- •5.4. Навчання письма (формування компетенції у письмі)
- •6. Організація та забезпечення процесу навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах
- •6.1. Особливості навчання іноземної мови у школах різного ступеню
- •6.2. Планування навчального процесу з іноземної мови
- •6.3. Вимоги до уроку іноземної мови
- •6.4. Типи і структура уроків іноземної мови
- •6.5. Аналіз уроку іноземної мови
- •6.6. Індивідуалізація процесу навчання іноземної мови
- •6.7. Інтенсивне навчання іноземної мови
- •6.8. Контроль у навчанні іноземної мови
- •6.9. Позакласна робота з іноземної мови
- •Алфавітний покажчик
- •Словник граматичних термінів
- •Використана література
3.2. Проблема навичок та вмінь мовлення у навчанні іноземних мов
Навичка – …психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психологічної енергії [Ніколаєва, с. 61].
Навыки – опыт осуществления речевой и учебной деятельности: опыт использования знаний, опыт развития в процессе обучения своих речевых (и прочих) способностей, своих психических функций, отдельных черт своей личности [Пассов, с. 88].
Навыки оформления языковых явлений – моторные или двигательные навыки [Зимняя, с. 210].
Умственные навыки – навыки использования языковых средств для выражения мысли, т. е. навыки умственной деятельности использования средств иностранного языка для отражения действительности [Зимняя, с. 211].
Коммуникативные навыки – автоматизированные действия обучаемого, производимые им при порождении промежуточных продуктов речи [Роовет, с. 221].
Навички повсякденного життя – здатність успішно виконувати звичайні дії у щоденному житті (вмиватись, одягатись, гуляти, готувати їжу, їсти і т.д.); догляд за хатнім обладнанням та його ремонт і т.д. [РРЄ, с. 104].
Автоматизованість – це одна з найголовніших якостей будь-якої навички, яка передбачає певну швидкість виконання операцій, що входять до дії, її цілісність та плавність, а також послаблення напруженості [Ніколаєва, с. 62].
Уміння – …оптимальний рівень досконалості певної діяльності [Ніколаєва, с. 62].
Вміння – …здатність виконувати певні послідовні дії [РРЄ, с. 11].
Умения осуществлять все речевые функции, необходимые для удовлетворения своих потребностей и потребностей общества [Пассов, с. 88].
Умения, подлежащие полной автоматизации, можно назвать первичными, поскольку они представляют собой первый этап развития более сложных умений [Салистра, с. 115].
Умения, осуществление которых в целом не является стереотипным повторением прежних действий, и содержащие наравне с компонентами неавтоматизированными и автоматизированные компоненты, можно назвать вторичными [Салистра, с. 115].
Умение: это способность к совершению определенного действия в вариабельных условиях; это – усвоение в каком-то действии той его общей структуры, тех общих приемов, которые относительно «свободны от частных форм выполнения» и могут быть применимы при выполнении аналогичных заданий, причем процесс применения усовершенствуется с разу на раз, с каждым случаем облегчая задания [Гурвич, с. 283].
Коммуникативные умения – умения обучаемого создавать продукты речи, соответствующие видам речевой деятельности, выделенным в качестве целей обучения на данном этапе обучения [Роовет, с. 223].
Соціальні вміння – здатність діяти відповідно до типових правил поведінки та виконувати повсякденні справи в тій мірі, в якій це властиво аутсайдерам та особи іноземцям [РРЄ, с. 104].
Професійні і технічні вміння – здатність виконувати спеціальну діяльність (розумову та фізичну), необхідну для здійснення професійних обов'язків [РРЄ, с. 104].
Вміння учитися/savoir-apprendre – здатність спостерігати за новим досвідом і брати в ньому участь, а також приєднувати нові знання до вже існуючих, змінюючи останні, якщо це потрібно [РРЄ, с. 106].
Евристичні вміння – це здатність учня сприймати новий досвід (нову мову, нових людей, нові способи поведінки і т.д.) і застосовувати інші компетенції, для того щоб діяти (на основі спостереження, здогадки про значення того, за чим спостерігаєш, аналізу, узагальнення, запам'ятовування і т.д.) у специфічні навчальній ситуації; здатність учня (особливо при застосуванні довідкових джерел мовою, що вивчається) знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію; здатність використовувати нові технології (напр., знаходити інформацію в базах даних, гіпертекстах, etc.) [РРЄ, с. 108].
Навички та вміння, пов'язані з дозвіллям – здатність ефективно виконувати дії, необхідні для організації відпочинку, напр.: у видах мистецтв (живопис, скульптура, гра на музичних інструментах і т.д.); в ручних видах праці (в'язання, вишивання, ткацтво, плетіння з лози, деревообробка і т.д.); у видах спорту (командні ігри, легка атлетика, спортивна ходьба/біг підтюпцем, сходження, плавання і т.д.); хобі (фотографія, садівництво тощо) [РРЄ, с. 104].
Знання – …результат формального навчання [РРЄ, с. 11].
Знания – совокупность знаний об изучаемом языке, о функциях иностранного языка в обществе, о культуре страны изучаемого языка, о способах наиболее эффективного овладения языком как средством общения, о возможностях влияния процесса обучения на личность учащегося [Пассов, с. 88].
Языковые знания охватывают определенную систему сведений по фонетике и орфографии, грамматике и лексике [И. А. Грузинская, цитируется по Цетлину, с. 38].
Практические знания – знания, непосредственно участвующие в формировании языковых навыков [Цетлин, с. 41].
Теоретические знания – знания, влияющие на процесс обучения иностранному языку опосредованно [Цетлин, с. 42].
Соціокультурні знання – це знання суспільства і культури спільноти країни, мова якої вивчається… [РРЄ, с. 102].
Міжкультурна свідомість – … усвідомлення ширшого діапазону культур, ніж уже наявних у тих, хто вивчає мову 1 і мову 2; … усвідомлення того, як виглядає кожна спільнота у перспективі порівняно з іншою, часто у формі національних стереотипів [РРЄ, с. 103].
Мультилінгвізм – це знання певної кількості мов або співіснування різних мов у окремому суспільстві [РРЄ, с. 4].
Плюрилінгвізм – …він або вона не сприймають ці мови у вигляді чітко розмежованих розумових блоків, проте у них формується комунікативна компетенція, всередині якої усі мовні знання і досвід є складниками, та в якій мови переплітаються та взаємодіють [РРЄ, с. 4].
