Додатковий матеріал

Додаток 1. План аналізу програми:

І. Дати загальну характеристику структури курсу біології людини в шкільній програмі: в яких класах вивчається, кількість годин на навчальний рік і тиждень, кількість навчальних тем, логічна послідовність їх розподілення тощо.

ІІ. Ознайомитися з пояснювальною запискою шкільної програми:

• основні завдання розділів “Людина” та «Біологічні основи поведінки людини»;

• основні змістовні лінії розділів;

• які вимоги до виконання практичної частини програми визначені в пояснювальній записці.

ІІІ. Дати аналіз змісту і структури програми:

ознайомитися із змістом і структурою програми окремих тем розділу “Людина” та «Біологічні основи поведінки людини»;

• виявити мету і завдання кожної теми розділів;

• показати на прикладі теми логіку пізнання, відповідно якій навчання повинно мати розвивальний характер і прикладну спрямованість;

• навести приклади внутрішньопредметних зв’язків розділів “Людина” та «Біологічні основи поведінки людини» з розділами шкільного курсу біології 7 та 8 класів;

• навести приклади питань з окремих тем, які сприяють валеологічному, медичному, екологічному вихованню учнів.

ІV. Визначити методичні основи побудови програми:

• з’ясувати, як змінюються вимоги до характеристики систем органів, організму людини взагалі в порівнянні з характеристикою організму тварин у курсі біології тварин;

• вияснити опорні знання з попередній курсів біології, які допомагають поглибити, розширити знання учнів в курсі біології людини;

• виявити міжпредметні зв’язки курсу біології людини з фізикою та хімією;

• визначити відповідність демонстрацій, лабораторних та практичних робіт до теоретичних положень тем розділів “Людина” та «Біологічні основи поведінки людини»;

• обґрунтувати методичну доцільність структури розділів “Людина” та «Біологічні основи поведінки людини» в шкільній програмі. Визначити позитивні моменти та недоліки в системі розподілу навчального матеріалу.

Додаток 2. План аналізу підручника:

І. Дотримання дидактичних принципів у змісті та структурі підручника:

• принцип інтегрованості (об’єднання анатомо-морфологічних, фізіологічних, цито-гістологічних, біофізичних, біохімічних, медичних гігієнічних, валеологічних, психологічних, екологічних елементів знань при вивченні організму людини);

• принцип системності (цілісність уявлення про організм людини, як біологічну систему; взаємозв'язок між компонентами системи; використання між- та внутрішньопредметних зв'язків);

• принцип доступності та науковості (врахування вікових особливостей учнів, їх пізнавальних інтересів; розкриття наукових фактів на сучасному рівні розвитку науки );

• принцип логічності (формування нових знань на базі засвоенних; дотримання певної логічної низки викладання та сприйняття знань);

• принцип зв’язку теорії з практикою (розкрити на конкретних прикладах).

ІІ. Аналіз методичної основи підручника:

• які види текстового компоненту використано при викладенні вивчаємої інформації, частка проблемного викладення матеріалу;

• з чого складається апарат організації засвоєння, співвідношення завдань репродуктивно-відтворювального і проблемно-пошукового рівня ;

• чи пов’язаний ілюстративний матеріал з текстом, його інформативність. Як сприяє його художнє оформлення активізації емоційної сфери учня;

• як підручник допомагає самостійному отриманню знань.

Додаток 3. План аналізу робочого зошита:

• відповідність змісту і структури навчального матеріалу зошита шкільній програмі;

• чи запропоновано план вивчення теми, основні вимоги до знань і вмінь учнів з кожної теми;

• проаналізуйте логічність роботи з термінам: чи виділені основні поняття теми, особливо ті, що вказані у вимогах програми, яким чином встановлюються логічні зв’язки з раніше вивченими термінами і поняттями, чи передбачена система вправ на встановлення нових логічних зв’язків між новими знаннями та набутими раніше;

• проаналізувати, як методичний апарат зошита сприяє мотивації пізнавальної діяльності учнів ( чи є на початку уроку – питання і завдання на актуалізацію знань, навичок; при вивченні нового матеріалу – завдання для усвідомлення, запам’ятовування, узагальнення, систематизації матеріалу, використання знань, навичок, вмінь; для перевірки знань – питання та завдання). Навести приклади;

• проаналізуйте характер питань. Знайдіть приклади питань проблемного і репродуктивного характеру, які потребують коротких відповідей, систему вправ на повторення і використання знань у нестандартних ситуаціях;

• чи включені лабораторні та практичні роботи, передбачені навчальною програмою, надається інструкція до їх виконання;

• які методи і прийоми запропоновані для вивчення нового матеріалу, чи сприяють вони розвитку пізнавальної діяльності учнів;

• зверніть увагу на загальне оформлення зошита.

Додаток 4. План підготовки до уроку:

1. Розробка системи уроків із теми або розділу.

