- •Перелік умовних позначень і скорочень
- •1. Загальні питання методики викладання іноземних мов
- •1.1. Система освіти в Україні та викладання іноземних мов
- •1.2. Методика викладання іноземних мов як наука та її зв'язок з іншими науками
- •2. Система навчання іноземної мови
- •2.1. Поняття «система навчання» та її зміст
- •2.2. Комунікативний підхід у навчанні іноземної мови
- •2.3. Цілі навчання
- •2.4. Зміст навчання
- •2.5. Принципи навчання
- •2.6. Методи навчання
- •2.7. Засоби навчання
- •3. Лінгвопсихологічні основи навчання іноземних мов
- •3.1. Лінгвопсихологічна характеристика мовленнєвої діяльності та спілкування
- •3.2. Проблема навичок та вмінь мовлення у навчанні іноземних мов
- •3.3. Система вправ для формування навичок та вмінь мовлення
- •4. Навчання іншомовного матеріалу (формування мовної компетенції)
- •4.1. Навчання граматичного матеріалу (формування граматичної компетенції
- •4.2. Навчання лексичного матеріалу (формування лексичної компетенції
- •4.3. Навчання фонетичного матеріалу (формування фонетичної компетенції)
- •5. Навчання іншомовного спілкування (формування мовленнєвої компетенції)
- •5.1. Навчання аудіювання (формування компетенції в аудіюванні)
- •5.2. Навчання говоріння (формування компетенції в говорінні)
- •5.3. Навчання читання (формування компетенції в читанні)
- •5.4. Навчання письма (формування компетенції у письмі)
- •6. Організація та забезпечення процесу навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах
- •6.1. Особливості навчання іноземної мови у школах різного ступеню
- •6.2. Планування навчального процесу з іноземної мови
- •6.3. Вимоги до уроку іноземної мови
- •6.4. Типи і структура уроків іноземної мови
- •6.5. Аналіз уроку іноземної мови
- •6.6. Індивідуалізація процесу навчання іноземної мови
- •6.7. Інтенсивне навчання іноземної мови
- •6.8. Контроль у навчанні іноземної мови
- •6.9. Позакласна робота з іноземної мови
- •Алфавітний покажчик
- •Словник граматичних термінів
- •Використана література
5.4. Навчання письма (формування компетенції у письмі)
Письмо – це неперехідна пам'ять поколінь, яка зберігає повідомлення про події та справи минулих віків і тисячоліть; – це графічна форма мови [Ніколаєва, с. 205, 206].
Писемна продуктивна діяльність/ письмо – користувач мовою, який пише, породжує письмовий текст, призначений для читання одним або кількома читачами [РРЄ, с. 61].
Текст – це все написане [Ніколаєва, с. 205].
Текст – є певним відрізком мовлення чи висловлюванням (усним та/або писемним), що стосується специфічної сфери. У процесі виконання певного завдання він стає актом мовленнєвої діяльності і може бути як опорою так і метою, як продуктом так і процесом [РРЄ, с. 10].
Текст – застосовується для позначення певного мовленнєвого відрізка як в усній, так і в письмовій формі, який користувачі/ті, хто навчаються, сприймають, продукують або якими обмінюються; – це результат процесу мовленнєвої продукції; – це центр будь-якого акту мовленнєвого спілкування, зовнішня предметна з’єднувальна ланка між тим, хто продукує, і тим, хто сприймає [РРЄ, с. 93, 97, 98].
Побудова тексту – знання правил побудови певної спільноти [РРЄ, с. 123].
Писемне мовлення – це письмо в широкому розумінні терміна – це специфічний код мовленнєвої діяльності, кодування інформації з урахуванням графічного способу зв’язку; – вміння викладати думки у письмовій формі [Ніколаєва, с. 206, 210].
Вміти писати – це графічно правильно зображати літери алфавіту, трансформувати в букви звуки та звукосполучення, асоціюючи при цьому звуковий, графічний та кінестетичний образи слова з йог значенням; орфографічно правильно писати слова, словосполучення, ставити знаки пунктуації; оперувати мовними структурами; вміти формулювати свої думки в письмовій формі [Ніколаєва, с. 208].
Задача обучения письменной речи сводится к формированию у обучающих определенных речевых умений [Мусницкая, с. 262].
Навчання техніки письма – …полягає у формуванні в учнів графічних/ каліграфічних та орфографічних навичок [Ніколаєва, с. 210].
Каліграфічні навички – це навички написання букв і буквосполучень як окремо, так і в писемному мовленні [Ніколаєва, с. 210].
Орфографічні навички – це навички написання слів у відповідності до правил використання письмових знаків у кожному конкретному слові [Ніколаєва, с. 212].
Изложение – вид упражнения, при выполнении которого реализуется несколько целей:
Совершенствуются умения рецептивных видов речевой деятельности, понимания и запоминания воспроизводимой рецептивной информации;
Вырабатываются умения ориентации в тексте, определения смысловых центров, выявления логической последовательности фактов, событий, явлений, о которых идет речь в тексте;
Развивается умение дифференциации информации;
Лучше усваивается языковой материал изучаемого урока;
Контролируется усвоение языкового материала, уровень развития языковых навыков и умений излагать письменно определенное содержание [Мусницкая, с. 264].
Конспект – это выбор из текста опорных предложений, несущих основное смысловое содержание, сокращение внутри этих предложений и запись мыслей автора текста-источника в свернутой обобщенной форме с целью дальнейшего использования этих записей (в частности, для восстановления текста авторского сообщения) [Мусницкая, с. 266].
Реферирование – написание реферата – заключается в лаконичном изложении основных мыслей текста-источника, их систематизации, обобщении и оценке [Мусницкая, с. 266].
Аннотирование – написание аннотации – заключается в кратком, максимально компрессированном связном изложении основного содержания текста-источника с целью ориентации реципиента, сообщения ему кратких сведений о заключенной в тексте информации, ее направленности, ценности и назначении [Мусницкая, с. 268].
Описание предполагает письменную передачу впечатлений автора от фактов, явлений, событий, предметов и их признаков с целью создания определенного образа [Мусницкая, с. 269].
Написание письма – письменного сообщения творческого характера, которое может быть личным или деловым, - ставит целью, как правило, передачу адресату определенной информации и/или побуждение его к определенной деятельности [Мусницкая, с. 269].
Сочинение как обычная речевая деятельность, особый, сложный вид творческого упражнения, характеризуется спецификой приемов [Мусницкая, с. 270].