- •Поняття кримінального права України.
- •Завдання кримінального права України.
- •Система кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права, зв’язок і відмінності між ними.
- •Поняття і значення принципів кримінального права.
- •Система принципів кримінального права.
- •Принцип законності в кримінальному праві України.
- •Принцип невідворотності відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип особистої відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип вини і відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип справедливості в кримінальному праві.
- •Принцип гуманізму в кримінальному праві.
- •Принцип рівності осіб перед законом в кримінальному праві.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття диспозиції кримінально-правової норми та її види.
- •Поняття санкції кримінально-правової норми та її види.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність в просторі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність по колу осіб.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину: законодавче і теоретичне визначення.
- •Поняття, види і значення складу злочину.
- •27. Класифікація злочинів, її критерії та кримінально-правове значення.
- •28. Злочин і злочинність. Поняття, причини і умови, показники злочинності.
- •29. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •30. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
- •31. Поняття, ознаки і види замаху на злочин.
- •32. Підстави і межі кримінальної відповідальності за замах на злочин.
- •33. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •34. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •35. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння.
- •36. Поняття кримінальної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.
- •37. Підстави кримінальної відповідальності.
- •39. Поняття і значення об’єкта злочину.
- •40. Об’єкт і предмет злочину.
- •41. Класифікація об’єктів злочинів.
- •42. Безпосередній об’єкт злочину, його види та значення.
- •43. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину.
- •44. Суспільно небезпечне діяння та його форми.
- •45. Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час, місце вчинення злочину, та їх кримінально-правове значення.
- •46. Поняття, види і значення суспільно небезпечних наслідків.
- •47. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками.
- •48. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •49. Поняття суб’єкта злочину та його ознаки.
- •50. Осудність, як одна з ознак суб’єкта злочину.
- •51. Неосудність та її критерії
- •52. Обмежена осудність
- •53. Спеціальний суб’єкт злочину
- •55. Поняття і зміст вини. Значення вини.
- •56. Форми вини, критерії і значення їх виділення
- •57. Умисел, як форма вини. Види умислу
- •58. Необережність та її види
- •59. Поняття, види та кримінально-правове значення помилки
- •61. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості
- •62. Мотив і мета вчинення злочину, їх кримінально-правове значення.
- •63. Поняття співучасті у злочині. Значення інституту співучасті
- •64. Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення
- •65. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
- •66. Види співучасників злочину
- •67.Поняття виконавця злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •68. Поняття пособника злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •69. Поняття підбурювача злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •70. Поняття організатора злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •71. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •72. Відповідальність за співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом
- •73. Добровільна відмова співучасників
- •74. Ексцес співучасника злочину та його види. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників злочину
- •75. Поняття і ознаки множинності злочинів
- •76. Види множинності злочинів, критерії і значення їх виділення.
- •77. Поняття і види повторності злочинів.
- •78. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів.
- •79. Поняття, види і кримінально-правове значення рецидиву злочину.
- •80. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.
44. Суспільно небезпечне діяння та його форми.
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони будь-якого злочину є діяння у формі дії або бездіяльності.
Суспільно небезпечне діяння – це дія або бездіяльність, що являють собою суму вольових рухів тіла, фізичних і психічних засобів людини, які безпосередньо чи опосередковано заподіюють шкоду об’єктові.
Злочинна дія із зовнішньої сторони виражається в активній, свідомій, суспільно небезпечній, протиправній поведінці суб’єкта. Злочинна дія може виражатись як в окремому (одиничному) русі тіла, так і в їх множинності (сукупності). Злочинною є лише добровільна дія, тобто результат вільного прояву бажання.
Злочинна дія із зовнішньої сторони завжди являє собою негативний суспільно небезпечний вплив суб’єкта на матеріальні і нематеріальні блага, які охороняються кримінальним законом. Цей вплив може виражатись як у фізичних діях (фізичні дії) - застосування мускульної, фізичної сили, у певних випадках поєднаної із знаряддями вчинення злочину (наприклад, ст. ст. 115, 116, 117, 121 КК України), так і за допомогою слів, жестів (інформаційні дії). Інформаційні дії полягають у такій суспільно небезпечній поведінці, яка спрямована на передачу відповідної інформації іншим особам і висловлюється в словесній (вербальній) формі, а також у формі різноманітних дій, що несуть інформацію: смислових жестах та виразних рухах (міміка і пантоміміка) – (наприклад, ст. ст. 129, 266, ч.1 ст.345, ч.1 ст.346 КК України).
Злочини, які вчиняються лише дією – абсолютна більшість злочинів. Наприклад, ст. 134, 151, 152, 178, 194, 224, 269, 308 КК.
45. Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час, місце вчинення злочину, та їх кримінально-правове значення.
Місце вчинення злочину – це певна територія, де злочин було розпочато, продовжено, закінчено, або де злочин було припинено.
Час вчинення злочину – час вчинення особою передбаченої кримінальним законом дії або бездіяльності (ч.3 ст.4 КК України).
Спосіб вчинення злочину – сукупність методів, прийомів, певна послідовність рухів, що застосовуються суб’єктом для вчинення злочину.
Знаряддя вчинення злочину – речі матеріального світу, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода об’єктові кримінально-правової охорони.
Засоби вчинення злочину – речі матеріального світу, якими безпосередньо не заподіюється істотна шкода об’єктові кримінально-правової охорони, але які полегшують вчинення злочину.
Обстановка вчинення злочину – це ті об’єктивні зовнішні (публічні) обставини (умови), в яких відбувається подія злочину.
Вищевказані ознаки є факультативними ознаками об’єктивної сторони злочину.
В тих випадках, коли ці факультативні ознаки вказані в диспозиції норми кримінального закону, яка закріплює конкретний склад злочину, вони виконують роль обов’язкових (кваліфікуючих) ознак. Наприклад, ст. ст. 187, 190, 258, 272, 342, 392, 432 КК. Їх відсутність при кваліфікації вчиненого суб’єктом означає і відсутність даного складу злочину.
У тих випадках, коли ці факультативні ознаки не вказані в диспозиції норми кримінального закону, яка закріплює даний склад злочину, вони не мають кваліфікуючого значення і враховуються судом при індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання.