- •Поняття кримінального права України.
- •Завдання кримінального права України.
- •Система кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права, зв’язок і відмінності між ними.
- •Поняття і значення принципів кримінального права.
- •Система принципів кримінального права.
- •Принцип законності в кримінальному праві України.
- •Принцип невідворотності відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип особистої відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип вини і відповідальності в кримінальному праві України.
- •Принцип справедливості в кримінальному праві.
- •Принцип гуманізму в кримінальному праві.
- •Принцип рівності осіб перед законом в кримінальному праві.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття диспозиції кримінально-правової норми та її види.
- •Поняття санкції кримінально-правової норми та її види.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність в просторі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність по колу осіб.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину: законодавче і теоретичне визначення.
- •Поняття, види і значення складу злочину.
- •27. Класифікація злочинів, її критерії та кримінально-правове значення.
- •28. Злочин і злочинність. Поняття, причини і умови, показники злочинності.
- •29. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •30. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
- •31. Поняття, ознаки і види замаху на злочин.
- •32. Підстави і межі кримінальної відповідальності за замах на злочин.
- •33. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •34. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •35. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння.
- •36. Поняття кримінальної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.
- •37. Підстави кримінальної відповідальності.
- •39. Поняття і значення об’єкта злочину.
- •40. Об’єкт і предмет злочину.
- •41. Класифікація об’єктів злочинів.
- •42. Безпосередній об’єкт злочину, його види та значення.
- •43. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину.
- •44. Суспільно небезпечне діяння та його форми.
- •45. Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час, місце вчинення злочину, та їх кримінально-правове значення.
- •46. Поняття, види і значення суспільно небезпечних наслідків.
- •47. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками.
- •48. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •49. Поняття суб’єкта злочину та його ознаки.
- •50. Осудність, як одна з ознак суб’єкта злочину.
- •51. Неосудність та її критерії
- •52. Обмежена осудність
- •53. Спеціальний суб’єкт злочину
- •55. Поняття і зміст вини. Значення вини.
- •56. Форми вини, критерії і значення їх виділення
- •57. Умисел, як форма вини. Види умислу
- •58. Необережність та її види
- •59. Поняття, види та кримінально-правове значення помилки
- •61. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості
- •62. Мотив і мета вчинення злочину, їх кримінально-правове значення.
- •63. Поняття співучасті у злочині. Значення інституту співучасті
- •64. Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення
- •65. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
- •66. Види співучасників злочину
- •67.Поняття виконавця злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •68. Поняття пособника злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •69. Поняття підбурювача злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •70. Поняття організатора злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння
- •71. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •72. Відповідальність за співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом
- •73. Добровільна відмова співучасників
- •74. Ексцес співучасника злочину та його види. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників злочину
- •75. Поняття і ознаки множинності злочинів
- •76. Види множинності злочинів, критерії і значення їх виділення.
- •77. Поняття і види повторності злочинів.
- •78. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів.
- •79. Поняття, види і кримінально-правове значення рецидиву злочину.
- •80. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.
71. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
Виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин.
Організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за ст. 27 і частиною статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.
Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться у вину лише цьому співучасникові. Інші обставини, що обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини цього Кодексу як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця, ставляться у вину лише співучаснику, який усвідомлював ці обставини.
У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині.
Співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом.
Співучасть як одна із форм злочинної діяльності не створює будь-яких особливих підстав кримінальної відповідальності. Положення ч. І ст. 2 про те, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, поширюється і на випадки вчинення злочину у співучасті. Водночас межі відповідальності співучасників визначаються характером і ступенем участі кожного з них у вчиненому злочині, які, у свою чергу, обумовлюються виконуваною функцією (роллю), усвідомленням характеру дій інших співучасників та рядом інших обставин. Кожний співучасник відповідає за спільно вчинений злочин у межах індивідуальної відповідальності (у межах ним вчиненого й усвідомленого).
Правила, за якими несе відповідальність виконавець (співвиконавець), аналогічні правилам, за якими відповідає особа, яка вчинила злочин одна (не у співучасті),— він підлягає відповідальності за статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ним злочин.
Кваліфікація дій виконавця є основою для кваліфікації дії інших співучасників, оскільки, виходячи із суті інституту співучасті, всі співучасники відповідають за один і той самий злочин. Отже, організатор, підбурювач та пособник підлягають відповідальності за тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем. Особливістю правової оцінки діянь цих співучасників» є те, що вона потребує ще й обов’язкової вказівки на відповідну частину ст. 27. Зазначені положення щодо правової оцінки діянь співучасників стосуються також ситуацій співучасті у злочинах із спеціальним суб’єктом.
У положеннях ч.ч. З та 5 ст. 29 реалізується принцип індивідуальної відповідальності співучасників. Відповідно до цих положень, можлива різна відповідальність співучасників, ут. ч. організатора, підбурювача та пособника, з одного боку, виконавця, — з іншого. Обставинами, які зумовлюють таку різницю, є: 1) ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину; 2) розходження у змісті умислу співучасників щодо обставин, які обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини КК як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця; 3) не охоплення змістом співучасників учиненого виконавцем.
Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться у вину лише цьому співучасникові. Це означає, що такі ознаки незалежно від їх характеру (обтяжують вони відповідальність чи пом’якшують її) не можуть впливати на відповідальність інших співучасників навіть за умови, що вони охоплювались їх умислом. Такими ознаками можуть бути повторне вчинення злочину тощо
Співучасники несуть відповідальність лише за діяння, вчинені в межах згоди (домовленості), що відбулася між ними. Відхилення від такої домовленості може призвести до ситуації, за якої вчинене виконавцем не підпадає під ознаки співучасті. Йдеться про ексцес виконавця, тобто вчинення ним діяння, яке не охоплюється умислом інших співучасників.
