- •Поняття кримінального права України.
- •Завдання кримінального права України.
- •Система кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права, зв’язок і відмінності між ними.
- •Поняття і значення принципів кримінального права.
- •Система принципів кримінального права.
- •Принцип законності в кримінальному праві України.
- •Принцип невідворотності відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип особистої відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип вини і відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип справедливості в кримінальному праві.
- •Принцип гуманізму в кримінальному праві.
- •Принцип рівності осіб перед законом в кримінальному праві.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття диспозиції кримінально-правової норми та її види.
- •Поняття санкції кримінально-правової норми та її види.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність в просторі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність по колу осіб.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину: законодавче і теоретичне визначення.
- •Поняття, види і значення складу злочину.
- •27. Класифікація злочинів, її критерії та кримінально-правове значення.
- •28. Злочин і злочинність. Поняття, причини і умови, показники злочинності.
- •29. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •30. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
- •31. Поняття, ознаки і види замаху на злочин.
- •32. Підстави і межі кримінальної відповідальності за замах на злочин.
- •33. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •34. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •35. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння.
- •36. Поняття кримінальної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.
- •37. Підстави кримінальної відповідальності.
- •39. Поняття і значення об’єкта злочину.
- •40. Об’єкт і предмет злочину.
- •41. Класифікація об’єктів злочинів.
- •42. Безпосередній об’єкт злочину, його види та значення.
- •43. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину.
- •44. Суспільно небезпечне діяння та його форми.
- •45. Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час, місце вчинення злочину, та їх кримінально-правове значення.
- •46. Поняття, види і значення суспільно небезпечних наслідків.
- •47. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками.
- •48. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •49. Поняття суб’єкта злочину та його ознаки.
- •50. Осудність, як одна з ознак суб’єкта злочину.
- •51. Неосудність та її критерії
- •52. Обмежена осудність
- •53. Спеціальний суб’єкт злочину
- •55. Поняття і зміст вини. Значення вини.
- •56. Форми вини, критерії і значення їх виділення
- •57. Умисел, як форма вини. Види умислу
- •58. Необережність та її види
- •59. Поняття, види та кримінально-правове значення помилки
- •61. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості
- •62. Мотив і мета вчинення злочину, їх кримінально-правове значення.
- •63. Поняття співучасті у злочині. Значення інституту співучасті
- •64. Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення
- •65. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
- •66. Види співучасників злочину
- •67.Поняття виконавця злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •68. Поняття пособника злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •69. Поняття підбурювача злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •70. Поняття організатора злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •71. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •72. Відповідальність за співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом
- •73. Добровільна відмова співучасників
- •74. Ексцес співучасника злочину та його види. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників злочину
- •75. Поняття і ознаки множинності злочинів
- •76. Види множинності злочинів, критерії і значення їх виділення.
- •77. Поняття і види повторності злочинів.
- •78. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів.
- •79. Поняття, види і кримінально-правове значення рецидиву злочину.
- •80. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.
50. Осудність, як одна з ознак суб’єкта злочину.
Стаття 19. Осудність
1. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
3. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.
51. Неосудність та її критерії
Неосудність - це такий стан особи, коли вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, "не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки" (ч. 2 ст. 19 КК). Відповідно до ст. 19 КК неосудність визначається тільки щодо часу вчинення особою суспільно небезпечного діяння і тільки у зв'язку з ним. Неприпустимо за межами такого діяння порушувати питання про неосудність або осудність особи.
У КК поняття неосудності визначається за допомоги двох критеріїв: медичного і юридичного.
Юридичний критерій неосудності виражається в нездатності особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, саме внаслідок наявності психічного захворювання, тобто критерію медичного. У ч. 2 ст. 19 КК юридичний критерій неосудності виражений двома ознаками: 1) інтелектуальною - особа не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність); 2) вольовою - особа не могла керувати ними. Під "своїми діями" (бездіяльністю) мають на увазі не будь-яку поведінку психічно хворого, а тільки ті його суспільно небезпечні дії (бездіяльність), що передбачені певною статтею КК.
Як уже зазначалося, у КК поняття неосудності трактується через два критерії: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний). Хоча в кримінально-правовій теорії існує й інший погляд. Так, Є. Стрельцов вважає, що слід виділяти три критерії: юридичний, психологічний і медичний. Відмінність від загальноприйнятого погляду полягає в тому, що виділяється окремо психологічний критерій, який відповідає юридичному у вищезгаданій структурі неосудності. За Є. Стрельцовим, юридичний критерій - це факт вчинення злочину.
Медичний критерій окреслює всі можливі психічні захворювання, що істотно впливають на свідомість і волю людини. У ч. 2 ст. 19 КК зазначено чотири види психічних захворювань: 1) хронічна психічна хвороба - до цих захворювань належать: шизофренія, епілепсія, параноя, прогресивний параліч, маніакально-депресивний психоз та ін. Усі ці хвороби є прогресуючими, важковиліковними чи взагалі невиліковними; 2) тимчасовий розлад психічної діяльності - це гостре, нетривале психічне захворювання, що відбувається у вигляді нападів. Це захворювання раптово виникає і за сприятливих обставин раптово минає. До таких захворювань належать різного роду патологічні афекти, алкогольні психози, біла гарячка та ін.; 3) недоумство (олігофренія) - є постійним, природженим видом порушення психіки, що вражає розумові здібності людини. Існують три форми слабоумства: ідіотія (найбільш глибокий ступінь розумового недорозвитку), імбецильність (менш глибокий), дебільність (найлегша форма); 4) інший хворобливий стан психіки - це такий хворобливий розлад психіки, який не охоплює раніше названі три види психічних захворювань. До них належать тяжкі форми психастенії, явища абстиненції при наркоманії (наркотичне голодування) та ін. Для наявності медичного критерію неосудності досить встановити, що на час вчинення суспільно небезпечного діяння особа страждала хоча б на одне із зазначених захворювань. Наявність медичного критерію є лише підставою для встановлення критерію юридичного, який остаточно визначає стан неосудності.