- •1. Загальна характеристика екологічних проблем у світі та Україні, роль права у їх вирішенні. Еколого-правова політика України на сучасному етапі.
- •2. Становлення та розвиток екологічного права України.
- •3 Поняття та предмет екологічного права.
- •4. Об`єкти екологічного права.
- •5. Методи правового регулювання екологічних відносин.
- •6. Принципи екологічного права.
- •7. Система екологічного права. Місце екологічного права в системі права України.
- •8. Поняття, особливості та загальна характеристика джерел екологічного права.
- •9. Конституційні основи регулювання відносин у сфері охорони довкілля.
- •11Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел екологічного права.
- •12. Роль судової практики в регулювання екологічних відносин.
- •13. Міжнародні договори як джерела екологічного права.
- •14. Поняття та види екологічних прав громадян. Конституційні екологічні права громадян.
- •15. Право на безпечне для життя та здоров`я довкілля.
- •16. Право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
- •17. Право громадян на участь в прийнятті екологічно значимих рішень.
- •18. Право на відшкодування шкоди, заподіяної негативним впливом на довкілля.
- •19. Гарантії екологічних право громадян.
- •20. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •21. Обов`язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •22. Поняття, зміст та види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •23. Система органів управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •24.Компетенція омс
- •25. Участь громадськості в управлінні природокористуванням та охороною довкілля.
- •26. Основні функції управління у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •27. Ведення кадастрів та обліку як функції управління.
- •28. Екологічний моніторинг.
- •29. Екологічне нормування та стандартизація.
- •30. Екологічне планування, прогнозування та програмування
- •31. Екологічний контроль.
- •32. Правове регулювання оцінки впливу на довкілля. Співвідношення овнс і екологічної експертизи
- •33. Поняття, зміст та види екологічної експертизи.
- •34. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •35. Державна екологічна експертиза.
- •36 Громадська екологічна експертиза.
- •37.Особливості здійснення оцінки впливу…
- •38. Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.
- •39. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •Стаття 32. Екологічні стандарти
- •Стаття 33. Екологічні нормативи
- •40. Поняття і види екологічниз вимог
- •42. Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.
- •43. Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •44. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •45 Поняття і функції юридичної відповідальності за порушення законодавства.
- •46. Поняття, види та структура екологічних правопорушень.
- •47. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •48. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю.
- •50. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та майну громадян внаслідок вчинення екологічного правопорушення.
- •51. Земля як об’єкт використання та правової охорони. Категорії земель.
- •52. Право власності та право користування земельними ділянками.
- •53. Права та обов’язки власників землі та землекористувачів.
- •54. Державне управління в галузі використання та охорони земель.
- •55. Зміст правової охорони земель.
- •56. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •57. Поняття надр. Державний фонд надр.
- •58. Право користування надрами. Гірничий відвід.
- •59. Види права надракористування.
- •60. Геологічне вивчення надр
- •61. Видобування корисних копалин
- •62. Будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
- •63 Створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення;
- •64. Права та обов’язки користувачів надр. Плата за користування надрами.
- •65. Правові заходи охорони надр.
- •66. Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр.
- •67. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •69. Право водокористування та його види.
- •70. Права та обов’язки водокористувачів.
- •71. Функції управління в галузі використання і охорони вод.
- •72. Правові заходи охорони вод.
- •73. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •74. Ліс. Поняття та склад лісового фонду.
- •75. Поділ лісів на категорії
- •76. Право власності на ліси та право користування.
- •77.Права лісокористувачів.
- •78. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів.
- •79. Правові заходи охорони лісів.
- •80. Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •81. Тваринний світ як об’єкт використання та правової охорони. Законодавство про охорону і використання тваринного світу.
- •82. Поняття та види права користування тваринним світом.
- •83. Правове регулювання полювання та мисливського господарства.
- •84. Правове регулювання рибальства і рибного господарства.
- •85. Правове регулювання інших видів використання тваринного світу Правове регулювання інших видів спеціального використання тваринного світу
- •Управління і контроль у галузі використання та охорони тваринного світу
- •Правові заходи охорони тваринного світу. Червона книга
- •Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу
- •89. Поняття та склад екологічної мережі
- •90Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду
- •Правовий режим природних та біосферних заповідників
- •Правовий режим національних природних праків
- •Правовий режим регіональних ландшафтних парків
- •Правовий режим заказників, пам’яток природи
- •Порядок створення й оголошення території та об’єктів природно-заповідного фонду
- •Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд
- •1. Загальна характеристика екологічних проблем у світі та в Україні. Роль права на шляху їх вирішення. Еколого-правова політика України на сучасному етапі розвитку.
- •2. Становлення та розвиток екологічного права України.
- •3. Поняття та предмет екологічного права.
- •5. Методи правового регулювання в екологічному праві.
- •6. Принципи екологічного права України.
- •4. Об'єкти екологічного права.
- •7. Система екологічного права, його співвідношення з іншими галузями права.
- •8. Поняття, система та особливості джерел екологічного права.
- •9. Конституція України як джерело екологічного права.
- •10. Закони України в системі джерел екологічного права. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» як джерело екологічного права.
- •11. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •12. Роль судової практики у регулюванні екологічних відносин.
- •13. Міжнародно-правові норми у системі джерел екологічного права.
- •14. Поняття та види екологічних прав громадян.
- •15. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
- •16. Право на екологічну інформацію.
