22. Історичний розвиток палеографії у Західній Європі XVIII-XX ст.

Розклад феодалізму,буржуазні революції,які прокотилися Європою,сприяли розвитку нового капіталістичного суспільства. З XIX ст. починає інтенсивно розвиватись палеографія, розвитку палеографії сприяли технічні винаходи, особливо винайденняу 1839 р. фотографії,що дозволило виготовляти фотокопії письмових текстів. У 1750-1765 рр. вийшов шеститомний твір французьких монахів Тассена і Тустена «Новий трактат по дипломатиці»,де на основі обширної джерельної бази було дано детальну класифікацію типів середньовічного письма.Це стало основою для розробки палеографії у XIX – XX ст. Як самостійна наука палеографія повністю сформувалась у XIX ст. це пов’язано з появою спеціальних вищих навчальних закладів та періодичної літератури. У 80-их рр.. зявились підручники :1882- підручник Пру, 1896- Ваттенбаха і на початку XX ст. неодноразово перевидавався підручник Стеффенса. Центром розвитку спеціальних історичних дисциплін,і зокрема,палеографії, у Франції стала «Школа Хартій» заснована в Парижі у 1821р. У цій школі працювали видатні вчені серед яких Я. Сільвестр, Л. Делісла. Сільвестр є автором чотиритомної універсальної праці з палеографії,надрукованої у 1841 р. «Paleographie universelle» .У Німеччині великий вплив на розвиток палеографії мало Товариство для вивчення давньої німецької історії,засноване у Франкфурті – на – Майні у 1819р. яке розгорнуло широку діяльність по виданню джерел «Monumenta Germaniae Historica». У XX ст. у палеографів посилився інтерес до установлення закономірностей в розвитку письма. До цього часу була вироблена методика палеографічного дослідження в якій основне місце займала еволюція букв і оформлення рукописів в цілому. В працях найвідоміших палеографів першої половини XX ст. основна увага приділялась зв’язку письма і культури. У 1952 р у Парижі було організовано Міжнародну нараду по латинській палеографії,яка мала на меті виробити сучасну термінологію і принципи побудови каталогів. Дуже велику допомогу надає вченим заснований в 1937 р. в Парижі «Інститут дослідження та історії текстів. У 1940-1950-х рр.. французький палеограф Маллон виступив з новою методикою дослідження письма. Відзначимо основні риси запропонованої ним методики палеографічних дослідження. Крім аналізу форм літер він запропонував аналізувати -          дукт (послідовність, з якою писар накреслює складові елементи графеми і напрямок їх начерку) -          модуль (розмір і пропорції графем) -          кут (нахил літер) -          вага (ширина літер) Зараз ця методика є основною,на її основі можна провести детальний палеографічний аналіз тексту. Крім методів і прийомів дослідження власне палеографії зараз застосовуються методи й прийоми дослідження інших дисциплін і наук, передусім лінгвістики тексту (аналіз орфографії, мови), мистецтвознавства (вивчення орнаментів, мініатюр), фізики й хімії (датування органічних матеріалів для письма за допомогою радіоактивних ізотопів, аналіз складу чорнила й фарб, використання різного проміння для читання вицвілих текстів або їх частин) та інші.