- •Поняття кримінального права України.
- •Завдання кримінального права України.
- •Система кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права, зв’язок і відмінності між ними.
- •Поняття і значення принципів кримінального права.
- •Система принципів кримінального права.
- •Принцип законності в кримінальному праві України.
- •Принцип невідворотності відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип особистої відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип вини і відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип справедливості в кримінальному праві.
- •Принцип гуманізму в кримінальному праві.
- •Принцип рівності осіб перед законом в кримінальному праві.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття диспозиції кримінально-правової норми та її види.
- •Поняття санкції кримінально-правової норми та її види.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність в просторі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність по колу осіб.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину: законодавче і теоретичне визначення.
- •Поняття, види і значення складу злочину.
- •27. Класифікація злочинів, її критерії та кримінально-правове значення.
- •28. Злочин і злочинність. Поняття, причини і умови, показники злочинності.
- •29. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •30. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
- •31. Поняття, ознаки і види замаху на злочин.
- •32. Підстави і межі кримінальної відповідальності за замах на злочин.
- •33. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •34. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •35. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння.
- •36. Поняття кримінальної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.
- •37. Підстави кримінальної відповідальності.
- •39. Поняття і значення об’єкта злочину.
- •40. Об’єкт і предмет злочину.
- •41. Класифікація об’єктів злочинів.
- •42. Безпосередній об’єкт злочину, його види та значення.
- •43. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину.
- •44. Суспільно небезпечне діяння та його форми.
- •45. Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час, місце вчинення злочину, та їх кримінально-правове значення.
- •46. Поняття, види і значення суспільно небезпечних наслідків.
- •47. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками.
- •48. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •49. Поняття суб’єкта злочину та його ознаки.
- •50. Осудність, як одна з ознак суб’єкта злочину.
- •51. Неосудність та її критерії
- •52. Обмежена осудність
- •53. Спеціальний суб’єкт злочину
- •55. Поняття і зміст вини. Значення вини.
- •56. Форми вини, критерії і значення їх виділення
- •57. Умисел, як форма вини. Види умислу
- •58. Необережність та її види
- •59. Поняття, види та кримінально-правове значення помилки
- •61. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості
- •62. Мотив і мета вчинення злочину, їх кримінально-правове значення.
- •63. Поняття співучасті у злочині. Значення інституту співучасті
- •64. Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення
- •65. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
- •66. Види співучасників злочину
- •67.Поняття виконавця злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •68. Поняття пособника злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •69. Поняття підбурювача злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •70. Поняття організатора злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •71. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •72. Відповідальність за співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом
- •73. Добровільна відмова співучасників
- •74. Ексцес співучасника злочину та його види. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників злочину
- •75. Поняття і ознаки множинності злочинів
- •76. Види множинності злочинів, критерії і значення їх виділення.
- •77. Поняття і види повторності злочинів.
- •78. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів.
- •79. Поняття, види і кримінально-правове значення рецидиву злочину.
- •80. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.
73. Добровільна відмова співучасників
Стаття 31. Добровільна відмова співучасників
1. У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 17 цього Кодексу. У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець.
2. Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення злочину або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється. Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення злочину або неусунення перешкод вчиненню злочину.
3. У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину або за замах на злочин, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено.
74. Ексцес співучасника злочину та його види. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників злочину
Ексцес – це вихід у своїх діях співучасником за межі задуманого усіма співучасниками. Ексцес виконавця - виконавець виходить за рамки домовленості з ін співучасниками і вчиняє більш тяжкий, ніж було домовлено, або взагалі ін злочин. Залежно від ступеня відхилення поведінки виконавця в теорії кримінального права прийнято розрізняти кількісний і якісний ексцес.
Кількісний ексцес має місце тоді, коли виконавець, виходячи за рамки домовленості з ін співучасниками, вчиняє однорідний із задуманим злочин (за домовленості вчинити крадіжку він вчиняє грабіж). Тут задуманий співучасниками злочин переростає у більш тяжкий. У цих випадках виконавець несе відповідальність за більш тяжкий злочин, який він вчинив, а ін співучасники – за співучасть у задуманому злочині. Якісний ексцес - це вчинення виконавцем зовсім іншого порівняно із задуманим співучасниками злочину (наприклад, за домовленості вчинити крадіжку виконавець вчинив вбивство). Цей «інший» злочин може бути вчинений виконавцем замість того, про який він домовився з іншими співучасниками, або в додаток до нього.
75. Поняття і ознаки множинності злочинів
Множинність злочинів вчинення особою 2 або більше злочинних діянь, кожне з яких утворює ознаки самостійного складу злочину, кожне з яких утворює склад самостійного злочину, за жодне з яких особа не притягалась до кримінальної відповідальності або вчинення нового злочину особою, яка має непогашену судимість за раніше вчинений злочин.
Видами множинності є:
1)повторність - вчинення особою одного і того ж злочину повторно;
2) сукупність – вчинення кількох (однорідних) злочинів, описаних у різних ст ОЧ КК;
3) рецидив – вчинення особою нового злочину після засудження за раніше вчинений злочин.
Фактична множинність має місце, коли об’єктивно існує множинність злочинної діяльності, проте завдяки тому, що за підставами, передбаченими у кримінальному законі (ч.1 ст. 44 КК), раніше вчинений злочин вважається нібито не існуючим, фактично існуюча множинність злочинних діянь свого юридичного відтворення не находить. Цей різновид множинності більше цікавить кримінологію.
Юридична множинність має місце, коли кожний із злочинів, що утворюють множинність, одночасно зберігає свою юридичну значимість на момент розгляду справи судом.
Множину злочинів слід відрізняти від одиничних злочинів. Тому що поняття «множинність» вживається для відмежування відповідних випадків від ситуацій одиничного скоєння злочинних діянь подібно до того, як термін «група» відрізняє множинність злочинців від особи, яка діяла одноособово.