- •17. Право на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •18. Право на відшкодування шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями.
- •19. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •20. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •21. Обов’язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •22. Поняття, зміст, та види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •23. Система та повноваження органів управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •24. Компетенція органів місцевого самоврядування в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів
- •25. Громадське управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •26. Основні функції управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •27. Ведення кадастрів та обліку як функція управління у сфері охорони довкілля.
- •28. Екологічний моніторинг.
- •29. Стандартизація та нормування.
- •30. Екологічне планування, прогнозування та програмування.
- •31. Екологічний контроль
- •32. Правове регулювання оцінки впливу на довкілля. Співвідношення овнс і екологічної експертизи
- •33. Поняття, зміст та види екологічної експертизи.
- •34. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •35. Державна екологічна експертиза. Оскарження висновку державної екологічної експертизи, правові наслідки.
- •36. Громадська екологічна експертиза.
- •37. Особливості здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.
- •38. Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.
- •39. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •40. Стандартизація і нормування у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •41. Поняття і види екологічних вимог щодо окремих видів діяльності у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •42. Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.
- •43. Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •44. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •45. Поняття та види відповідальності за екологічні правопорушення.
- •46. Поняття, склад та особливості екологічного правопорушення.
- •47. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •48. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49. Відшкодування шкоди заподіяної довкіллю.
- •50. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю чи майну громадян внаслідок екологічного правопорушення.
31. Екологічний контроль.
Контроль у галузі охорони довкілля (екологічний контроль) є однією з важливих функцій державного управління, що здійснюється уповноваженими органами за певними правилами процедури. Полягає він у перевірці дотримання чинного законодавства про довкілля усіма суб'єктами правових відносин.
Основним завданням екологічного контролю є забезпечення додержання вимог законодавства про довкілля всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами.
Екологічний контроль іноді ототожнюють з моніторингом довкілля. Однак це зовсім не так, хоча йдеться про близькі за змістом, але різні за завданнями та методами здійснення функції управління у сфері охорони довкілля. При здійсненні екологічного моніторингу спостереження ведеться за станом довкілля та виявляються чинники його погіршення й деградації. Отримані при цьому відомості можуть бути використані при здійсненні контролю. Натомість контроль полягає у виявленні факторів негативного впливу на довкілля внаслідок порушення суб'єктами природокористування законодавства про охорону довкілля, фіксації таких порушень та застосуванні до правопорушників відповідних заходів впливу. Тобто при здійсненні моніторингу його об'єктом постає довкілля, а при здійсненні контролю таким є діяльність суб'єктів природокористування.
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплює два основних види екологічного контролю: державний та громадський. Крім того, виділяють ще відомчий та виробничий екологічний контроль.
Державний екологічний контроль здійснюється радами, їхніми виконавчими й розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими державними органами. Йому, зокрема, підлягають використання та охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, а також стан самого довкілля.
За суб'єктами здійснення державний екологічний контроль можна поділити на самоврядний, власне державний і відомчий.
Державний екологічний контроль здійснюється органами спеціальної компетенції, для яких контрольна функція є основною. Таким органом передусім є Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, перебуває у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища і йому підпорядковується. Держекоінспекція діє на підставі Положення про неї, що було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р.
Основним завданням Держекоінспекції є здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону довкілля, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами.
Для здійснення своїх завдань і функцій Держекоінспекція наділена широкими повноваженнями. Зокрема державні інспектори мають право:
— обстежувати в установленому порядку підприємства, установи, організації, інші об'єкти з метою перевірки додержання ними екологічного законодавства;
— обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ, організацій та експлуатацію об'єктів і подавати Мінприроді пропозиції про припинення їх діяльності у разі порушення ними екологічного законодавства;
— перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи тощо);
— складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом;
— давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень;
— доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до органів внутрішніх справ або виконавчих комітетів сільських, селищних рад, якшо особу порушника не може бути встановлено на місці вчинення порушення);
— передавати до прокуратури, органів досудового слідства та органів дізнання матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;
— залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням із їх керівниками), до розгляду питань, шо належать до її повноважень;
— зупиняти транспорті засоби та проводити їх огляд, огляд знарядь добування об'єктів рослинного та тваринного світу на місяцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації;
— призначати в установленому порядку громадських інспекторів з охорони довкілля та видавати їм посвідчення затвердженого Мінприроди зразка;
— робити записи та подавати пропозиції до Мінприроди щодо фінансування правоохоронних заходів за рахунок коштів державного бюджету тощо.
Крім Держекоінспекції, функціями контролю у сфері охорони довкілля наділені й інші спеціально уповноваженні державні органи України, наприклад, Держкомлісгосп, Держкомзем, Держвод-госп тощо.
Громадський екологічний контроль відповідно до ст. 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища згідно з Положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим державним органом з питань екології та природних ресурсів.
Громадські інспектори беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про охорону довкілля, дотримання норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів. Вони також проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства про охорону довкіля і подають їх відповідним органам державного контролю та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності.
Органи громадського контролю у сфері охорони довкілля можуть здійснювати також інші функції відповідно до законодавства України.
Виробничий екологічний контроль здійснюється екологічною службою підприємств, установ, організацій. Його завданнями є — перевірки виконання планів заходів у сфері охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, дотримання нормативів якості довкілля і виконання вимог природоохоронного законодавства.
