46. Поняття, види і значення суспільно небезпечних наслідків.

Суспільно небезпечними наслідками діяння (злочинним результатом) у кримінальному праві прийнято вважати передбачені кримінальним законом шкідливі зміни в об’єкті кримінально-правової охорони (матеріальна або інша шкода), що виникають як результат дії або бездіяльності особи і належать до об’єктивних ознак складу злочину

Суспільно небезпечні наслідки – шкода (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або як реальну небезпеку (загрозу) заподіяння такої шкоди.

Злочинні наслідки різноманітні за своїм характером. Усі вони можуть бути поділені на дві групи: наслідки матеріального характеру та наслідки нематеріального характеру.

Наслідки матеріального характеру у свою чергу поділяються на:

фізична шкода (наприклад, ст. ст. 115, 116, 120, 121, 122 КК України);

майнова шкода (наприклад, ст. ст. 185, 186, 190, 194 КК України).

Наслідки нематеріального характеру у свою чергу поділяються на:

моральну шкоду (наприклад, ст. ст. 146, 147, 148, 149, 151, 296, 297 КК України). Злочин завжди заподіює моральну шкоду потерпілому;

політичну шкоду (наприклад, ст. ст. 109, 110, 157, 158, 159, 160, 161, 171 КК України);

організаційну шкоду (наприклад, злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності пов’язаної з наданням публічних послуг, злочини проти громадської безпеки, злочини у сфері господарської діяльності).

Значення суспільно небезпечних наслідків:

суспільно небезпечні (злочинні) наслідки є одним із критеріїв криміналізації (декриміналізації) суспільно небезпечних діянь;

суспільно небезпечні (злочинні) наслідки є критерієм для відмежування злочинів від інших правопорушень (наприклад, наявність “значної шкоди” – ст. 356 КК, а її відсутність – ст. 186 КУпАП);

суспільно небезпечні (злочинні) наслідки є критерієм для кваліфікації вчиненого суб’єктом за відповідною статтею (частиною статті) КК України (наприклад, ст. ст. 121, 122, 125 КК);

заподіяння злочином тяжких наслідків є обставиною, що обтяжує покарання (п.5 ст.67 КК України);

характер і розмір суспільно небезпечних наслідків враховується судом при призначенні виду, розміру, строку покарання у межах санкції норми КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин;

ненастання суспільно небезпечних (злочинних) наслідків, у злочинах, що вчиняються з прямим умислом, дає підстави для кваліфікації вчиненого суспільно небезпечного діяння як замах на вчинення певного злочину (ст. 15 КК України).

47. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками.

Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками – обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину з матеріальним складом.

Під причинним зв’язком слід розуміти такий об’єктивний зв’язок явищ, коли одне з них (причина) породжує інше (наслідок).

Виділяють необхідний причинний зв'язок та випадковий причинний зв'язок.

Види необхідного причинного зв’язку:

прямий (безпосередній) причинний зв’язок (суб’єкт злочину наносить удар ножем або вчиняє постріл, внаслідок яких настає смерть потерпілого);

опосередкований причинний зв’язок (наприклад, використання для вчинення злочину неповнолітнього, неосудної особи, тварини);

необхідний причинний зв’язок при співучасті (діяння організатора, підбурювача, пособника перебувають у причинному зв’язку з діянням виконавця);

необхідний причинний зв’язок за наявності особливих умов на боці потерпілого (наприклад, Т. ударив по шиї О., який мав застарілий процес запалення середнього вуха. Внаслідок удару виникло розходження кісткових швів, що призвело до запалення кори мозку, яке призвело до смерті О.). Необхідний причинний зв’язок між діями і наслідками має місце лише при перетворенні реальної можливості настання наслідків в дійсність. Тільки такий причинний зв'язок визнається в кримінальному праві ознакою об'єктивної сторони злочину.

Випадковий причинний зв’язок – має місце тоді, коли конкретний суспільно небезпечний наслідок є результатом впливу дій третіх осіб, або сил природи, або дій самого потерпілого, або дій тварин чи інших факторів. Такий суспільно небезпечний наслідок не випливає об’єктивно з діяння суб’єкта. Наприклад, П. наніс В. поранення ножем. В. був вчасно доставлений до медичного закладу, де йому було зроблено операцію. Під час операції лікар забув тампон в тілі потерпілого, внаслідок чого виник перитоніт і В. помер. Причиною смерті в даному випадку є недбалість лікаря.

Якщо дії особи не утворювали реальної можливості на­стання злочинних наслідків, то вони не можуть бути визна­ні причиною цих наслідків. Для такої дії такі наслідки є ви­падковими. Наслідки випадкового зв'язку не є результатом внутрішнього розвитку цього процесу. Вони є результатом інших причин і обставин.

Випадкові наслідки не виникають з необхідністю із пев­ного явища, оскільки в ньому немає необхідних умов для його настання. Вони виникають під впливом інших причин (бо без причин ніщо не настає, все має свою причину). Випадкові наслідки, як правило, виникають при зіткнен­ні кількох причин, а тому вони завжди є наслідками інших причин. Випадкове явище не поєднане з суттю явищ, що пе­редували йому, воно немає в них свого підґрунтя, хоча в деякій мірі залежне від нього. Оскільки випадкові наслідки не мають в діях (бездіяль­ності) винної особи свого підґрунтя, не породжуються ними із закономірною необхідністю, а утворюються впливом інших причин, то вони не можуть бути підставою кримінальної відповідальності. Саме в таких випадках в діях особи немає складу злочину за відсутністю причинного зв’язку між діян­нями і наслідками, які настали.