30. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.

Частина1 cт. 14 КК передбачає, що готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів

чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинен-ня злочину. При цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що

не залежали від волі винного.

Готування до злочину є початковою стадією вчинення злочину, одним із видів незакінченого злочину. При готуванні до злочину дії винного ще безпосередньо не спрямовані на об’єкт і не ставлять його в безпосередню небезпеку. Суб’єкт ще не виконує того діяння, яке є необхідною ознакою складу злочину. З об’єктивної сторони готування до злочину може про-являтися у різноманітних діяннях, але спільним для них є те, що всі вони передбачають створення умов для вчинення конкретного закінченого зло чину. Проте він не доводиться до кінця, припиняється з причин, що не за-лежали від волі винного. Наприклад, останнього затримали органи влади чи інші обставини перешкодили завершити злочин.

Із суб’єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто винний усвідомлює, що він створює умови з метою вчинення певного злочину і бажає створити такі умови. При цьому він

має намір не обмежуватися тільки готуванням до злочину, яке може бути закінченим і незакінченим, а вчинити такі дії, які призведуть до закін-чення злочину, але йому не вдається реалізувати свій умисел, зробити це, довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.

2. Види готування до злочину. Відповідно до ч. 1 ст. 14 КК готу-вання до злочину виявляється в таких формах: а) підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину; б) пристосування засобів чи знарядь

для вчинення злочину; в) підшукування співучасників; г) змова щодо вчинення злочину; д) усунення перешкод; е) інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину— це будь-які дії щодо придбання, одержання, тимчасового запозичення, купівлі, по-шуку, винайдення тощо засобів чи знарядь для вчинення злочину. Спосіб підшукування засобів та знарядь учинення злочину може бути як зло-чинним, так і незлочинним. Під засобами вчинення злочину слід розу-міти предмети матеріального світу, які застосовуються при вчиненні злочину. Вони або необхідні для вчинення злочину, або полегшують чи прискорюють його вчинення. Наприклад: підроблені документи для шахрайства, одурманюючі речовини для зґвалтування та ін.

Знаряддя вчинення злочину— це предмети, призначені для безпо-середнього виконання дій, що утворюють об’єктивну сторону складу закінченого злочину(наприклад, зброя, відмички тощо). Зокрема, під знаряддям злочину щодо корисливих посягань на власність слід розу-міти такі предмети чи технічні засоби, які умисно використовуються для викрадення майна чи заволодіння ним, а також для полегшення

вчинення чи приховування злочину. Транспортні засоби можуть бути визнані знаряддям злочину не тільки тоді, коли вони використовува-лися для безпосереднього вилучення майна чи заволодіння ним, а й тоді, коли без їх використання вчинення злочину було б неможливим чи надто складним(транспортування членів злочинної групи до місця вчинення злочину, перевезення викраденого майна з місця вчинення злочину тощо).

Змова на вчинення злочину — це попередній зговір двох або більше осіб з метою спільного вчинення злочину.

Усунення перешкод — це ліквідація перешкод, позбавлення від пере-пон, які заважають учиненню злочину, здійсненню злочинного наміру.

Інше умисне створення умов для вчинення злочину— це найрізно-манітніші дії, що створюють можливість для вчинення злочину. На-приклад: підготовка місця вчинення злочину, сховища для приховуван-ня викраденого, запобігання розкриттю запланованого злочину, бо вони роблять можливим його вчинення, тощо.

Підшукування або пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину, підшукування співучасників, змова на вчинення злочину, усунення перешкод— ці дії також охоплюються поняттям«створення умов для вчинення злочину», бо є їх різновидами, але, враховуючи їх поширення, законодавець виділяє їх у самостійні види готування до злочину.

Відмежування готування до злочину від виявлення умислу.

Готування до злочину слід відмежовувати від виявлення умислу. Під виявленням умислу розуміють прояв особою в той чи інший спосіб (усно, письмово, іншим шляхом) наміру вчинити певний злочин. Від-повідно до ст. 11 КК злочином визнається передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння(дія чи бездіяльність), учинене суб’єктом злочину. Воно посягає на об’єкт, який перебуває під охоро-ною закону. Тому і початкова стадія вчинення злочину може бути про-явлена лише в суспільно небезпечній дії чи бездіяльності. При вияв-ленні умислу відсутні самі дія чи бездіяльність, тому виявлення умис-лу не розглядається як стадія вчинення злочину і не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Від виявлення умислу слід відрізняти такі самостійні злочини, як погроза вбивством(ст. 129 КК), погроза знищення майна(ст. 195 КК), погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали

(ст. 266 КК), погроза щодо працівника правоохоронного органу(ч. 1 ст. 345), щодо державного чи громадського діяча(ч. 1 ст. 346 КК), щодо захисника чи представника особи(ч. 1 ст. 398 КК), щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок(ч. 1 ст. 350 КК), щодо судді, народного засідателя чи присяжного(ч. 1 ст. 377 КК), щодо начальника(ч. 1 ст. 405 КК), погроза вчинення на-паду на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист, а також погроза викрадення або позбавлення волі цих осіб з метою впливу на характер їх діяльності або на діяльність держав чи організацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень(ч. 2 ст. 444 КК). У цих випадках карається не сам умисел, а суспільно небезпечне діяння(погроза), навіть якщо у того, хто погрожує, і не було наміру в подальшому реалізувати по-грозу, бо тут заподіюється безпосередня шкода безпеці життя, здоров’ю, громадській безпеці, безпеці осіб, зазначених у законі, тощо.