- •Поняття кримінального права України.
- •Завдання кримінального права України.
- •Система кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права, зв’язок і відмінності між ними.
- •Поняття і значення принципів кримінального права.
- •Система принципів кримінального права.
- •Принцип законності в кримінальному праві України.
- •Принцип невідворотності відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип особистої відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип вини і відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип справедливості в кримінальному праві.
- •Принцип гуманізму в кримінальному праві.
- •Принцип рівності осіб перед законом в кримінальному праві.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття диспозиції кримінально-правової норми та її види.
- •Поняття санкції кримінально-правової норми та її види.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність в просторі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність по колу осіб.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину: законодавче і теоретичне визначення.
- •Поняття, види і значення складу злочину.
- •27. Класифікація злочинів, її критерії та кримінально-правове значення.
- •28. Злочин і злочинність. Поняття, причини і умови, показники злочинності.
- •29. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •30. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
- •31. Поняття, ознаки і види замаху на злочин.
- •32. Підстави і межі кримінальної відповідальності за замах на злочин.
- •33. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •34. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •35. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння.
- •36. Поняття кримінальної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.
- •37. Підстави кримінальної відповідальності.
- •39. Поняття і значення об’єкта злочину.
- •40. Об’єкт і предмет злочину.
- •41. Класифікація об’єктів злочинів.
- •42. Безпосередній об’єкт злочину, його види та значення.
- •43. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину.
- •44. Суспільно небезпечне діяння та його форми.
- •45. Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час, місце вчинення злочину, та їх кримінально-правове значення.
- •46. Поняття, види і значення суспільно небезпечних наслідків.
- •47. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками.
- •48. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •49. Поняття суб’єкта злочину та його ознаки.
- •50. Осудність, як одна з ознак суб’єкта злочину.
- •51. Неосудність та її критерії
- •52. Обмежена осудність
- •53. Спеціальний суб’єкт злочину
- •55. Поняття і зміст вини. Значення вини.
- •56. Форми вини, критерії і значення їх виділення
- •57. Умисел, як форма вини. Види умислу
- •58. Необережність та її види
- •59. Поняття, види та кримінально-правове значення помилки
- •61. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості
- •62. Мотив і мета вчинення злочину, їх кримінально-правове значення.
- •63. Поняття співучасті у злочині. Значення інституту співучасті
- •64. Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення
- •65. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
- •66. Види співучасників злочину
- •67.Поняття виконавця злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •68. Поняття пособника злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •69. Поняття підбурювача злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •70. Поняття організатора злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •71. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •72. Відповідальність за співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом
- •73. Добровільна відмова співучасників
- •74. Ексцес співучасника злочину та його види. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників злочину
- •75. Поняття і ознаки множинності злочинів
- •76. Види множинності злочинів, критерії і значення їх виділення.
- •77. Поняття і види повторності злочинів.
- •78. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів.
- •79. Поняття, види і кримінально-правове значення рецидиву злочину.
- •80. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.
41. Класифікація об’єктів злочинів.
Об’єкти злочину традиційно класифікують “по вертикалі” на загальний, родовий та безпосередній.
Загальний об’єкт злочину
Родовий об’єкт
Найбільше значення для правозастосовної діяльності має безпосередній об’єкт злочину. Безпосереднім об’єктом у науці кримінального права називають соціальні цінності, на які посягає конкретна злочинна дія або бездіяльність.
Додатковою ланкою у класифікації об’єктів злочину “по вертикалі” є видовий об’єкт – який можна визначити як підгрупу близьких, схожих соціальних благ, які входять до більш великої групи споріднених цінностей, що заслуговує єдиної, комплексної кримінально-правової охорони. Видовий об’єкт співвідноситься з родовим об’єктом як “вид з родом” або частина з цілим.
У теорії кримінального права широко відома також класифікація безпосередніх об’єктів злочинів “за горизонталлю” на основний та додатковий.
Основний безпосередній об’єкт злочину Обов’язковий додатковий безпосередній об’єкт злочину
Факультативний додатковий безпосередній об’єкт
42. Безпосередній об’єкт злочину, його види та значення.
Найбільше значення для правозастосовної діяльності має безпосередній об’єкт злочину. Безпосереднім об’єктом у науці кримінального права називають соціальні цінності, на які посягає конкретна злочинна дія або бездіяльність.
У теорії кримінального права широко відома також класифікація безпосередніх об’єктів злочинів “за горизонталлю” на основний та додатковий.
Основний безпосередній об’єкт злочину – це конкретне, охоронюване нормою закону України про кримінальну відповідальність (КК України) суспільне відношення (або цінність), на яке посягає цей злочин і якому при цьому завжди заподіюється або може бути заподіяна шкода.
Обов’язковий додатковий безпосередній об’єкт злочину – це конкретне охоронюване нормою закону України про кримінальну відповідальність (КК України) суспільне відношення (або цінність), яке в інших випадках є самостійним об’єктом кримінально-правової охорони, а в разі вчинення цього злочину йому обов’язково заподіюється або може бути заподіяна шкода.
Факультативний додатковий безпосередній об’єкт – це конкретне охоронюване нормою закону України про кримінальну відповідальність (КК України) суспільне відношення, яке в інших випадках є самостійним об’єктом кримінально-правової охорони, а в разі вчинення цього злочину йому не завжди заподіюється або може бути заподіяна шкода.
43. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину.
Об’єктивна сторона злочину – це зовнішня сторона (зовнішнє вираження) злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину (вчений М.І.Панов).
Об’єктивна сторона злочину – сукупність закріплених в кримінальному законі ознак, котрі характеризують зовнішню сторону злочину і з позиції законодавця є необхідними і достатніми для притягнення винного до кримінальної відповідальності. (вчений Ф.Г.Бурчак).
Об’єктивна сторона злочину – це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону злочину (вчений П.С.Матишевський).
Об’єктивна сторона злочину - зовнішній акт суспільно небезпечного посягання на охоронюваний кримінальним законом об’єкт, тобто акт вольової поведінки, який здійснюється в об’єктивному світі і виражається в заподіянні шкоди вказаному об’єктові або створенні загрози заподіяння йому шкоди (вчений В.М.Кудрявцев).