2. Визначення навчально-розвивально-виховних задач уроку на основі програми, методичних посібників, шкільного підручника та додаткової літератури.

3. Добір оптимального змісту матеріалу уроку, розподілення його на ряд закінчених у смисловому відношенні блоків, частин, виділення опорних знань, дидактична обробка.

4. Виділення головного матеріалу, який учень повинен усвідомити і запам’ятати на уроці.

5. Виходячи із задач уроку та його змісту, визначення типу уроку, структури, логічної послідовності його етапів, методів та прийомів, які доцільно використовувати на уроці.

6. Встановлення зв’язків даного матеріалу з іншими предметами, застосування їх при вивченні нового матеріалу та формуванні нових вмінь і навичок.

7. Планування всіх дій вчителя та учнів на всіх етапах уроку, і перш за все під час оволодівання новими знаннями і вміннями, а також застосування їх у нестандартних ситуаціях.

8. Добір дидактичних засобів уроку (кінофільмів та презентацій, таблиць, карток, схем, додаткової літератури тощо).

9. Перевірка обладнання і технічних засобів навчання.

10. Планування запису і замальовок на дошці вчителем та виконання аналогічної роботи учнями на дошці та у зошитах.

11. Передбачення обсягу і форми самостійної роботи учнів на уроці, її спрямованість на подальше формування самостійності учнів при добуванні знань.

12. Визначення форм та прийомів закріплення отриманих знань та набутих вмінь на уроці і вдома, прийомів узагальнення і систематизації знань.

13. Визначення змісту, обсягу і форми домашнього завдання, вибір методики його виконання.

14. Визначення форми підсумків уроку.

15. Планування позаурочної роботи за даною темою.

16. Складання і запис загального плану уроку. Розподілення часу на різні етапи уроку (приблизно).

Приблизний план уроку:

1. тема уроку;

2. задачі (освітні, розвиваючі, виховні);

3. методи (вказати всі і визначити основний);

4. необхідне обладнання та посібники (перелік);

5. питання та завдання для перевірки якості раніше засвоєного матеріалу (перевірка минулої теми, запитання на актуалізацію опорних знань);

6. викладення нового матеріалу (із позначенням послідовності блоків вивчаємого змісту і методів, наочності, що ним відповідає);

7. практична та інтелектуальна діяльність школярів по закріпленню вивченого на уроці матеріалу;

8. домашнє завдання (можна запропонувати учням після об’яви теми).

Вимоги до запису конспекту уроку:

1. на широких полях, напроти матеріалу, що відповідає даному етапу уроку, вказати методи, прийоми, засоби навчання;

2. кожний етап уроку чітко виділити, щоб не загубитися в тексті;

3. підкреслити найбільш важливі ідеї вивчаємого змісту, опорні терміни, поняття або словосполучення;

4. текст не переобтяжувати надлишковими фактами та ідеями, які учні не в змозі засвоїти. Водночас, не треба обмежуватися тільки змістом підручника, щоб було цікаво на уроці всім учням;

5. в конспекті обов’язково позначити місце та зміст самостійної інтелектуальної або практичної роботи учнів;

6. у тексті конспекту вказати всі логічні переходи, зв'язки між різними етапами уроку. Урок повинен представляти собою єдине ціле, а не безліч окремих фрагментів. Основний зміст уроку повинен бути написаний коротко, у тезисній формі;

7. до тексту включити додатковий матеріал, від якого можна безболісно відмовитися, якщо вибрано час уроку;

8. особливу увагу приділити розробці різних засобів контролю засвоєння знань та умінь. Варіанти запитань і завдань записати у логічній послідовності, можна виділити різними кольорами у тексті;

9. сформулювати коротко домашнє завдання. Запропонувати завдання творчої спрямованості.

Форма конспекту уроку:

• Дата.

• Номер уроку із даної теми (розділу).

• Тема уроку.

• Мета і освітні, розвиваючі та виховні задачі.

• Тип і вид уроку.

• Методи навчання.

• Обладнання уроку.

• Структура уроку: зміст уроку (чітко виділити етапи уроку). Види діяльності учителя і учнів (методи, прийоми, засоби навчання, характер і форми організації пізнавальної діяльності).

Додаток 5. План аналізу уроку:

І. Загальні відомості: дата, школа, клас, прізвище, ім’я, по батькові учителя, кількість учнів за обліком, кількість присутніх, місце проведення.

ІІ. Обладнання:

• підготовка наочності, доцільність її використання для досягнення мети;

• організація учнів на початку уроку.

ІІІ. Тип і структура уроку:

• відповідність типу дидактичній меті уроку, типу структурі уроку;

• місце уроку в системі занять по темі;

• зв’язок з попереднім уроком, як відбувається;

• послідовність окремих етапів, раціональність розподілу часу;

• цілісність і завершеність уроку, як підбиваються підсумки.