- •Політологія
- •1.2. Політика – як суспільне явище.
- •Політологія: об’єкт, предмет і структура
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •2.2.Сутність, структура і функції політичної системи.
- •2.3. Особливості політичної системи України.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •3.2. Політична діяльність
- •3.3. Ефективність політичного функціонування
- •3.4. Політичні технології
- •4.4.Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •5.2. Соціальна структура суспільства
- •5.3. Групи інтересів
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •6.2.Політичне лідерство: теорії, концепції, система добору.
- •Загальна характеристика політичної еліти
- •Основні концепції еліт
- •Типологія політичних еліт
- •Система добору (рекрутування) політичних лідерів.
- •Класифікація політичного лідерства
- •Типологія мотиваційних основ боротьби за владу
- •Словник найбільш вживаних термінів
- •6.5.Форми держави.
- •6.6.Правова держава і громадянське суспільство.
- •Словник найбільш вживаних термінів.
- •Питання для самоконтролю
- •8.1. Демократія як ідеал і політична дійсність
- •8.2. Основні ознаки демократичного політичного режиму
- •8.3. Типологія демократичних режимів (моделі демократії)
- •8.4. Форми демократичного правління
- •8.5. Сучасні концепції демократії.
- •9.1 Тоталітаризм і його ознаки та види.
- •9.2. Авторитаризм
- •9.3. Трансформація недемократичних режимів
- •9.3.1 Глобальний процес демократизації
- •9.3.2. Делегітимізація і лібералізація недемократичних режимів як передумова і підготовча стадія переходу до демократії.
- •9.3.3. Типи переходу до демократії.
- •9.3.4. Особливості та фази трансформації посткомуністичних суспільств.
- •9.3.5. Особливості і труднощі переходу до демократії в Україні.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •8.5.Органи державної влади.
- •8.6.Система стримувань і противаг.
- •10.4.Система місцевого самоврядування.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •8.12.Партійні системи.
- •8.13.Становлення та розвиток багатопартійності в Україні.
- •8.14.Виборчі системи.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •12.2.Політична культура
- •12.3.Особливості політичної культури сучасної України
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •10.Україна в системі міжнародних відносин
- •10.1.Визначення України як суб’єкта міжнародних відносин.
- •10.2.Основні засади зовнішньої політики України.
- •13.2. Основні засади зовнішньої політики України.
- •Шлях України до без’ядерного статусу
- •Позиція основних політичних сил України відносно вибору міжнародного курсу країни
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •14.2.Принципи та суб’єкти міжнародних відносин.
- •Довестфальський етап
- •14.2.2. Віденська система
- •14.2.3. Версальсько-Вашингтонська система
- •14.2.4. Ялтинсько-Потсдамська система
- •14.2.5. Сучасна міжнародна система
- •14.3.Міжнародні конфлікти: поняття причини, засоби та методи врегулювання.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •11.5.Державницькі і демократично-правові тенденції політичної думки України X - хvi ст.
- •15.2. Ідеї національної державності у політичній і правовій думці періоду козацько-гетьманської держави XVII – XVIII ст.
- •Словник найбільш уживаних термінів
Словник найбільш вживаних термінів.
Громадянське суспільство – сфера спілкування й солідарності, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій громадян, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави.
Держава – а) структурована і правовим шляхом унормована суверенна (публічна) влада, що здійснює контроль на д певною територією і виступає від імені всього суспільства при вирішенні внутрішніх і зовнішніх питань;
б) політично організоване в межах визнаних кордонів суспільство з суверенною владою на чолі.
Державно-територіальний устрій – територіально-політична організація держави, політично-правовий статус її складових частин та принципи їх взаємовідносин з центральними органами влади і між собою.
Правова держава – форма організації і діяльності публічно-політичної влади, яка функціонує згідно з принципом верховенства права, за якої діють усталені правові норми, встановлені у визначеному конституцією порядку, гарантується права і свободи людини, владні структури не втручаються у сферу громадянського суспільства.
Режим політичний – сукупність реально вживаних (на відміну від формальних) форм і методів політичного панування, які визначають характер відносин між владою і народом, рівень правової захищеності особи, виявляють ставлення владних структур та окремих осіб при владі до правових основ своєї діяльності.
Форма держави – певний спосіб організації і функціонування вищих органів державної влади, що складаються під впливом історичних, географічних соціокультурних та інших умов розвитку.
Форма правління – вид центральних органів державної влади, спосіб їх формування, обумовлений структурою влади та її правовим положенням.
Питання для самоконтролю
Які Ви знаєте теорії походження держави? Охарактеризуйте їх основні положення.
Що таке держава? Назвіть її ознаки.
Перелічіть прерогативи держави як особливої системи управління основними сферами суспільства.
Що відноситься до
а) внутрішніх функції держави;
б) зовнішніх функцій держави?
Що таке форма держави? Якими чинниками вона визначається?
Які різновиди республіки Ви знаєте?
Визначте якими республіками (за формою правління) є:
Україна;
ФРН;
США;
Італія;
Росія;
Що таке державно-територіальний устрій? Які Ви знаєте його різновиди? Визначте державно-територіальний устрій наступних держав:
Україна;
Польща
ФРН;
Росія;
Швеція;
США;
Туреччина;
Назвіть відомих Вам мислителів у працях яких було опрацьовано ідею громадянського суспільства.
Назвіть рівні відносин, які утворюють характерні для громадянського суспільства горизонтальні, невладні зв’язки.
Які труднощі виникають на шляху розбудови громадянського суспільства в Україні?
Назвіть філософів у працях яких була сформульована ідея правової держави. Хто з них розвинув її найбільш докладно?
Дайте визначення правової держави. Які ознаки їй притаманні?
Які Ви знаєте парадигми, що пояснюють суть і призначення держави?
Схема № 7.1.
Схема № 7.2.
Схема № 7.3.
Схема № 7.4.
7.Форми правління в сучасних демократичних державах
8.1. Демократія як ідеал і політична дійсність
8.2. Основні ознаки демократичного політичного режиму
8.3. Типологія демократичних режимів (моделі демократії)
8.4. Форми демократичного правління
8.5. Сучасні концепції демократії.
Як раніше підкреслювалося, форма держави, будучи системним явищем, реалізується в формах державно-територіального устрою, державного правління та механізмах політичного режиму. Ми вже з’ясували, що форма державно-територіального устрою визначається територіально-політичною організацією держави, правовим статусом територій та розподілом владних повноважень між центром і регіонами.
Чим же визначається форма державного управління? Вона залежить від порядку формування вищих органів державної влади, їх правового статусу та співвідношення між ними. Отже, за своєю сутністю – форма державного правління – це певний спосіб організації державної влади в країні, що визначається її джерелами, порядком формування і правовим статусом вищих органів влади та обумовлює їх структуру, принципи взаємодії і співвідношення сфер компетенції кожного з них.
Форми державно-територіального устрою та державного врядування відображають важливі елементи в організації державної влади. Але тільки їх аналіз ще не дає можливості з’ясувати всі суттєві ознаки політичної природи і характеру сучасних держав в усій їхній різноманітності. Оскільки форми правління і державно-територіального устрою дають уявлення переважно про структурно-організаційний аспект здійснення влади, тобто про зовнішній вираз державності. Прийоми ж і методи функціонування влади, її внутрішні механізми та принципи можуть бути розкриті через з’ясування типу пануючого в державі політичного режиму, який можна визначити як спосіб функціонування державної влади, певну систему методів і прийомів її здійснення, що має такі якісні характеристики: ставлення органів державної влади до правових підстав своєї діяльності, принципи її взаємовідносин з громадянським суспільством, можливості для реалізації людських прав і політичних свобод у суспільстві, правовий статус особистості.
Історія знає численні різновиди політичних режимів як способів здійснення влади: аристократію, політею, деспотію, олігархію тощо. Сучасна типологія політичних режимів була запропонована в 1982 році відомим англійським політологом П. Уошбурном, який вважав за доцільне поділити їх на дві великі групи: демократичні і недемократичні режими, характеристика яких буде дана у цьому і наступному розділах.
